Цьогорічний 72-й конгрес Американської академії дерматології відбувся у місті Денвері (США). Дійсні члени ААД, практичні лікарі та науковці прибули на форум із різних куточків Сполучених Штатів Америки, Канади, Європи та інших країн. Уже вкотре в роботі конгресу взяла участь професор курсу дерматології Тернопільського медичного університету ім. І.Я. Горбачевського Світлана ГАЛНИКІНА.
ВЗ Які теми були найбільш топовими цього року?
— Цього року модератори підготували понад 360 сесій, і питання, які винесли на обговорення, набули широкого резонансу серед учасників. Вони були присвячені як класичній дерматології, так і всім її сферам — дерматокосметології, дерматоонкології, мікології, трихології тощо.
Окрему сесію присвятили здоров’ю жінки — Women’s Health: Therаpeutic Hotline, так вона звучить англійською. Практично всі її спікери дійшли єдиної думки, що обізнаність лікарів щодо тератогенної дії препаратів має бути бездоганною. Яскравим прикладом цього є застосування такого препарату, як флуконазол, котрий часто використовують у дерматологічній практиці. Втім вчені з Копенгагена виявили: звичайні терапевтичні дози цього препарату в перший триместер вагітності в 3,16 разу (95%) підвищують ризик тетради Фалло у новонароджених — 6,5 випадка на 10 тисяч новонароджених, схильних до внутрішньоутробної дії флуконазолу. Ще одна категорія жінок, яка була у фокусі уваги науковців, — матері-годувальниці. Часто такі жінки потерпають від проблем, пов’язаних з ураженням грудних сосків та ареол. Лікувати цю патологію доволі непросто через ризик потрапляння шкідливих середників до організму немовляти. Отож, єдиним виходом із цієї ситуації залишається інформованість лікарів щодо менеджменту таких пацієнтів.
Приємно вразило й те, як позиціонували на форумі саму особу лікаря-дерматолога. Нинішній медичний простір зумовлює необхідність формування спеціаліста високої кваліфікації, активного і креативно мислячого, здатного до швидкої адаптації в нестандартних та екстремальних ситуаціях. І коли мова йде про спеціаліста дерматологічної сфери, то саме його компетенція в сучасному інформаційному просторі, обізнаність щодо технічного забезпечення діагностичного та лікувального обладнання і визначатиме його професійну успішність. Взагалі мова йшла про організацію його діяльності в різних іпостасях: діагноста, психолога, менеджера.
До слова, психологічному аспекту присвятили навіть кілька сесій. Спікери давали поради, як уникнути можливого розчарування пацієнта після візиту до лікаря. Привернуло увагу те, що багато сесій були спрямовані на допомогу лікарю стати саме на шлях самоосвіти. Приміром, для американських лікарів, яких на форумі була більшість, підготували тему під назвою «Керування змінами в клінічній практиці дерматологів, що пов’язані з реформами президента Барака Обами».
ВЗ Особливо актуальною останніми роками є тема коморбідних станів, її доволі часто обговорюють на українських наукових конференціях.
— Не оминули її й на Конгресі. Здавалося, така «вузька» проблема не мала б викликати особливого резонансу серед розмаїття інших топових тем. Втім коморбідність у дерматології тільки на перший погляд здається незначимою. Але, приміром, у пацієнтів із псоріазом саме дерматологи відіграють ключову роль у запобіганні та менеджменті супутніх захворювань. Тому дуже доречно, на мій погляд, прозвучала думка Діани Донофріо Ангелучі з цього приводу: «Масштабний чинник запалення при псоріазі є прямою ознакою того, що потенційна небезпека виникнення супутніх захворювань визріває під поверхнею шкіри. Дерматологи повинні взяти на себе провідну роль в освіті пацієнтів щодо потенційної загрози і переконатися, що вони отримують необхідну оцінку цих ризиків та лікування».
Сесію, присвячену коморбідності в дерматології, відкрив Джоел М.Гельфанд, доктор медичних наук, медичний директор блоку клінічних досліджень, доцент дерматології та епідеміології університету в Пенсільванії. Він зауважив, що серцево-судинні патології в осіб, хворих на псоріаз, ймовірно, є найпоширенішим супутнім захворюванням. Висновки дослідження 2006 року, котрі опублікував у JAMA доктор Гельфанд у співавторстві з колегами, засвідчили: псоріаз може бути незалежним фактором ризику розвитку інфаркту міокарда. Такий «зв’язок» між псоріазом та супутніми захворюваннями вони пояснили низкою причин: «Деякі дослідження довели, що хворі на псоріаз мають схильність до ожиріння (ІМТ ≥ 30), тому, ймовірніше, вони страждають на метаболічний синдром, який складається з надмірної маси тіла, дисліпідемії, резистентності до інсуліну та підвищеного артеріального тиску, збільшуючи ризик виникнення серцево-судинних захворювань», — зазначив під час сесії Дейл Корман, доктор медичних наук, професор дерматології з Клівленда.
Примітно, що ситуація, представлена іноземними колегами, ідентична тій, яку ми часто спостерігаємо й у Тернопільському обласному шкірвендиспансері. У пацієнтів із надмірною масою тіла та іншими ознаками метаболічного синдрому перебіг псоріазу суттєво відрізняється: висипка регресує дуже повільно, часті рецидиви, до того ж переважають клінічні форми, які важко піддаються лікуванню. Це ексудативний та артропатичний псоріаз. Такі недужі у нас на особливому контролі, тому їх обстеження та лікування відбуваються із залученням ревматолога, ендокринолога, кардіолога. Вивченню коморбідних станів ми приділяємо значну увагу й у нас на кафедрі інфекційних хвороб з епідеміологією, шкірними та венеричними хворобами ТДМУ. Прикладом цього є нещодавня магістерська робота щодо вивчення перебігу псоріатичної хвороби на тлі метаболічного синдрому. Результати нашого дослідження засвідчили: кількість хворих на псоріаз із метаболічним синдромом становить понад 43% пацієнтів, що значно перевищує поширеність метаболічного синдрому в загальній популяції (15-25%). Крім цього, було встановлено, що у таких пацієнтів переважає артропатична форма перебігу захворювання. У половини пацієнтів помітне збільшення частоти псоріатичної оніходистрофії. Щодо цієї категорії пацієнтів, то їх лікування, яке спрямоване на корекцію метаболічних порушень, позитивно впливає на перебіг псоріатичної хвороби з достовірною динамікою індексу PASI. Також ми розробили комп’ютерну інформаційно-пошукову програму, яка дозволяє оцінювати ризики щодо виникнення серцево-судинної патології у хворих із псоріатичною хворобою.
З погляду власних позицій хочу наголосити на важливості ретельного вивчення механізмів розвитку серцево-судинної патології в контексті псоріатичної хвороби. Це не лише сприятиме поглибленню розуміння патогенезу цих захворювань, але й надасть можливість запобігти виникненню факторів ризику. На сьогодні є нагальна потреба розробки ефективних скринінгових програм обстеження хворих із середнім та важким ступенем псоріазу. Це необхідно для того, аби згодом уже проводити корекцією виявлених порушень для запобігання розвитку важкої серцево-судинної патології.
Не можна залишити поза увагою і ще одну важливу деталь: у результаті обстежень хворих на псоріаз виявлено, що такі пацієнти мають підвищений ризик тривожності, виникнення депресій і навіть суїцидальних спроб. З цього приводу дуже влучним було твердження доктора медицини, професора дерматології Джеральда Г. Крюгера, який зазначив, що хворі на псоріаз несуть психологічний вантаж хронічного захворювання і це, безсумнівно, не може не відображатися на їхньому психоемоційному стані. Коли пацієнт перебуває на лікуванні з приводу псоріазу, дерматолог зазвичай є чи не єдиним лікарем на цьому відрізку шляху. Тому дуже важливо в цей період врахувати всі можливі ризики, спрогнозувати всі ситуації щодо розвитку навіть непередбачуваних подій. Дерматологи повинні обговорювати зі своїми пацієнтами можливі ризики та переконатися, що вони не лише отримують актуальну та відповідну віку терапію, але й перебувають під моніторингом необхідних досліджень і вимірювання артеріального тиску. Дерматологи повинні консультувати пацієнтів щодо способів зниження ризиків: зменшення маси тіла у випадках її перевищення, відмова від куріння, виконання фізичних вправ, перевага рослинної їжі в раціоні, контроль артеріального тиску та лабораторних показників ліпідів. Здавалося б нічого нового, але погодьтеся, не звично чути такі рекомендації від дерматолога, до того ж управляти існуючими ризиками потрібно рішуче!
Застережливим рефреном прозвучав на засіданні заклик до активної співпраці з сімейними лікарями, зокрема, роз’яснення «недерматологічних» ризиків у хворих на псоріаз, а також шляхів їх запобігання: «Я вважаю, ми повинні мислити ширше і про інші дерматологічні захворювання. Адже псоріаз — не єдина недуга з чинником запалення в патогенезі», — наголосила у своїй доповіді доктор Кімболл з Гарварду. З цим важко не погодитися…
Лариса ЛУКАЩУК, власкор «ВЗ», м. Тернопіль
