Можливості сучасної медицини нині дозволяють хірургам повертати до активного життя пацієнтів, які ще «вчора» через недугу могли втратити рухову активність. Нещодавно у відділенні судинної хірургії Тернопільської університетської лікарні започаткували операції підколінно-стопних шунтувань. Їх проводять у разі атеросклерозу нижніх кінцівок і пацієнтам із діабетичною ангіопатією. Подібні оперативні втручання практикують лише в кількох клініках України, а у Тернополі така можливість з’явилася завдяки досвіду, запозиченому у німецьких колег.
— Передові методики та досвід, запозичений під час практичних стажувань у судинному центрі лікарні Св. Джозефа у німецькому місті Клоппенбург, дозволили нам уже цього місяця провести дві операції так званих низьких шунтувань, — розповідає судинний хірург Тернопільської університетської лікарні, доцент ТДМУ Андрій ВАЙДА. — Першим був пацієнт із тотальною оклюзією артерії нижньої кінцівки. Ми виконали сполучення верхньої третини стегнової артерії та артерії стопи, це й забезпечило чоловікові збереження кінцівки. Згодом провели оперативне втручання мешканцеві селища Золотий Потік. У цьому випадку сполучили стегнову артерію над коліном та артерію стопи. Гарні результати підтвердили наші сподівання. Цей вид операцій особливо актуальний за цукрового діабету, взагалі ж раніше такі хворі були у списку «претендентів» на ампутацію ураженої кінцівки.
ВЗ Андрію Романовичу, як відомо, це не перші ваші відвідини судинного центру у місті Клоппенбург. Що мали на меті побачити цього разу такого, аби застосувати у власній практиці?
— Необхідність перейняти досвід німецьких колег, які є лідерами у використанні високих медичних технологій серед країн Євросоюзу, зумовлена тією загрозливою ситуацією, яка склалася щодо захворювань на облітеруючий атеросклероз аорти і магістральних артерій нижніх кінцівок. Реалії насторожують своєю масштабністю — ця патологія призводить до інвалідності у 74,4% осіб працездатного віку, досягаючи свого критичного ступеня розвитку у 600 осіб на 1 мільйон мешканців.
Ще зовсім недавно реконструктивні операції у хворих на облітеруючий атеросклероз із дистальною оклюзією вважались в Україні безперспективними, адже супроводжувалися великою кількістю ускладнень. Але розвиток сучасних діагностичних і лікувальних технологій дозволяє, переглянувши показання, розширити спектр оперативних втручань у цієї категорії хворих. Щодо самого стажування, то воно відбулося на запрошення головного хірурга лікарні Св. Джозефа, доктора медицини Войцеха Клонека. Моє перебування у судинному центрі тривало два тижні, і я щодня мав можливість брати участь в операціях.
Я поставив собі завдання ґрунтовно вивчити методики оперативного лікування хворих на облітеруючий атеросклероз нижніх кінцівок з ураженням підколінно-гомілкового сегмента, які запроваджені у судинному центрі, ознайомитися з можливостями ендоваскулярної хірургії в лікуванні хворих з ускладненими формами атеросклеротичної оклюзії нижніх кінцівок. Особливу увагу приділив проведенню повторних операцій на артеріях. Скажімо, якщо раніше частота ускладнень після цих оперативних втручань була доволі високою, то нині, застосувавши здобуті знання, ми досягли зниження ускладнень та ризику повторних втручань у 3-4 рази. Для нас це доволі значимий результат.
З огляду на те, що в Україні рентгеноендоваскулярна хірургія ще не набула достатнього поширення, а операції з приводу атеросклеротичних оклюзій стегново-підколінного сегмента взагалі представлені лише поодинокими повідомленнями, великою цінністю для мене була участь в операціях із приводу ротаційних ангіопластик підколінної артерії.
Також я взяв участь у виконанні підколінно-педальних шунтувань, це дало можливість застосувати їх у наших клініках. Велика цінність цього втручання в тому, що його можна застосовувати не лише за облітеруючого атеросклерозу, а й у разі цукрового діабету, захворюваність на який, на жаль, зростає.
Серед нових методів оперативних ендоваскулярних втручань, які нині практикують у європейських клініках, є застосування ендоваскулярної десимпатизації ниркової артерії в лікуванні артеріальної гіпертензії. Під час стажування я мав нагоду взяти участь також у проведенні й таких операцій.
На моє переконання, досвід зарубіжних колег є дуже цінним набутком, тішить і те, що вони охоче діляться своїми знан-нями. Тому сподіваюся, не за горами той час, коли подібні втручання зможемо проводити й у себе на батьківщині, але готуватися до цього маємо вже зараз. Щодо стажування загалом, то воно дозволило не лише поглибити мої теоретичні знання, але й утвердитися в раніше набутому досвіді, відпрацювати практичні навички, аби в подальшому застосувати це у лікуванні пацієнтів університетської лікарні.
ВЗ Нашим читачам, гадаю, цікаво дізнатися, як організована діяльність центру судинної хірургії в лікарні
Св. Джозефа?
— Аби краще уявити потужність цього медичного підрозділу, хочу назвати цифру оперативних втручань, яку там виконують за рік: 1200 операцій за судинної патології. Зауважте, що сам центр розрахований усього на 30 ліжок. Менше оперативних втручань центр не може виконувати, бо тоді його вважатимуть нерентабельним, а відтак і неприбутковим. Для українського спеціаліста дещо дивно, що всі ці втручання виконують усього 3 хірурги. Технічний рівень їхньої майстерності дуже високий тому, що забезпечується великою кількістю операцій. Загалом на день у центрі виконують 5-6 операцій, частину з яких роблять традиційним, відкритим, способом. Часто поєднують ендоваскулярні та відкриті операції, решта — ендоваскулярні. Така тактика дозволяє виконувати операції хворим старечого віку, який не є протипоказом до операції — я бачив пацієнтів у віці 95-100 років. До того ж значна супутня патологія, яка часто спостерігається у цієї категорії недужих, також не є протипоказанням.
Щодо спектра оперативних втручань, то чільне місце посідають операції на аорті, сонних артеріях, артеріях нижніх кінцівок, створення штучних артеріовенозних фістул. Майже 40% оперативних втручань представлені ендоваскулярними операціями: стентування аорти при аневризмах, стентування сонних та ниркових артерій, вживлення кардіостимуляторів.
Лариса ЛУКАЩУК, власкор «ВЗ», Тернопіль