Процес демократизації суспільства в Україні сприяє тому, що одна з найбільш закритих сфер медицини – психіатрична служба – вже зазнала значних змін, і процес її реформування триває. Було б помилкою, прагнучи надавати кваліфіковану психіатричну допомогу за сучасними стандартами, не враховувати досягнень європейських колег. Так вважають і в Тернопільській обласній психоневрологічній лікарні. Освоюючи зарубіжний медичний простір, тернопільські спеціалісти налагоджують контакти з передовими закордонними клініками. Ось уже два роки активне співробітництво єднає тернополян із колегами психоневрологічного шпиталю ім. Жозефа Бабінського у Кракові.
Нещодавно в рамках ділового партнерства у Тернопільській лікарні побувала делегація польських медиків. Упродовж триденного візиту спеціалісти з психотерапії, арт-терапії, медсестринства та неврології мали змогу ознайомитися з діяльністю психоневрологічної лікарні. Зокрема: оглянули сучасний клініко-діагностичний підрозділ закладу, взяли участь у роботі психотерапевтичної групи для стаціонарних та амбулаторних пацієнтів, побували у відділеннях на заняттях з арт-терапії, стали учасниками засідання літературно-музичної студії. Польські колеги провели майстер-клас для тернопільських лікарів із психотерапії, під час якого учасники мали можливість дослідити власні можливості, окреслити напрямок професійного самовдосконалення.
Психотерапевт шпиталю ім. Жозефа Бабінського Марина Матевосян була приємно вражена: «Я вперше на Тернопіллі і мені дуже приємно, що це знайомство розпочалося саме з вашого медичного закладу, який справив на мене щонайкращі враження. Сучасна діагностична апаратура, широкий спектр методик лікування, сучасні інтер’єри приміщень — це говорить про те, що все тут робиться заради пацієнта. Мені часто доводиться бувати в подібних закладах Німеччини, інших країн Євросоюзу і тому з упевненістю можу стверджувати: та стратегія, яку обрав ваш заклад, цілком відповідає сучасним європейським стандартам. Наразі тенденції у лікуванні пацієнтів психіатричного профілю полягають у комплексному підході. Це спільна робота цілої команди, у складі якої лікар, психотерапевт, родичі пацієнта. Останніми роками ми робимо ставку на спеціальні заняття з психоедукації, під час яких пояснюємо пацієнтам важливість прийому лікарських препаратів, учимо, як налагодити спілкування з психотерапевтом, не «занурюватись» у себе, а навпаки, навчитися жити з хворобою.
Ще один важливий момент у цьому контексті — обмін досвідом спеціалістів, приміром, ми часто відвідуємо міжнародні симпозіуми з психотерапії, буваємо у зарубіжних колег, де вивчаємо їх напрацювання. У вашому закладі ми також побачили багато цікавих доробків, тому гадаємо, що й тернопільські колеги долучаться до співпраці у нашому товаристві. Приємно були здивовані вашим велнес-центром, де таке розмаїття процедур для відновної терапії».
Реабілітація мистецтвом
Останніми роками у Тернопільській психоневрологічній лікарні дедалі більше практикують сучасні методи реабілітації пацієнтів — це цілий комплекс заходів відновного лікування.
Не відмовляючись від фармакотерапії, лікарі надають перевагу альтернативним методам — психотерапії, терапії зайнятістю, бібліотерапії, арт-терапії, організації суспільно-корисної праці для пацієнта з метою адаптації у суспільстві.
«Комплексний підхід у лікуванні пацієнтів психіатричного профілю, як це роблять у країнах Європи, почали впроваджувати торік, — розповідає обласний спеціаліст із психотерапії Олег Гуковський. — Відтак було створено посади терапевтів зайнятістю, запрацювала щотижнева психотерапевтична група для пацієнтів пограничного спектра, діють майстер-класи, які проводять дипломовані художник та арт-терапевт».
Психотерапевт Олег Гуковський зазначає, що через заняття мистецтвом людина отримує можливість пізнати себе, усвідомити й прийняти свої сильні та слабкі сторони. Він також вважає, що будь-який метод арт-терапії завжди має зцілювальний ефект. Головна мета терапії творчим самовираженням — допомогти особі відкритися. Людина може не озвучувати своїх проблем, але, виконуючи якісь дії, починає сама опрацьовувати та розв’язувати їх.
Арт-терапія насамперед потрібна людям, котрі не можуть «виговоритися», для них показати свої переживання через творчість легше, ніж розповісти про них. Потрібно враховувати й потреби пацієнта. Обирається той варіант арт-терапії і та техніка, які в даний момент підходять саме цій людині для розв’язання її конкретної проблеми. Нині науково доведено: пишучи вірші, малюючи чи ліплячи із пластиліну, людина повністю розслаблюється, частота пульсу суттєво знижується і це дозволяє їй бодай на короткий час опинитися у стані гармонії. Гармонії з собою.
Головний лікар Тернопільської обласної психоневрологічної лікарні Володимир Шкробот наголошує, що основним пріоритетом у роботі лікувального закладу нині є новітні стандарти надання психіатричної допомоги. Тому вектор розвитку установи націлений на європейські технології та вдосконалення реабілітаційних заходів: «Ми вирішили дещо відійти від традиційних «радянських» стандартів і надавати психіатричну допомогу, як це роблять нині у світі. Ясна річ, що справа ця не одного дня, потрібні час, витримка, але перші кроки вже зроблено, тому не будемо зупинятися, бо ж правду каже народна мудрість: «Дорогу осилить той, хто іде».
Лариса ЛУКАЩУК, власкор «ВЗ», Тернопіль
