Тернопільщина: Для ранньої реабілітації

2474

Від ідеї до створення центру нейрореабілітації у Тернопільській обласній психоневрологічній лікарні минуло всього кілька місяців. Відкрили новий медичний підрозділ за сприяння небайдужих людей — відомих у краї підприємців. На закупівлю спеціального обладнання меценати пожертвували 705 тис. грн. Відтак з’явилася можливість проводити ранню реабілітацію хворих із гострими порушеннями мозкового кровообігу за європейськими стандартами.

Володимир ШКРОБОТ, головний лікар Тернопільської обласної психоневрологічної лікарні, Заслужений лікар України, кандидат медичних наук
В Україні щорічно реєструють понад 100 тис. нових випадків інсульту. Цереброваскулярні недуги посідають перші позиції серед захворювань нервової системи і характеризуються одними з найвищих показників інвалідизації та смертності. У структурі судинних зах­ворювань головного мозку переважають гострі порушення мозкового кровообігу. Невтішними показники зах­ворюваності є й на Тернопільщині: зокрема торік зареєстрований 2041 випадок інсульту.

Проблема полягає в тому, що наслідком гост­рого порушення мозкового кровообігу переважно є не смерть, а обмеження життєдіяльності людини. Загалом у 60% хворих, які перенесли інсульт, розвиваються стійкі неврологічні порушення, що призводять до соціальної дезадаптації. Отож, окрім медичного ця проблема має велике соціальне значення. Адже більшість хворих залишаються інвалідами, і їх подальше життя важким тягарем лягає на плечі близьких, які не завжди мають змогу забезпечити повний комплекс реабілітаційних процедур.

Саме рання післяінсультна реабілітація і є ключовою ланкою лікувального процесу таких пацієнтів, бо дає змогу запобігти інвалідизації. Однак якщо у світі загалом і країнах ЄС зокрема останніми роками принципово змінилися уявлення про відновлення, корекцію та підтримку рухової діяльності цієї категорії хворих, то, на жаль, в Україні такі зрушення тільки розпочалися. Тож іти протореним у ЄС шляхом нам доводиться самостійно, опановуючи та впроваджуючи передові технології нейрореабілітації відповідно до протоколів і стандартів з доведеною ефективністю, які використовують у розвинених країнах світу.

Ще кілька років тому ми започаткували освоєння методик ранньої нейрореабілітації пацієнтів із гострим порушенням мозкового кровообігу. Розробили протоколи для медичних сестер із дог­ляду за тяжкохворими, до яких входить і рання нейрореабілітація, коли вже на початкових етапах хвороби медичний персонал зобов’язаний правильно позиціонувати пацієнта. До таких методів належать рання вертикалізація, викладання на ліжку у фізіологічно правильне положення тулуба та кінцівок, пасивні фізичні вправи для паралізованих м’язів з метою запобігти виникненню контрактур тощо. Також навчаємо наш сест­ринський персонал правильно переміщати пацієнтів — це дає змогу забезпечувати реабілітаційний процес цілодобово з урахуванням потреб кожного недужого.

Нині ж завдяки меценатам маємо чудову можливість за допомогою сучасного обладнання застосовувати такі самі методики, що й у провідних центрах реабілітації України та зарубіжжя. Однак, аби забезпечити високоякісний реабілітаційний процес, потрібні не тільки новітні тренажери, устаткування, а й навчені фахівці. У світі створена ціла система післяінсультної реабілітації, яка функціонує в системі охорони здоров’я, ми ж тільки починаємо освоювати цей напрям. Тому й запрошуємо до нашого закладу спікерів, сертифікованих тренерів — фізичних терапевтів, кінезо- та ерготерапевтів, адже ці посади, на жаль, не передбачені в державних закладах охорони здоров’я. У такий спосіб наші спеціалісти оволоділи сучасними методиками, котрі використовують для реабілітації пацієнтів неврологічної групи, зокрема Бобат-терапії, пропріо­цептивного нервово-м’язового полегшення (PNF), тейпування тощо.

У нашому центрі нейрореабілітації також працює мультидисциплінарна команда, куди входять лікар, медична сестра, медична сес­тра-реабілітолог, медична сестра з лікувальної фізкультури та молодша медсестра. Роботі в такій команді наші медики навчалися в Інсульт­ному центрі приватної клініки «Оберіг».

Особливий напрямок — співпраця медперсоналу з родичами, близькими інсультних хворих, навчання їх правил догляду та поводження з такими пацієнтами. Бо саме ці люди й повинні стати тим містком, який єднає медиків і недужого.

Ще одним важливим чинником розвитку системи реабілітації післяінсультних хворих є нормативно-правова база. Потрібні негайні та реальні дії щодо внесення відповідних змін до законодавства, які дадуть можливість повноцінно впроваджувати систему ранньої нейрореабілітації в державних закладах охорони здоров’я. Однак, незважаючи на відсутність нормативної бази «згори», ми внесли зміни у штатний розпис усередині закладу та сформували мультидисциплінарну реабілітаційну команду. Для цього змінили посадові інструкції медичних сестер, і тепер не тільки в центрі нейрореабілітації, а й в інсультному, третьому неврологічному (судинному) відділеннях та у відділенні інтенсивної терапії маємо «закріплену» медичну сестру, яка відповідає за впровадження методів реабілітації, навчає цьому своїх колег.

Вимагає також логічного завершення впорядкування переліку професій у сфері реабілітації. Ми з нетерпінням очікуємо, коли нарешті стануть реальними дії МОЗ щодо введення цих посад у державних закладах охорони здоров’я, адже вони вже внесені у класифікатор медичних професій.

Лариса ЛУКАЩУК, спеціально для «ВЗ», м. Тернопіль

Якщо ви знайшли помилку, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залишити коментар

Введіть текст коментаря
Вкажіть ім'я