Поки у владних кабінетах вирішують, яким шляхом іти далі українській медицині, колесо часу на місці не стоїть. Медичні технології стрімко розвиваються, і наші фахівці активно впроваджують інновації в медичну практику, бо ж хворі чекати не можуть. Медики Тернопільської міської комунальної лікарні швидкої допомоги також намагаються крокувати в ногу із сучасною медициною. У цьому їм допомагають колеги з німецької клініки Франкфурт Хьохст (Klinikum Frankfurt Hchst).
Франкфурт — Тернопіль: меморандум нових перспектив
Ярослав ЧАЙКІВСЬКИЙ, головний лікар Тернопільської міської комунальної лікарні швидкої допомогиТе, що наша співпраця має бути довготривалою, засвідчило підписання меморандуму між Тернопільською лікарнею швидкої допомоги та Klinikum Frankfurt Hchst. За цим документом наші лікарі мають можливість упродовж 5-7 днів проходити стажування на базі клініки. Усі пов’язані із цим витрати взяли на себе німецькі партнери — саме вони й запропонували внести до меморандуму так звану матеріальну складову. Нині в них ведеться будівництво нових корпусів, і коли клініка туди переїде, то все обладнання, яке зараз у відмінному стані (наркозні апарати, операційні столи, лампи, хірургічний та ортопедичний інструментарій, лапароскопічні стійки, артроскопічні стійки для малоінвазивних втручань), вони демонтують і передадуть Тернопільській міській клінічній лікарні швидкої допомоги.
Зауважу, що наприкінці минулого року благодійний фонд, створений у цій клініці, через українську благодійну організацію перерахував нашій лікарні понад 100 тис. грн. Для нас це була дуже вагома підтримка, адже тоді саме розгорілася епідемія грипу, тож гроші спрямували на закупівлю медикаментів, які видавали пацієнтам безкоштовно. Кілька тижнів тому наш заклад знову отримав гуманітарну допомогу: 32 функціональні ліжка, 14 медичних тумбочок, матраци, інвалідні візки, «каталки», ходунки тощо.
Кадри вирішують усе
Під час нашого перебування в Німеччині керівник Klinikum Frankfurt Hchst Пітер Петерсон розповів про особливості її роботи в умовах страхової медицини. Сподіваюся, що вже найближчим часом й наша країна обере для себе якусь із моделей, що існують нині у світі, бо це, на мою думку, — єдиний вихід із нинішньої складної ситуації в галузі. Тому наша лікувальна установа уже зараз робить все для того, аби після прийняття закону про страхову медицину ми були конкурентоспроможними на ринку медичних послуг Тернополя й України.
Разом із тим ми розуміємо, що найважливіше в таких умовах — не тільки сучасні медичні технології (бо це питання вирішиться — знайдуться люди, котрі захочуть інвестувати в медичну апаратуру, обладнання), а й висококваліфіковані кадри. Тому вже зараз для нас завданням номер один є підготовка фахівців. Власне, тому ми й залучили до поїздки спеціалістів з ортопедії, хірургії, анестезіології, які запозичили б досвід у німецьких колег і могли б застосувати його в нашій лікарні.
Тернопільські фахівці з німецькими колегами
У Німеччині приділяють дуже велику увагу самоосвіті, професійному вдосконаленню медиків. Атестація працівників лікувальних закладів організована так, що кожен лікар наприкінці року повинен прозвітувати про свою роботу. Наприклад, певну кількість балів лікар отримує за роботу з медичною літературою в наукових бібліотеках. Якщо спеціаліст побував на конференції, то сертифікат про участь також додає ще кілька балів до загальної кількості тих, що він має набрати впродовж року. Загалом його діяльність (а це — участь у науково-практичних конференціях, конгресах, майстер-класах, відвідування бібліотеки) оцінюється у 100 балів. Той, хто їх набрав, автоматично отримує документ, який засвідчує його атестацію. Така демократична практика цілком виправдана, вона мотивує та заохочує лікаря до самовдосконалення і підвищення свого фахового рівня. Сподіваюся, що в перспективі й Україна запозичить подібний «сценарій».
На першому місці — безпека пацієнта
Під час перебування в німецькій клініці брали участь в оперативних втручаннях. Як ортопеду-травматологу мені були особливо цікаві операції з приводу ендопротезування кульшового та колінного суглобів, а також дрібних суглобів кисті. До речі, заслуговує на увагу практика проводити ці втручання у пацієнтів з поліартритом, що супроводжується вираженою деформацією пальців кисті. Результати такої операції мають не тільки терапевтичний, а й естетичний ефект.
Вразила особливість німецьких хірургів: чітке дотримання протоколів лікування, у яких прораховано кожен крок лікаря чи медсестри. Якщо в нас, скажімо, певне оперативне втручання хірург виконує за дві з половиною години, то аналогічна операція в німецькій клініці триває вдвічі довше. Звісно, нас це дуже здивувало: чому б деякі етапи операції не спростити і виконати її значно швидше? Але німецькі хірурги пояснили, що зробити це неможливо, бо кожен етап оперативного втручання відображений у протоколі, а безпека пацієнта — передусім.
Проте навіть у скрупульозних німців часом трапляються ситуації, коли треба захищати лікаря він незадоволеного його роботою хворого. У клініці Франкфурт Хьохст штатним розписом передбачена команда юристів, які з’ясовують стосунки зі скаржниками та страховою компанією, не втягуючи у цей процес лікаря і не відволікаючи його від роботи. Звісно, і ми хотіли б впровадити подібний досвід у себе, однак доки не втратив чинності 33-й наказ Міністерства охорони здоров’я, яким передбачено штатні нормативи для кожної лікувальної установи, змінити це неможливо.
Вісімдесят відсотків оперативних втручань — лапараскопічні
Дмитро ОСАДЧУК, завідувач хірургічного відділення Тернопільської міської клінічної лікарні швидкої допомоги, головний хірург відділу охорони здоров’я Тернопільської міськрадиЛабораторна діагностика в клініці — на дуже високому рівні. Уже в приймальному відділенні по кількох краплинах крові визначають півсотні показників — є біохімічні аналізатори й аналізатори для проведення загального аналізу крові та сечі. Використовують експрес-аналізатори — гематологічні, а також аналізатори газів крові та гемоглобінометри.
У цьому самому відділенні проводять і магнітно-резонансну томографію. Звернули ми увагу й на наявність протишокової палати — якщо пацієнт потрапляє в клініку в тяжкому стані, допомогу йому одночасно надають різнопрофільні фахівці. Домінує в цьому процесі лікар-анестезіолог. У протишоковій палаті пацієнта інтубують, катетеризують, забезпечують адекватне зовнішнє дихання. За потреби саме тут проводять усі реанімаційні заходи, а далі хворого транспортують до спеціалізованого відділення.
Як абдомінальний хірург хочу зауважити, що в Klinikum Frankfurt Hchst пріоритетними в хірургічному лікуванні органів черевної порожнини є лапароскопічні технології — близько 80% від загальної структури оперативних втручань виконуються цим методом. Хірургічний підрозділ складається із 30 операційних зал, у кожній з яких є лапароскопічна стійка. У кожному операційному блоці наявні спеціальна передопераційна та післяопераційна палати. У першій пацієнта готують до операції, у другій його екстубують в умовах післяопераційної реанімації, а згодом переводять до звичайного реанімаційного відділення.
У нашій клініці ми також проводимо широкий спектр лапароскопічних втручань, але нам було важливо ознайомитися з іншими методиками їх виконання, зокрема ми ґрунтовно вивчили метод лапароскопічної панкреатодуоденальної резекції, побачили, як наші колеги виконують оперативні втручання з приводу пахвинних і вентральних гриж, дисфункції сфінктера Одді та патології позапечінкових жовчовивідних шляхів. Також спостерігали, як проводили стентування пацієнтам із неопластичними ураженнями термінального відділу холедоха.
Шкода, що наші хірурги працюють на значно гіршому обладнанні та не мають таких інструментів, освітлення, функціональних операційних столів, як за кордоном. На жаль, від нас, рядових лікарів, це не залежить.
У кожному відділенні — своя реанімація
Юрій КУСЕНЬ, лікар-анестезіолог Тернопільської міської клінічної лікарні швидкої допомоги
Я. Чайківський (праворуч) під час операції з ендопротезування
Щодо анестезіологічного забезпечення операцій, то у Франкфурті, як і в Україні, широко використовують провідникову анестезію, а також загальний наркоз. У 90% випадків його проводять із застосуванням інгаляційних анестетиків, які, до речі, в Україні не сертифіковані, це, зокрема, ізофран і десферан. Ми працюємо лише з розчином севофлурану, але він має низку недоліків. У світі ж лікарі застосовують близько чотирьох видів інгаляційних анестетиків, які можна комбінувати персонально для кожного хворого. Сподіваюся, із часом наш лікувальний залад зможе хоча б наблизитись до рівня клініки Франкфурт Хьохст, а ми докладемо для цього всіх зусиль.
Лариса ЛУКАЩУК, спеціально для «ВЗ», м. Тернопіль
