Вранці 13 травня 2015 р. було скоєно напад на ректора Одеського національного медичного університету, академіка НАМН України Валерія Запорожана — наразі він знаходиться в лікарні. Ця подія не залишила байдужими ані медиків, ані студентів, ані наукову спільноту. На жаль, більшість схиляється до думки, що таким чином намагалися зупинити антикорупційну діяльність академіка.
Нападники перестріли ректора по дорозі до університету й били його бейсбольними битами, доки на крик потерпілого не вибігли працівники закладу. Це і врятувало академіку життя — невідомі хутко зникли з місця злочину. Валерія Запорожана госпіталізували в реанімацію з черепно-мозковою травмою, струсом головного мозку, численними забоями та підозрою на травми внутрішніх органів.
Існує декілька версій того, що сталося. Одна з них — хуліганство, але проти неї свідчить те, що Валерія Миколайовича не пограбували. Інша — що це помста за професійну діяльність ректора Запорожана. Зокрема, адвокат потерпілого заявив у ЗМІ, що напад пов’язаний з ініціативою академіка створити комісію з розслідування корупції у НАМНУ. Сам потерпілий теж схиляється до такої версії. Принаймні, про це він заявив у своєму першому після нападу коментарі.
Нині Валерій Запорожан перебуває на стаціонарному лікуванні, його стан поступово нормалізується, але лікарі поки не поспішають із прогнозами. Медична ж громадськість обурена таким зухвалим злочином і активно обговорює інцидент.
У медичному середовищі Одещини немає людини, яка б не поважала академіка Запорожана й не підтримувала його прагнення до збереження медичної галузі, реформування медичної науки та освіти.
Складається враження, що саме ці новаторські якості академіка комусь завадили. Його неодноразові виступи, нетерпимість до корупційних афер у галузі та науковій сфері, до розкрадання бюджетних коштів і державної власності спонукали замовників цього резонансного злочину на такі дії.
Медична спільнота Одещини, Одеська обласна профспілка працівників охорони здоров’я вимагають від влади країни, правоохоронних органів не лише знайти нападників, а й установити безпосередніх замовників цього злочину, а також забезпечити громадський контроль за перебігом слідства.
Всі ми глибоко поважаємо Валерія Миколайовича, який був і залишається для нас шанованим викладачем і наставником. Незважаючи на зайнятість, ректор завжди знаходить час для спілкування з нами і навіть до першокурсників ставиться не як до учнів, а як до колег. Він шанує студентів і водночас виховує самоповагу, розуміє наші проблеми, підтримує наші ініціативи. Для нього студентське самоврядування — не слова, а пріоритет. Валерій Миколайович дбає не лише про викладання медичних наук, а й особисто бере участь у морально-етичному вихованні майбутніх лікарів. Його цикл відкритих лекцій «Про моральність» із великим інтересом слухають студенти всіх курсів.
У нашій alma mater ми всі одна сім’я — і українські студенти, й іноземні. Це «щеплення» ми отримуємо ще на першому курсі.
Студенти досі не можуть зрозуміти причин і мотивів жорстокого побиття ректора. Можливо, це спроба кинути тінь на поважний університет? Чи комусь не подобається чесність, порядність і справедливість Валерія Миколайовича, його принципова позиція та нетерпимість до будь-якого прояву зла і корисливості.
Дуже сподіваємося, що слідство та правоохоронні органи таки з’ясують істинні причини злочину, а головне — знайдуть і покарають його виконавців та замовників.
Адже найпростіше — видати напад за звичайне хуліганство, що дехто і намагається зробити, звалюючи провину на студентів. Але звинувачувати майбутніх лікарів, яких ректор учить з першого курсу толерантності, шляхетності та медичної етики, у подібній жорстокості — неприпустимо.
Тому й звертаємося до громадськості з проханням підтримати нас і домогтися справедливої оцінки того, що сталося.
Міжнародна спільнота схвильована та співчуває
Як повідомили «ВЗ» працівники Одеського національного медичного університету, на їх адресу надходять численні дзвінки й повідомлення, в яких представники наукової й академічної громадськості світу, лідери зарубіжних фахових наукових, медичних та освітніх організацій також висловлюють обурення варварським нападом на ректора університету, відомого за межами України. Зарубіжні колеги шоковані тим, що у країні, де відбулася Революція Гідності, де заявляють про європейський вибір і орієнтацію на європейські цінності (гуманізм, громадянське суспільство, верховенство закону та права), трапляються подібні випадки цинічного розгулу насильства. Такі речі дискредитують шлях, яким прагне розвиватися Україна, і шкодять міжнародній репутації нашої держави.
Свою підтримку академіку Валерію Запорожану висловили доктор Могенс Бюгге (Університет Ґетеборга, Швеція); професор Хосе Олександро Мадригал (Університет Лондона, Велика Британія); професор Ксав’є Давид (Університет Нансі, Франція); ректор Медичного університету Відня доктор Вольфганг Шютц і професор цього закладу Ігор Гук; керівництво Університету медицини та фармації міста Ясси (Румунія) та інші.
Професор Деніс Уітлі, президент та генеральний директор видавництва BioMedES Ltd, головний редактор журналів Cancer Cell International, Cell Biology International, Cell Biology International Reports та Oncology News (Абердін, Велика Британія)
Це огидно, що ті, хто віддає себе служінню людству, стикаються з подібним варварським ставленням. Я дуже сподіваюся, що Валерій Запорожан швидко одужає й надалі продовжить свою добру справу. Моє серце поділяє біль, який сьогодні переживає Україна. Ми називаємо себе людьми — humans, коли ж нарешті навчимося бути гуманними?
Професор Влад Тіка, віце-президент Європейської асоціації лікарів
Сприйняв цю жахливу новину з глибоким сумом, оскільки особисто знайомий з академіком Запорожаном. Щиро сподіваюся на його швидке одужання й продовження активної діяльності, спрямованої на здійснення важливих проектів.
Доктор Хьюго Буссер, директор корпорації EuroSense Group (Амстердам, Голландія)
Це шокуюча новина… Сподіватимемося, що професор Запорожан повністю відновиться після цього нападу і продовжить свою справу з притаманними йому силою й мудрістю. Найкращі побажання йому та всім друзям і колегам з Одеського національного медичного університету!