Цукровий діабет (ЦД) в усьому світі набуває масштабів пандемії. Якщо нині у світі налічується близько 350 млн. хворих, то, за прогнозами аналітиків уже у 2030 році їх буде близько 420 млн. Особлива категорія у цій статистиці – діти.
Все частіше ЦД – хронічне аутоімунне захворювання – виявляють у дітей. І така тенденція спостерігається в усьому світі. Не виключення й Україна. У якому віці діти найбільш вразливі щодо розвитку хвороби, як діагностувати цукровий діабет і правильно вибудувати життя сім’ї, що потрібно знати батькам і педіатрам, розповідає Заслужений лікар України, ендокринолог вищої категорії, головний лікар клініки Modern Diabetes Center, Лариса Ніфонтова.
ВЗ Ларисо Валентинівно, чому у дітей розвивається цукровий діабет, що дає старт хворобі?
Лариса НІФОНТОВА, Заслужений лікар України, ендокринолог вищої категорії, головний лікар клініки Modern Diabetes Center– Найчастіше у дітей розвивається діабет першого типу. Як правило, хвороба має генетичну основу, тому дуже важливо знати сімейну історію. Як виникає недуга? Підшлункова залоза несе відповідальність у нашому організмі за нормальний обмін речовин та сприяє травленню. У цій залозі містяться специфічні гормон-активні ß-клітини острівців Лангерганса. Вони відповідають за синтез поліпептидного гормону інсуліну, за допомогою якого регулюється вуглеводний, ліпідний, білковий обмін. Інсулін забезпечує утилізацію глюкози, аміно- та жирних кислот, синтез глікогену, жирів та білків, інгібує глюконеогенез.
У результаті руйнування панкреатичних острівцевих клітин антитілами виникає абсолютна інсулінова недостатність, яка призводить до стійкого підвищення рівня глюкози крові (гіперглікемія) та сечі (глюкозурія).
На жаль, хвороба починає маніфестувати, проявляються чіткі симптоми, коли майже 90 – 80% ß-клітин знищено.
На сьогодні відомі фактори, які можуть сприяти розвитку ЦД і дати старт хворобі, яка вже зумовлена генетично. Наприклад, сильний емоційний стрес. Крім того, запустити каскад аутоімунних процесів, що призводять до масового руйнування ß-клітини pancreas та абсолютної недостатності інсуліну, можуть інфекційні тригери або вірусні агенти. Зокрема, перенесена краснуха, паротит, вітряна віспа, грип, гепатит, ентеровіруси.
ВЗ На який вік найчастіше припадає дебют захворювання?
– У цьому питанні останніми роками ми спостерігаємо значні зміни. Раніше діабет першого типу найчастіше розвивався у дітей до трьох років, а потім пік припадав на підлітковий вік. Тепер хворобу частіше діагностують у дітей 5-6 років і молодшого шкільного віку. А от підлітки зараз хворіють набагато менше. Саме тому діти першого року життя і молодшого шкільного віку потребують надзвичайної уваги з боку батьків і педіатрів. Необхідно спостерігати за перебігом будь-яких захворювань, а також поствакцинальних реакцій.
ВЗ А що каже статистика?
– Кількість випадків цукрового діабету серед дітей віком до 18 років значно зросла – більше як на 30% і сьогодні складає 16,2 випадки на кожні 10 тисяч осіб. Однак багато вітчизняних науковців вважають будь-які статистичні дані заниженими через відсутність скринінгових програм виявлення цукрового діабету.
ВЗ Чи є особливості розвитку цукрового діабету у дітей?
– Розвиток хвороби відбувається тривалий час, у кілька етапів, має прихований період. Зокрема, можна виділити чотири стадії.
Преклінічна – як правило, триває від кількох місяців до кількох років, до того моменту, коли певний тригер не запускає патологічний процес загибелі клітин підшлункової залози. Ця стадія проходить здебільшого непоміченою, оскільки єдиним підтвердженням патології є виявлення специфічних аутоімунних і генетичних маркерів.
Дебют захворювання. Виникнення специфічних симптомів, які потребують якнайшвидшої корекції.
«Медовий місяць» або транзиторна ремісія. Якщо хворобу вчасно діагностовано і підібрано правильну терапію, рівень глюкози в крові дитини стабілізується і перебуває у межах норми. Такий стан може тривати від шести місяців до двох років, але це не означає, що дитина повністю одужала.
Хронізація захворюванняі формуванням залежності від інсулінотерапії.
ВЗ Симптоми і діагностика: які моменти тут потребують особливої уваги?
– У 90% випадків хвороба заявляє про себе демонстративно. Зміни, які відбуваються з дитиною, важко не помітити. Про розвиток цукрового діабету першого типу свідчать деякі специфічні симптоми. Зупинимося на основних.
- Невмотивована спрага (полідипсія). Дитина починає пити багато рідини, навіть у холодну пору року, встає вночі, аби втамувати спрагу.
- Часте сечовиділення (поліурія). У нормі дитина ходить у туалет 6 разів протягом дня, при цукровому ж діабеті кількість сечовиділень збільшується до 10-20. Часто спостерігається нічне нетримання сечі (енурез).
- Сухість шкіри і слизових. Рідина з міжклітинного простору шкіри і слизових поступає у кров’яне русло, а потім виводиться із сечею.
- Зниження маси тіла. Якщо у дитини спостерігається зниження маси тіла без будь-яких на те причин, це повинно викликати настороженість щодо розвитку цукрового діабету. Глюкоза – основне джерело енергії для нашого організму. При цукровому діабеті кількість глюкози, що надходить в клітини, знижується, а значить, знижується і їх живлення.
- Слабкість, підвищена втомлюваність. Оскільки дітям не вистачає енергії для забезпечення життєдіяльності організму, вони швидко стомлюються, з’являються проблеми із навчанням, відставання у фізичному розвитку, можуть скаржитися на головний біль наприкінці дня.
Якщо батьки помічають у дитини тривожні симптоми, то необхідно звернутися до педіатра, який призначить первинні обстеження.
При підозрі у дитини на цукровий діабет перший діагностичний крок, який повинен зробити педіатр – призначити аналіз крові і сечі на цукор. Нормою вмісту цукру в крові є 3,3-5,5ммоль/л. Крім того, при розвиткові цукрового діабету першого типу сліди цукру обов’язково будуть і у сечі.
У разі виявлення підвищених показників цукру педіатр повинен направити дитину до дитячого ендокринолога. Такий фахівець, щоб отримати більш розлогу інформацію щодо стану здоров’я дитини, обов’язково має призначити низку діагностичних обстежень:
- аналіз крові на визначення рівня інсуліну в крові, глікозильованого гемоглобіну та С-пептиду (дозволяють встановити стадію компенсації цукрового діабету);
- аналіз крові на генетичні та аутоімунні маркери (пам’ятаємо, що у розвитку ЦД першого типу провідне значення належить аутоіммунній деструкції β-клітин підшлункової залози, тому високі титри підтверджують наявність діабету першого типу. Крім того, чим більше титрів, тим агресивнішим може бути перебіг хвороби і вищий ризик виникнення ускладнень. Низькі титри свідчать про більш рівний та спокійний характер хвороби);
- консультація вузьких фахівців: офтальмолога, невропатолога, хірурга для діагностики ураження органів-мішеней.
Якщо у дитини діагностовано діабет, підбір інсулінотерапії відбувається у стаціонарі. Надалі всі необхідні корекції, які стосуються медикаментозного лікування чи налагодження способу життя сім’ї проходять амбулаторно. Зазначу, що родина, в якій є дитина з цукровим діабетом, повинна бути у постійному тісному контакті з ендокринологом, а також педіатром.
ВЗ Які ризики для здоров’я виникають при неконтрольованому або погано контрольованому ЦД?
– Неконтрольований цукровий діабет призводить до ураження органів-мішеней: сітківки очей, судин, нервів, нирок. Так при діабетичній ангіопатії страждають судини, порушується трофіка м’яких тканин. Як відомо, діабетична ретинопатія призводить до швидкого погіршення зору. Діабетична нефропатія є пусковим механізмом для формування ниркової недостатності. Діабет, який не контролюється медикаментозно (інсулінотерапією), також уражує печінку (гепатоз), провокує затримку росту, статевого дозрівання.
ВЗ Що нового з’явилося у лікуванні діабету першого типу?
– Сьогодні у арсеналі лікарів і пацієнтів є безпікові аналоги людського інсуліну подовженої дії: гларгін, детемір, деглюдек. Такі препарати вводяться один раз на добу, мають прекрасний сахарознижувальний ефект, не викликають гіпоглікемію, відрізняються рівномірною дією на організм і сприяють формуванню фізіологічного добового базового фону.
Також ми маємо інсулінові аналоги ультракороткої дії: лізпро, глюлізин, аспарт, які можемо вводити перед, або відразу після прийому Їжі – вони швидко діють, нормалізують рівень глюкози, не викликають гіпоглікемії.
Варто зазначити, що діти до 18 років сьогодні отримують безкоштовно всі препарати, а також розхідні матеріали, які необхідні для того, аби контролювати цукровий діабет. Немає наразі і проблем із забезпеченням інсулінами.
Дізнайтеся більше: Зміни в алгоритмі лікування цукрового діабету: чого чекати?
ВЗ А що можна сказати про діабет другого типу у дітей?
– Ще зовсім недавно ця форма хвороби діагностувалася лише у людей старшого віку, а сьогодні такий діагноз виявляють і у дітей та підлітків. Захворюваність цукрового діабету 2-го типу у дітей не перевищує 6% (6 тисяч на 100 тисяч дитячого населення мають ЦД другого типу; 25 тисяч на 100 тисяч дитячого населення – діабет першого типу). Найбільше число хворих спостерігається у Скандинавських країнах, США, Канаді. Україна теж серед лідерів.
Діабет 2-го типу, на відміну від ЦД 1-го типу, може ніяк про себе не заявляти. Часто його діагностують випадково. Скажімо, дитину приводять у кабінет лікаря зі скаргами на ожиріння чи порушенням менструального циклу, а при обстеженні виявляють діабет.
Фактори, які спровокували в усьому світі сплеск захворюваності на діабет другого типу – малорухливий спосіб життя, схильність до надмірної маси тіла, неправильне харчування (домінування у раціоні вуглеводів, трансжирів), хронічні стреси – сприяють також розвитку інсулінорезистентності. Тому підтримувати адекватний рівень глюкози у крові при ЦД 2 типу потрібно за допомогою зміни способу життя, занять спортом, раціонального гіпокалорійного раціону харчування та прийому пероральних цукрознижувальних препаратів. Корекцією способу життя і призначенням лікарських засобів займається виключно дитячий ендокринолог.
ВЗ ЦД все частіше позиціонують не як хворобу, а як спосіб життя. Що нового з’явилося у підходах щодо корекції життя, харчування, фізичних навантажень?
– Раніше режим життя пацієнти з цукровим діабетом підлаштовували під інсулінотерапію. Інсуліни нового покоління дають людям з ЦД більше свободи. Спорт, танці, навчання, туризм – завдяки новим препаратам якість життя значно покращилася.
Якщо говорити про харчування, то тепер немає заборон щодо вживання картоплі, якихось круп чи бобових. Людина повинна підбирати меню індивідуально, відповідно до того, як реагують показники глюкози на той чи інший продукт. Прямих протипоказань стосовно продуктів сьогодні немає. Виключення становлять лише вуглеводи швидкої дії – цукор, мед інші солодощі.
Дізнайтеся більше: Сучасні методи боротьби з діабетом та ожирінням.
ВЗ Діти з цукровим діабетом і коронавірусна інфекція: які особливості тут потрібно врахувати?
– Поки що статистики щодо захворюваності дітей з діабетом, які перехворіли на COVID-19, ми не маємо. Яка наша першочергова задача? Не допустити інфікування. Тут рекомендації універсальні: уникати скупчення людей, зменшити соціальні контакти, носити захисні маски, дотримуватися правил гігієни.
Щодо загальнозміцнюючих заходів, раджу вживати вітамін D, оскільки його дефіцит має 90% населення нашої країни. Дітям можна рекомендувати профілактичну дозу 1000 міжнародних одиниць на добу.
Для поповнення в організмі вітаміну С включити у раціон натуральні продукти з його високим вмістом – цитрусові, квашену капусту, цибулю. Не потрібно вживати надмірну кількість синтетичних препаратів.
Дітям з цукровим діабетом необхідно обов’язково зробити щеплення проти сезонного грипу. Така вакцинація, хоч і не захистить від нової коронавірусної інфекції, але допоможе підготуватися до зустрічі з новим вірусом.
Діти з діабетом другого типу, у яких підтверджено COVID-19, потребують невідкладної госпіталізації, через підвищений ризик тромбоутворень і ускладнень з боку серцево-судинної системи.
Дітям з діабетом першого типу, окрім рекомендацій, передбачених загальним протоколом, ендокринологи рекомендують частіше контролювати рівень цукру у крові, переходити на короткий інсулін і підвищувати його дозу на 20-30%. Наголошую, кожна сім’я, де є діти з цукровим діабетом, повинні бути у постійному тісному контакті з дитячим лікарем-ендокринологом. За загальним станом дитини спостереження веде педіатр і при найменшому його погіршенні, такий пацієнт повинен бути доставлений у стаціонарне відділення.
Дуже важливо після хвороби організувати правильну реабілітацію. Я рекомендую дати дитині двотижневий відпочинок: спокійне життя без фізичних і емоційних навантажень, правильне харчування, здоровий сон. Це прості, але дуже важливі правила, які дозволять відновитися організмові і уникнути розвитку ускладнень.
Антоніна ЛІВАНДОВСЬКА, «ВЗ»
