У всесвітній День боротьби з цукровим діабетом у столичному Українському домі зібралися ті, для кого ця недуга стала особистим «полем бою» і способом життя одночасно.
Лікарі, науковці з Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупика, медичні сестри і пацієнти, а також всі, хто вирішив скористатися можливістю перевірити рівень цукру крові, аби не стати жертвою «солодкого вбивці»– ці та багато інших людей, так чи інакше «дотичних» до проблеми, взяли участь у заході, організованому Міжнародною діабетичною асоціацією України.
14 листопада увесь світ відзначає День боротьби з цукровим діабетом. Україна також долучилася до цього руху, адже цукровий діабет вже давно став глобальною проблемою людства. На превеликий жаль, збільшення кількість людей, які живуть із цією недугою, щороку збільшується. Епідемія «живиться» ще й «правилом половини»: тільки половина людей знає, що хворіє на ЦД; тільки половина хворих отримує лікування; тільки половина досягає мети лікування; тільки у половини є шанс уникнути ускладнень хвороби.
Життя триває
Але попри факти, які наведено вище, люди приймають цей виклик, долають всі проблеми і навіть зберігають оптимізм. Саме таке враження справляє кожна розмова з пацієнтами, родичами цих людей:
– Потрібно було вставати дуже рано, аби прокип’ятити шприц, зробити уколи, потім вже поїсти і йти до школи. Її я, до слова, закінчив із золотою медаллю. Пізніше – університет з відзнакою і аспірантуру. А потім сорок років викладав студентам, – розповідає чоловік, який живе з діабетом вже 55 (!) років. Він був присутнім на цьому заході, так само, як і багато інших,що готові розповісти свою історію, аби змінити ставлення людей до цього діагнозу.
– Цей приклад ще раз доводить, що діабет не є непереборною перешкодою для того життя, яке ви собі спланували. Просто є певні особливості способу життя, якого слід дотримуватися. Це не легко, але цілком можливо, – зауважила, коментуючи попередній виступ, Президент Міжнародної діабетичної асоціації України Людмила Петренко. Вона також повідомила, що заходи, присвячені цій даті, проходять цьогоріч під гаслом «Захисти свою родину від діабету».
В рамках заходу Людмила Петренко вручила винагороди медичним сестрам, які працюють у школах діабету, кабінетах діабетичної стопи та кабінетах ендокринолога. Щодня вони допомагають людям призвичаїтися до особливостей життя із діабетом, дають роз’яснення, радять, підбадьорюють. А для лікарів вони – незамінні помічники у проведенні скринінгу пацієнтів, у лікувальному процесі .
Отже, в урочистій, але при тому по-родинному теплій атмосфері, медалі «За милосердя і турботу» були вручені: Ірині Пшеничній, медичній сестрі кабінету ендокринолога дитячої лікарні Дарницького району міста Києва,
Олені Коптеловій, старшій медичній сестрі терапевтичного відділення консультативно-діагностичного центру Дарницького району міста Києва та Анелії Грецькій, головній медичній сестрі клінічної міської лікарні №1.
Пані Анелія, яка також є головою Ради медичних сестер Київської міської профспілки працівників охорони здоров’я, виступила з короткою промовою: «У нашій лікарні, як всі знають, діє Центр діабетичної стопи і офтальмодіабетичне відділення. Отже, ми знаємо з якими проблемами до нас надходять пацієнти, і з якими – виписуються. Тому наше завдання вчити пацієнтів і їх родичів зберігати здоров’я, аби бути щасливими і оберігати один одного».
Ти не один
«Система реімбурсації – наш порятунок. Вже два роки, з тих пір, як вона запрацювала, ми не знаємо проблем з інсулінами. Хоча раніше по 2-3 місяці ми взагалі не отримували цих життєво необхідних ліків. Крім того, ця система стимулює хворих краще контролювати діабет, бути у постійному контакті з лікарем, що, зрештою, рятує людські життя і зменшує кількість інвалідизацій»,- говорить голова Київського Благодійного фонду «Діабетик». – Ми об’єдналися 25 років тому, аби допомагати один одному. «Ми» – це люди, або батьки, родичі людей, які живуть з діабетом. Всі члени нашої дружної команди – волонтери. Так, це непроста недуга, але жити повноцінним життям можна навіть і у таких обставинах. Ми подорожуємо разом, організовуємо оздоровчий відпочинок діткам і підліткам, допомагаємо старшим людям із таким діагнозом. Вони звертаються по допомогу у вирішенні соціальних, правових питань – не відмовляємо, завжди шукаємо рішення.
Ми створили також молодіжний діабетичний Діаклуб.UA. Це доволі креативна команда зовсім ще молодих людей, які прагнуть того ж, що і інші їхні однолітки – радіти життю, змінювати світ на краще, аби він був яскравим і радісним, реалізовувати свої мрії.
Крім того, вигадуємо і проводимо різноманітні акції. Наприклад, одна з них, цього року – соціальний проект «Food&Diabetes». Потрібно заповнити спеціальну форму на нашому сайті і можна отримати знижку від14% у зазначених мережах ресторанів. Ресторани, до речі, дуже відомі і популярні в Києві.
Сьогоднішній захід в Українському домі ювілейний – рівно 20 років тому ми розпочали проводити подібні до всесвітнього Дня боротьби з діабетом. Раніше вони проходили в Будинку кіно, тепер тут. Цьогорічну програму традиційно складають лекції та майстер-класи для пацієнтів. Крім того, із величезним задоволенням ми вручимо винагороди медичним сестрам.
В рамках заходу можна безкоштовно виміряти цукор крові і навіть проконсультуватися у різних спеціалістів – ендокринолога, офтальмолога, психолога, лікаря, який займається діабетичною стопою. Крім того, ми запросили і юристів, адже у людей з цією недугою можуть виникати деякі питання щодо оформлення інвалідності тощо», – повідомила Людмила Петренко.
Ми розглядаємо День боротьби з цукровим діабетом, як день солідарності пацієнтів, лікарів, фармацевтів, виробників лікарських засобів і представників владних структур. Це важливо, адже ми піднімаємо у такий спосіб проблеми діабету на державний рівень. Наприклад, сьогодні нас відвідав голова комісії з питань охорони здоров’я Київської міської ради Олег Гелевей. Отже, я вважаю, що робота саме наших громадських організацій (Фонду та Асоціації) і здійснила той поступ, який ми бачимо нині. Адже позитивних змін чимало. Кажу вам про це як мама, що понад 30 років разом з своєю дитиною торує цей шлях. Ми намагаємося поширювати позитивний настрій, пояснюючи, що діабет – це особливий спосіб життя. Але тільки тоді, коли людина контролює діабет, а не навпаки, – зауважує Наталія Власенко, голова Київського благодійного фонду «Діабетик».
Тетяна Стасенко
Просто з місця події, спеціально для «ВЗ»