Це природно, що сьогодні деякі пацієнти більш продвинуті в інформаційних технологіях, ніж лікарі. Медик й не повинен бути діджиталізованим на всі 100%, але щоб бути клієнтоорієнтованим – мусить відповідати потребам часу і бути «на рівні». Який він, цей рівень, і як його підтримувати, ми розпитали у Володимира Хильчука, лікаря-радіолога, автора medblog.in.ua, модератора Digital MED медичної виставки «Охорона здоров’я».
ВЗ Ще декілька років тому ще тривали дискусії, чи потрібні соціальні мережі лікарю в професійній діяльності, однак життя вже розставило пріоритети…
Володимир Хильчук, лікар-радіолог, автор medblog.in.ua, модератор Digital MED медичної виставки «Охорона здоров’я»Сьогодні використання спеціалізованих сервісів на зразок Medscape, Figure1 (дуже раджу радіологам), PubMed для пошуку наукових публікацій з медицини – ознака фахового рівня.
ВЗ Яким має бути базовий рівень лікаря, аби інформаційні технології допомагали працювати ефективніше, а не сприймалися як додаткове ускладнення?
– На офіційному сайті організації eZdorovya, яка адмініструє центральну базу даних eHealth України, вже нараховуються 23 медичних інформаційних системи. Вони постійно розвиваються, змінюються. Встежити за їх функціональними можливостями лікарю – неможливо, та й недоцільно. В медичних установах персонал потрібно готувати до роботи конкретно з тими програмами, які використовує конкретна лікарня. Це допоможе уникнути помилок, пришвидшити роботу та, у кінцевому рахунку, підвищити рівень задоволеності пацієнтів. Адже нікому не сподобається, якщо замість надання медичної допомоги лікар буде шукати потрібну кнопку чи меню у комп’ютері.
Зазвичай, для навчання залучають працівників зі сфери IT, які добре знають певну медичну інформаційну систему. І, що важливо — можуть навчити лікаря правильно та швидко виконувати необхідні саме йому завдання. Якщо клініка велика і з численним штатом працівників, варто створити підрозділ власних експертів, які навчатимуть медиків користуватися медичною програмою.
ВЗ Якими навичками у роботі з інформаційними програмами лікарю слід оволодівати перш за все? Які основні зони ризику вже очевидні?
– Не треба плутати поняття комп’ютерної грамотності з навичками користування спеціалізованим програмним забезпеченням. А саме таким є медичні інформаційні системи, з якими працюють лікарі, медсестри і провізори. Ці програми мають різний дизайн, працюють за геть іншими принципами. В одній лікарні може працювати програма «Ромашка», а в іншій встановлений «Барвінок», і лікар не повинен «шукати 10 відмінностей». А от розуміти тонкощі своєї роботи – зобов’язаний.
Лікарю не обійтися без комп’ютерної грамотності. А саме, без елементарного розуміння принципів роботи комп’ютера, програм та їх запуску. Найперше, з чого варто почати — зрозуміти власні вимоги до медичної інформаційної системи (МІС). Дуже бажано створити певний документ і прописати у ньому завдання, які вона має розв’язувати та функції (онлайн-запис, виписування електронного рецепту, електронні медичні записи тощо). Його можна вислати різним розробниками МІС і порівняти відповідь по кожному пункту.
Також, як і з купівлею будь-якого продукту чи послуги, доцільно поцікавитися думкою колег, що вже користуються системою. Подивитись, як вона «поводиться» вживу.
Для керівництва лікарні важливим критерієм вибору медичних систем мають бути не тільки ціна і можливості, але й підтримка користувачів. Можна придбати надсучасну систему, але якщо її ніхто не зможе опанувати, це буде марною тратою грошей!
ВЗ Чи могли б Ви виділити три виклики, з якими вже стикнулися лікарі та менеджмент «на місцях»?
– По-перше, це робота з медичною інформаційною системою. Завдання керівників медичного закладу — навчити лікарів і допомогти своїм співробітникам. Часто підтримку та навчання персоналу пропонують розробники. Раджу шукати саме таких.
По-друге, це робота зі державними сервісами. Наприклад, оформлення рецепту, лікарняних зазвичай теж відбувається через встановлені медичні інформаційні системи. Тут важливо, щоб розробники медичних програм перед впровадженням проводили майстер-класи, де б детально і покроково роз’яснювали механізм оформлення, того ж електронного рецепту, бо саме він реалізований у конкретній медичній системі.
По-третє, це особиста відповідальність кожного лікаря. А саме, отримання якісної медичної інформації. Без знання англійської хоча б на базовому рівні тут не обійтися.
ВЗ Назвіть основні шляхи отримання медичної інформації.
– По-перше, слід читати професійні видання, які існують для кожної спеціалізації — для сімейних лікарів, терапевтів, ортопедів… Також варто стежити за професійними асоціаціями через соцмережі, підписатись на поштову розсилку інформації. Наприклад, як радіолог, я читаю у Facebook та Twitter сторінки European Society of Radiology (ESR), Radiological Society of North America (RSNA). Раджу слідкувати і за офіційними представництвами, МОЗ України в інтернеті. Там діляться цікавою інформацію, яку сміливо можна переповідати пацієнтам.
Ще один шлях – користуватись спеціалізованими порталами для лікарів. Наприклад, мій улюблений Medscape має безліч інформації по всіх спеціальностях. Крім того, у них є зручний мобільний додаток. Також варто звернути увагу на NEJM та British Medical Journal, який має регіональних координаторів – можна отримати безкоштовний доступ до авторитетної та перевіреної інформації.
Проходити онлайн-навчання з перевіреною, достовірною інформацією. В Україні вже з’являються відповідні курси, які працюють з системою безперервного професійного розвитку для лікарів. Зокрема, офіційні курси від Центру Громадського Здоров’я.
ВЗ Як з цим впоратись лікарю?
– Зрозуміло, що у сучасну епоху встигати за розвитком та новітніми технологіями для лікарів стає все важче. Публікацій та новин в медицині за один день створюється стільки, що потрібні місяці, аби їх вивчити. До того ж відбуваються зміни в системі професійної освіти, в самому розпалі медична реформа.
Саме тому виникла потреба у події, що зможе актуалізувати та підсумувати технологічні зміни у охороні здоров’я. Чотири роки тому, в рамках медичної виставки «Охорона здоров’я 2016», ми вперше організували і провели Digital MED. Це був відкритий майданчик для обговорення інновацій в медицині та обміну думками між лікарями й програмістами, урядовцями та керівниками лікарень. Адже за рік, сповнений впровадженням чисельних інформаційних інновацій у медицині, запитань у медиків накопичилося чимало.
Минулого року значну увагу приділяли можливостям телемедичних сервісів в Україні, їхньому правовому забезпеченню. Виявилось, що тут немає нічого страшного. Досі є плутанина у термінології, однак це не заважає розвитку дистанційних консультацій.
Гарячою була дискусія про головний фактор у трансформації медицини. А конкретно, без чого вона неможлива – без технологій чи людського фактора? Учасники зійшлись на думці, що сучасні технології важливі, але без участі медиків та лікарень – останньої деталі пазлу – створити цифрові продукти, які приноситимуть користь лікарям і пацієнтам, не вийде. Цього року заявлені не менш цікаві теми для обговорення: «Виклики для розробників та користувачів при створенні eHealth в Україні», «Правила вибору ідеальної медичної інформаційної системи для приватного лікаря», «Створення цифрової екосистеми дистанційного доступу до послуг в охороні здоров’я» та інші.
Долучитися до Digital MED 2019, що пройде в Києві з 1 по 3 жовтня, можна, зареєструвавшись на офіційному сайті з промокодом DM2019 безкоштовно.
