Міністерство охорони здоров’я винесло на громадське обговорення проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції Загальнодержавної програми охорони психічного здоров’я в Україні на період до 2025 року», реалізація якого в майбутньому допоможе створити якісну й ефективну систему охорони психічного здоров’я, орієнтовану на користувача послуг, що забезпечить потреби населення на рівні міжнародних стандартів.
В обґрунтуванні доцільності прийняття акта зазначено, що сучасна українська система охорони психічного здоров’я успадкувала організаційну структуру, стратегію та практику радянської системи, яка не зазнала істотних структурних змін після набуття державою незалежності. Це зумовлює високий рівень інституціалізації, сегрегації та стигматизації тієї частини населення України, що страждає на психічні розлади. Домінування пострадянських принципів управління галуззю обмежує запровадження в Україні ефективних моделей фінансування й адміністрування послуг у сфері охорони психічного здоров’я. Такі особи отримують лікування переважно в психіатричних стаціонарах, а можливості амбулаторної допомоги використовуються не повною мірою. Крім того, відсутність національних стандартів охорони психічного здоров’я унеможливлює оцінювання ефективності галузі за заздалегідь розробленими критеріями. Ініціативи у сфері охорони психічного здоров’я здійснюються за відсутності системного підходу до їх планування і впровадження, а також необхідного контролю за якістю та безпекою.
На думку МОЗ, прийняття акта дасть змогу створити цілісну й ефективну систему, що сприятиме підвищенню рівня психічного здоров’я населення і якості життя хворих, зменшенню прямих і непрямих витрат економіки України.
Також МОЗ винесло на громадське обговорення проект Наказу «Про затвердження правил застосування примусових заходів медичного характеру в спеціальному закладі з надання психіатричної допомоги», який розроблений відповідно до пп. 8 п. 4 Положення про Міністерство охорони здоров’я, затвердженого Постановою КМУ від 25.03.2015 р. №267, Плану заходів із реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року, схваленого розпорядженням Уряду від 23.11.2015 р. №1393.
У пояснювальній записці до проекту повідомляється, що, залежно від характеру та тяжкості захворювання і вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічнохворого для себе або інших осіб, суд може застосувати такі види примусових заходів у спеціальному лікувальному закладі: госпіталізацію до психіатричного закладу зі звичайним наглядом; госпіталізацію до психіатричного закладу з посиленим наглядом; госпіталізацію до психіатричного закладу із суворим наглядом. У МОЗ зазначають, що в разі звичайного нагляду неосудна особа зможе самостійно, без супроводу медичного працівника, залишати палату, відділення та заклад. Нині ця можливість не реалізована, але станом на початок березня 2017 року такого нагляду потребувало 654 пацієнти. За посиленого нагляду людина зможе без супроводу медпрацівника залишати палату та відділення, але не виходити за межі закладу. Пацієнтів, які потребують такої форми госпіталізації, зараз близько 400. Суворий нагляд передбачає вільне пересування в межах відділення, проте залишати його без супроводу медичного працівника особа не матиме змоги. Нині кількість таких хворих сягає 600.
Проект Наказу розроблений МОЗ з урахуванням рішень Європейського суду з прав людини у межах плану заходів з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини. «Зміни, відображені в Наказі, дають змогу наблизити допомогу до хворого. Впровадження нових правил сприятиме своєчасній та якісній психіатричній допомозі неосудним. При цьому будуть збережені соціальні контакти з близькими та родичами, що не мають можливості регулярно приїжджати до пацієнтів, які отримують лікування в іншому регіоні. До того ж мережа закладів, де надаватимуть таку допомогу, дасть змогу уникнути неефективних і необґрунтованих фінансових витрат на транспортування пацієнтів», — повідомляють у МОЗ.
Президент Асоціації психіатрів України Семен Глузман розкритикував Концепцію психічного здоров’я, оскільки та, за його словами, створювалася наспіх працівниками МОЗ без профільної освіти. «Не розумію, чому потрібно було так поспішати і формувати такий серйозний документ за 2-3 тижні. Я з великою пересторогою сприймаю будь-які новації в галузі психіатрії, що йдуть від МОЗ, оскільки там за напрям психіатричної служби відповідає акушер-гінеколог — заступник Міністра охорони здоров’я Оксана Сивак. А неофіційно керує групою, яка створювала Концепцію, дама (не хочу її навіть називати), котра не те, що вищої, — узагалі ніякої освіти не має», — висловив свою думку С. Глузман.
Він також зазначив, що роботу над створенням Концепції психіатрична служба України вела давно, тому в цій сфері вже є низка напрацювань. Проте команда нинішнього керівника МОЗ Уляни Супрун вирішила зробити по-своєму, заявивши, що 26 років у галузі «нічого не робилося, тому її команда впорається за 8 місяців».
«Загалом прийняття такого документа — позитивне явище, однак варто врахувати, що під час його розробки «експерти» не врахували позицію суміжних служб — Мінсоцполітики та пенітенціарної системи», — зазначив С. Глузман.
За матеріалами офіційного веб-сайту МОЗ України та сайту «ГолосUA»
