Одночасні пересадки підшлункової залози та нирок все частіше виконуються в Сполучених Штатах людям з діабетом другого типу, які також мають хронічне захворювання нирок. Їх число зрівнялося з аналогічними трансплантаціями у пацієнтів з діабетом першого типу. Про це повідомляє портал MDedge. 
Зазначається, що у США традиційно пацієнтами для пересадки підшлункової залози були люди з діабетом першого типу, які також страждали хронічним захворюванням нирок (ХХН) або гіпоглікемією. Люди з діабетом першого типу могли отримати або підшлункову залозу-нирку, або підшлункову залозу після трансплантації нирки, в той час, як хворі на діабет другого типу (при нормальній функції нирок) – могли розраховувати лише на трансплантацію підшлункової залози.
Але в останні роки американці, що мають цукровий діабет другого типу і ХХН, отримують супутню трансплантацію підшлункової залози і нирок, так само як і люди з діабетом першого типу.
Доктор медицини, професор хірургії та директор з трансплантації підшлункової залози в Програмі трансплантації Вісконсинського університету Джон С. Одоріко додав, що такі пацієнти є досить здоровими, не страждають від ожиріння і приймають інсулін незалежно від їх статусу C-пептиду.
«Хтось може запитати: це божевільна ідея робити пересадку підшлункової залози пацієнтам з діабетом другого типу? На підставі відомих механізмів гіперглікемії у цих пацієнтів це може здатися так», – сказав він.
Одоріко додав, що люди з діабетом другого типу зазвичай мають інсулінорезистентність, а деякі – відносний або абсолютний дефіцит вироблення інсуліну.
«Таким чином, замінюючи масу бета-клітин, трансплантація підшлункової залози усуває цей механізм дефекту бета-клітин», – пояснив він під час віртуального симпозіуму Американської діабетичної асоціації (ADA).
Вчені у Сполучених Штатах наводять аргументи на користь одночасної трансплантації підшлункової залози та нирок у людей з діабетом другого типу і ХХН. Одним з них є той факт, що діабет другого типу є провідною причиною захворювання нирок у США (приблизно 50-60% кандидатів в списку очікування трансплантації нирки також мають це захворювання). Тому одна трансплантація нирки має тенденцію погіршувати контроль діабету через необхідної імуносупресії.
Повідомляється, що наразі американці з діабетом другого типу складають близько 20% тих, хто отримує одночасну трансплантацію підшлункової залози та нирок, і близько 50% пересадку підшлункової залози після трансплантації нирок. За словами Одоріко, при цукровому діабеті другого типу виконуються лише деякі трансплантації підшлункової залози, бо такі пацієнти рідко відчувають важку гіпоглікемію, яка загрожує життю.
В інтерв’ю Medscape Medical News доктор медичних наук, хірургічний директор Програми трансплантації нирок і підшлункової залози Каліфорнійського університету в Сан-Франциско Пітер Г. Сток зазначив, що підтримує подібні операції.
«Це дивовижна тенденція. Це інтуїтивно зрозуміло. При діабеті першого типу має сенс замінити бета-клітини. Але діабет другого типу пов’язаний з цілим кластером етіології … Громадська думка така, що це відбувається не через брак інсуліну, а через проблеми з інсулінорезистентністю й ожирінням. Так що не має великого сенсу давати вам більше інсуліну, якщо це проблема рецепторів», – резюмував він.
