Українські медики завжди були ізгоями на батьківщині. Держава оцінювала їхню працю за принципом: «Хорошого лікаря пацієнти прогодують» і платила їм зарплатню значно нижчу, ніж іншим фахівцям. І пацієнти годували – якщо Уряд виділяв на систему охорони здоров`я близько 3% ВВП(за необхідних мінімум 5%), то домогосподарства – 46% (в Європі – 27%). Такі дані наводить інформаційна записка «Про вплив пандемії та заходів уряду на права працівників і працівниць охорони здоров’я в Україні», підготована ПРООН (Програма розвитку ООН в Україні).
До чого це призвело? Лікарів та сама держава, що на них економила завдяки пацієнтам, стала звинувачувати в хабарництві та корупційних діях. Ця війна, інспірована свого часу МОЗ, могла тривати доти, поки останній український медик не покинув би галузь, але тут прийшов коронавірус. Він приніс ковідні доплати, хоч і не одразу, а також привернув увагу людей то нелюдських умов роботи українських медиків. Доплати виправили ситуацію для деяких працівників, приміром, медиків екстреної допомоги, однак непрозорість в їх нарахуванні, відсутність гарантій та збої у виплаті «ковідних грошей» в 2021 році лише поглибили кризу в галузі і знизили рівень довіри медиків до держави.
Низька забезпеченість медичних працівників засобами індивідуального захисту та дезінфекційними засобами, зокрема в сільській місцевості та на території ООС, а також погано налагоджений адміністративний контроль та майже відсутність інженерно-технічних систем епідемічного захисту стали причиною масових захворювань медиків на COVID-19. В своїй інформаційній записці ПРООН наводить такі цифри: в Україні було зареєстровано 62 453 випадки інфікування медпрацівників, 559 з них померли. Covid-19 був внесений у список професійних захворювань, проте необхідні розслідування для доказу зв’язку з роботою були завершені лише у чверті випадків заражень, щодо яких надійшли повідомлення, а в трьох чвертях випадків зараження працівників охорони здоров’я не були визнані такими, що пов’язані з роботою. А це означає , що лише чверть родин померлих та перехворілих отримали кошти. Скандали з цього приводу регулярно спалахували протягом року, проте ситуація на краще не змінюється.
Надлюдське навантаження, з яким доводиться зараз працювати лікарям та медичному персоналу, зокрема ковідних та прирівняних до них лікарень, часто призводять не лише до фізичного, а й до емоційно-псиологічного виснаження медиків. Однак моральну підтримку медикам знову ж таки надають пацієнти, а не держава. Їм співають пісні, малюють картини і навіть встановлюють пам`ятники, адже потрійні чергування лікарів та медсестер в лікарнях – це безумовно подвиг. Та чи є у наших медиків вибір? На жаль, ні. Правила гри диктує дефіцит медичних працівників.
В України в 2020 році система охорони здоров`я втратила 5% працівників – таку статистику наведено в інформаційній записці ПРООН «Вплив COVID-19 на працівників системи охорони здоров`я в Україні”. Та чи тільки COVID-19 винуватий у тому, що українців незабаром буде нікому лікувати?
