Український фармацевтичний ринок демонструє стрімке зростання

Вітчизняні виробники витісняють західних конкурентів, нарощують виробництво і прокладають шлях до європейського й азійського споживача. Оговтавшись від кризи 2008-2009 років, український фармацевтичний ринок знову демонструє зростання. Обсяг про­дажів фармпродукції у 2017 році збільшився на 20% — до 70 млрд грн, а в натуральному вираженні зростання становить 7% — до 1,224 млрд упаковок. І левову частку цього фарма­цевтичного пирога розділили між собою укра­їнські фармкомпанії. Зокрема, якщо у 2010 році найбільші вітчизняні виробники займали лише 54,5% ринку в натуральному вираженні, у 2014- му — 68%, то у 2017-му — вже 73,5%.

«Зараз Україна отримала історичний шанс позбутися залежності від іноземних ліків і роз­винути внутрішнє виробництво», — говорить генеральний директор ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» Світлана Діденко.

Сплеск продажів експерти пояснюють як більшою купівельною спроможністю насе­лення, так і природним бажанням заощадити, купуючи доступніші за ціною українські ліки.

Головна перевага українських препаратів — їх вартість. За даними дослідження «Фар­мацевтика України. Інфографічний атлас», під­готовленого компанією Top Lead за підтримки проекту BusinessViews, Торгово-промислової палати України, юридичної компанії AEQUO та ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця», українські препарати дешевші за іноземні ана­логи у 4-16 разів.

При цьому вітчизняні компанії не тільки витісняють з ринку західних конкурентів, а й виходять грати на їх полі, тим самим покра­щуючи статистику продажів. Сьогодні про українські таблетки і сиропи знають жителі 81 країни світу. І хоча вітчизняним фармацевтам ще не вдалося досягти докризових показни­ків, у 2017 році вони взяли чергову висоту: експортували препаратів на 192 млн дол., що на чверть більше, ніж два роки тому.

Усього за 10 років, з 2007 по 2017 рік, укра­їнські фармацевтичні компанії збільшили обсяг продажів у 9 разів: із 3,3 до 26 млрд грн. «Вду­майтеся: індустрія в Україні зросла у 9 разів! Я хочу почути, які ще галузі в Україні могли зроби­ти такий ривок, при цьому створюючи складну додану вартість і залучаючи велику кількість кваліфікованих співробітників?» — ставить риторичне питання Голова виконавчої ради управляючої компанії ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» Дмитро Шимків.

Прорвалися

Голова Комітету охорони здоров’я Європей­ської бізнес-асоціації (ЕВА) Георгій Вікторов зазирає в недалеке минуле. Він розповідає, що у 1990-х роках національний фармринок на 80% задовольнявся імпортними лікарськими засобами, якщо рахувати його в натуральному вираженні, в упаковках. Місцеве виробництво становило лише 20%.

Навіть 9 років тому лідерами українського ринку ліків були іноземні виробники. Верхівку рейтингу за обсягами продажів утримувала німецька компанія Berlin-Chemie, а в топ-10 входили лише 3 вітчизняні виробники. Але у 2010 році, коли девальвація гривні вдарила по позиціях іноземних компаній, відбулася зміна гравців. Обвал курсу у 2014 році тільки зміц­нив позиції українських фармацевтів. У п’ятірку лідерів увійшли 4 вітчизняні виробники: «Фар­мак», «Артеріум», «Дарниця» і Zdorovje Group. Єдиний іноземець у цій піраміді переможців — французька Sanofi.

Між українськими виробниками також існує серйозна конкуренція. Ліцензію на виробництво ліків в Україні мають 115 компаній, левова частка яких (77%) прибуткові. Фармацевтичний сектор чи не єдиний на українському ринку, де багато гравців і відсутня монополія. Жодна компанія не може похвалитися часткою ринку більше 6%, а 10 найбільших виробників контролюють лише третину всього фармацевтичного пирога. Вирватися в лідери українським фар­мацевтам допомогло коливання курсу долара, через що імпортні ліки виявилися непідйом­ними за ціною, а також вихід на нові ринки — Південно-Східної Азії, Близького і Далекого Сходу, Африки, Латинської Америки.

Розповідаючи про прорив галузі, генераль­ний директор ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» Світлана Діденко зазначає: у регіони Південно-Східної Азії складно прорватися, оскільки всім бажаючим виставляють довгий список вимог до гарантій якості. Експортна стратегія, що стосується нових ринків, — це теж крок у невідомість (такі проекти тривають 2-5 років), але воно того варте.

Георгій Вікторов із ЕВА наголошує: україн­ський ринок хоча й маленький, але може бути привабливим для закордонної фарми, якщо виробничі майданчики матимуть можливість працювати не тільки на внутрішнього корис­тувача, а й на ринки країн СНД, Східної, Центральної та навіть Західної Європи. «Потенціал велетенський, — говорить Георгій Вікторов. — Ринок охоплює 280-300 млн осіб, але, на жаль, це великий ринок бідних людей».

Українці дійсно витрачають на ліки менше, ніж європейці й американці. Якщо мешканець України в середньому споживає ліків на 62 дол. у рік, то в Естонії цей показник становить 244 дол., у Великій Британії — 383 дол., а в Канаді — 587 дол.

Крім зарубіжжя розвиток вітчизняного фармринку стимулюють прозорі правила гри, якими вони стають тепер. Останні 20 років закупівлі препаратів для лікування он­козахворювань, туберкульозу, ВІЛ-інфекції і гепатиту відбувалися немовби в глибокій тіні — ідеальному середовищі для угод з коруп­ційною доданою рентою. До нової програми реімбурсації (повна або часткова компенсація вартості ліків державою) з моменту запуску вже приєдналися 43 виробники і більше 6 тис. аптек. За словами директора з маркетингу ПАТ «Фармак» Сусанни Халілової, програма реім­бурсації вплинула на попит засобів для ліку­вання цукрового діабету та серцево-судинних захворювань.

Утім, більшу частину ліків українці, на від­міну від населення країн з розвиненою стра­ховою медициною, купують за власні кошти. У 2017 році у роздріб було продано 87% усіх лікарських засобів, а на госпітальні закупівлі припало всього 13%. Це означає, що левова частка коштів надходить фармацевтам безпо­середньо з кишень пацієнтів.

При цьому українці витрачають мільярди гривень на препарати з недоведеною ефектив­ністю, які західна медицина не визнає, а іноді й суворо забороняє до застосування. Головним порадником у цьому питанні стає не лікар, а сусіди, родичі та телевізор. Незважаючи на те що найчастіше причиною летального наслідку в Україні стають серцево-судинні та онкологічні захворювання, а також хвороби органів дихан­ня, найбільші обсяги продажів не у препаратів від цих недуг, а в засобів, що впливають на травну систему і метаболізм, протизапальних, знеболювальних і протизастудних.

В економічно розвинених країнах у струк­турі продажів лідирують кардіологічні й онко­логічні препарати, а також інші засоби від не­інфекційних хвороб, що відповідає тамтешній структурі захворюваності.

Разом зі світом

«Зростання виробництва і споживання фармпродукції — світовий тренд», — наголошують автори дослідження «Фармацевтика України. Інфографічний атлас». Глобальний фармацев­тичний ринок щорічно зростає на 5-6% і згідно з прогнозами за 2017-2021 роки збільшиться на 34% — до 1,5 трлн дол. Майже чверть цьо­го приросту дадуть країни, де розвиваються фармацевтичні ринки.

Чинних патентів на відомі препарати у світі стає все менше — цей тренд називають па­тентним обривом (patent cliff). А це означає, що країни відкривають для себе нові можливості для конкуренції, зокрема у виробництві гене­риків — копій дорогого імпорту. Для україн­ських виробників це хороша новина, оскільки вони орієнтуються насамперед на генерики. Крім того, експерти ринку констатують, що останніми роками вітчизняні фармацевтичні компанії піднялися до міжнародного рівня і привели виробництво у відповідність до гло­бальних стандартів, за якими працюють їх за­кордонні колеги. При цьому, маючи можливість економити на дорогих розробках, робочій силі й енергоносіях, вони отримують фору в ціні. Наприклад, якщо в 2017 році одна упаков­ка імпортних ліків в середньому коштувала 128 грн, то українських — 31 грн.

Українська фарма може не лише конкурува­ти з іноземною, а й співпрацювати з нею. Зокре­ма, Дмитро Шимків бачить великі перспективи в налагодженні контрактного виробництва, коли іноземний власник патенту на продукт або тех­нологію розміщує замовлення на виготовлення цього продукту на українському підприємстві. Утім, вітчизняні фармацевти здатні не тільки копіювати імпортні технології: сьогодні в Україні проводиться понад 400 клінічних досліджень. Також тривають переговори про спільну роз­робку інноваційних препаратів. «Український фармбізнес має можливості, амбіції і ресурси стати міжнародним», — переконаний він.

Очільниця ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» Світлана Діденко переконана: за умови істотного розширення державної програми «Доступні ліки» вона може стати додат­ковим стимулом розвитку українського фарм­ринку. Проте у 2017 році частка цієї програми в загальній структурі ринку становила близько 1%, і в бюджеті на 2019-й на реімбурсацію та­кож передбачена незначна сума, тому вона не сколихне ринок.

Фармацевти очікують, що МОЗ доповнить сучасними ефективними препаратами Національний перелік основних лікарських засобів, на якому ґрунтується програма «Доступні ліки». Зараз Перелік включає застарілі препа­рати. Через це фармкомпанії не можуть зняти з виробництва «ретро-таблетки», а пацієнти змушені ними лікуватися.

Але головна умова якісного розвитку фар­мацевтичного ринку України — зростання добробуту населення. «ВВП на душу населен­ня повинен бути не 2,3 тис. дол., як зараз, а 15 тис. дол., — говорить Георгій Вікторов. — Тоді зміняться ландшафт і список затребува­них лікарських засобів».

За матеріалами онлайн-видання «Новое время»