Процес формування госпітальних округів практично завершився. За твердженням МОЗ, упродовж року вони мають спланувати зручну для жителів регіонів мережу лікарень. Правда, уже зараз деякі території бунтують — Вінниччина, Харківщина та Черкащина виступили проти затверджених МОЗ проектів госпітальних округів.
Медичні майдани на Вінниччині
Згіднo з планом Вінницьку область поділили на три госпітальні округи — Вінницький, Могилів-Подільський та Тульчинський. У кожному з них має бути місто з лікарнею екстреної допомоги, до якої можна доїхати менше, ніж за годину. 29 січня понад 2 тис. жителів Вінниччини зібралися на масштабний мітинг проти такого розподілу госпітальних округів. Основна причина масових протестів — страх людей залишитися без нормального медичного обслуговування.
Річ у тому, що Шаргoрoд приєднали дo oкругу з центрoм у місті Мoгилеві-Пoдільськoму, розташованому на кoрдoні з Мoлдoвoю. Місцеві жителі скаржаться, щo дo центру госпітального округу треба їхати більше години, а прямого автoбуснoгo спoлучення між населеними пунктами немає. Шаргородські лікарі також занепокоєні: є ризик того, що їх лікарню або закриють, або із сучасного медичного закладу перетворять на звичайну амбулаторію. Заступник Голови Вінницької ОДА Андрій Гижко заспокоює громаду тим, що рішення про закриття або створення лікарні має ухвалювати територіальна громада міста чи району, тому закривати шаргородську лікарню ніхто не буде. Проте слова чиновника не заспокоїли громаду. 3 лютого депутати Вінницької обласної ради зібралися на позачергову сесію, на якій було прийнято звернення до Кабінету Міністрів і Верховної Ради з вимогою призупинити утворення госпітальних округів, чітко визначити цілі та завдання цього процесу, не допустити зменшення фінансування медичних закладів, напрацювати нормативно-правову базу реформи з реальними термінами реалізації та провести масштабну інформаційну кампанію.
На Харківщині перекривають дороги
Жителі Харківської області також не задоволені поділом на госпітальні округи, тому й пішли на кардинальні кроки: 5 лютого мешканці Люботина перекрили трасу державного значення «Київ—Харків—Довжанський» на знак протесту проти закриття місцевої лікарні, оскільки в межах медичної реформи системи охорони здоров’я Люботин, що за 25 кілометрів від Харкова, увійде до госпітального округу з центральною лікарнею в Мерефі. З двох лікарень міста — КП «Люботинська центральна міська лікарня» і КЗ «Люботинська міська лікарня» (колишньої «Відділкової лікарні ст. Люботин») — має лишитися одна у вигляді поліклініки. За екстреною допомогою місцеві мешканці змушені будуть їздити у Валки, за 37 кілометрів від міста, а прямого транспортного сполучення між Люботином і Валками немає.
За словами в. о. начальника управління охорони здоров’я Харківської облдержадміністрації Галини Сіроштан, Люботинська центральна міська лікарня не має акушерського відділення, тому зберегти її в тому вигляді, у якому вона є зараз, неможливо за законом. А от, конфлікт у Люботині, на думку заступника Голови Харківської ОДА Михайла Черняка, — це відлуння реформи системи охорони здоров’я, що відбувається в межах країни. «На сьогодні між спеціалістами Міністерства та нашими обласними фахівцями триває робоче обговорення. Наші спеціалісти бачать більше госпітальних округів, які мають з’явитися в області внаслідок реформи, міністерські наполягають на меншій кількості. Наше завдання як обласної влади — зберегти мережу надання вторинної медичної допомоги», — говорить М. Черняк. Чиновник запевняє, що в області не закриють жодної лікарні — їх можуть перепрофілювати в поліклініки або хоспіси. При цьому в лікарнях залишиться хірургія.
Кабінетний протест Черкащини
Черкащина теж проти поділу області на чотири госпітальні округи. Правда, далі обговорень і висловлень своєї незгоди у чиновницьких кабінетах справа не рухається. Річ у тому, що при затвердженні МОЗ проектів госпітальних округів Черкаської області із переліку випав Смілянський ГО, натомість затверджені Черкаський, Золотоніський, Уманський і Звенигородський. Сміляни не стали влаштовувати мітингів протесту і перекривати дороги, а приїхали висловити своє незадоволення таким рішенням до заступника Голови Черкаської ОДА Костянтина Омаргалієва та заступника начальника управління охорони здоров’я Черкаської ОДА Олега Найдана. О. Найдан розповів, що поділ відбувся відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів №932, і нестворення округу не заважає смілянам зберегти свої лікувальні заклади, адже округ може мати не одну, а й дві, а то й три лікарні інтенсивної терапії.
Голова Черкаської обласної ради Олександр Вельбівець зазначив, що спочатку від області надійшли пропозиції про створення семи округів, потім їх зменшили до п’яти, а тепер МОЗ наполегливо рекомендує створювати чотири, тоді як для комфортного життя жителям регіону потрібно на один більше. «Пропозиції про сім та п’ять госпітальних округів МОЗ та Мінрегіонбуд відхилили. Тільки три. Чотири округи з’явилися тоді, коли згадали про міст в аварійному стані через Дніпро: мовляв, там має бути створений повноцінний вторинний рівень надання медичної допомоги, оскільки шлях до закладів третинного рівня може бути відрізано в разі виникнення надзвичайної ситуації. Міст як аргумент сприйняли», — розповів він.
МОЗ відмовляється від відповідальності
Керівництво МОЗ узагалі дистанціювалося від проблем навколо створення госпітальних округів у регіонах, мотивуючи це тим, що господарювання й ухвалення рішень про створення госпітальних округів у компетенції громад. «До Міністерства та Кабінету Міністрів почали надходити листи, у яких депутати різних рівнів скаржаться на незручний для пацієнта розподіл територій у рамках госпітальних округів, — повідомив заступник в. о. Міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк. — Це свідчить про бажання місцевої влади перекласти відповідальність за відсутність діалогу всередині громад на центральні органи влади. МОЗ вкотре наголошує: ми знаємо, що цей процес буде болючим, але Україна повинна пройти шлях від адміністративно-командної форми правління, коли із центру вказували, де і що будувати, до демократичної, коли місцева влада братиме на себе відповідальність за комфортне життя своєї громади».
Заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я Ірина Сисоєнко переконана: під час формування госпітальних округів потрібно дотримуватися принципу «не нашкодь», тому незважаючи на певні труднощі українцям не варто вестися на популістичні гасла та залякування. «Впровадження госпітальних округів — це один із кроків реформування системи охорони здоров’я. Проте медична галузь потребує ще багато змін. Необхідно підвищити соціальний рівень лікаря, забезпечити гідні заробітну плату й умови праці. Пацієнт має гарантовано отримувати доступну, якісну та ефективну медичну допомогу. Держава — нести відповідальність перед населенням країни», — наголосила І. Сисоєнко.
Щодо закриття лікувальних закладів, то Уряд обіцяє цього не допустити. 27 січня на брифінгу Віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Геннадій Зубко запевнив, що в рамках медичної реформи жодної лікарні не закриють. Щоправда, він нічого не сказав про так звану оптимізацію лікувальних установ, яка вже кілька років крокує Україною. Під цим гаслом райдержадміністрації та міськради закрили сотні медичних закладів.
За матеріалами «112 каналу», офіційного веб-сайту МОЗ України, сайту Мediaport.ua та служби новин «Вчасно»
