Злагоджена робота фахівців екстреної медичної допомоги залежить не тільки від наявних у них автомобілів, обладнання та медикаментів, а й від того, як координуються їх дії та пересування швидких містом. Для цього створити оперативно-диспетчерську службу й закупити комп’ютерну техніку — замало. Її потрібно забезпечити ще й надійними програмами. До їх розробки долучилися й українські спеціалісти. Продукт, розроблений фахівцями КУ «ТМО «Вінницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» і компанії Eccentex (США), здобув перемогу в конкурсі Всесвітньої коаліції управління робочим процесом (WfMC).
Про унікальний досвід запровадження єдиної централізованої оперативно-диспетчерської служби «ВЗ» розповів Олег СИДОРОВ, заступник головного лікаря з технічних питань КУ «ТМО «Вінницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф».
ВЗ Як з’явилася ідея запровадити єдину систему надання екстреної медичної допомоги на Вінниччині? Коли розпочалася робота над цим проектом? За чиї кошти?
— У 2012 році Кабмін ініціював проект «Вчасна допомога», що мав охопити дві пілотні області: Вінницьку та Дніпропетровську з ДАТА-центром у Києві. З бюджету у 2013 році планували виділити 50 млн грн для розгортання диспетчерських служб, які були б забезпечені сучасними телекомунікаційними системами зв’язку з підпорядкуванням центральному офісу в Києві. Тобто це мала бути єдина централізована оперативно-диспетчерська служба. Програмне забезпечення для її роботи розробляли чотири потужні телекомунікаційні компанії. Та наприкінці 2013 року реалізацію проекту призупинили. Але на той час за державні кошти вже встигли придбати частину обладнання для Вінницької і Дніпропетровської областей.
Усіма правдами і неправдами взимку 2014 року нам вдалося вивезти з Києва устаткування, призначене для нашого закладу: обладнання для серверної, комп’ютери, планшети, навігатори на загальну суму 5 млн грн. Два роки все це зберігалося на складах, поки тривали переговори з розробниками, підрядниками на рівні обласної влади. На початку 2016 року з обласного бюджету виділили 9 млн грн на монтаж обладнання, придбання необхідного устаткування для дооснащення приміщення системою кондиціонування, загроза-захистом, протипожежними засобами, дизель-генератором тощо. І 1 червня 2016 року у відремонтоване й обладнане приміщення ми перевели диспетчерську службу центру ЕМД та МК міста Вінниця.
Увесь 2016 рік був тестовим — ми налаштовували програмний продукт. Коли зрозуміли, що програма працює, почали підключати райони області. Калинівський район додавали в авральному режимі — у ніч вибухів на Калинівському арсеналі. Уранці 26 вересня 2017 року ми налаштовували зв’язок з Літином, а вже вночі до системи підключили Калинівку, бо потрібно було оперативно евакуювати пацієнтів районної лікарні, а бригади чергували за периметром місця надзвичайної ситуації.
Саме та ніч остаточно довела надійність та ефективність системи.
ВЗ У чому інновація єдиної оперативної системи?
— Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф — це не просто виїзди на виклики. У нас понад 10 різних напрямків діяльності:
- екстрена медична допомога,
- обслуговування викликів і переадресація на невідкладну медичну допомогу,
- контроль за виконанням викликів,
- виїзна консультативна медична допомога,
- транспортування хворих територією області та України,
- телемедицина (передача і розшифровка кардіограм),
- доставка крові,
- цілодобовий психологічний пост,
- гаряча лінія для зворотного зв’язку тощо.
І наша програма координує всі ці напрямки за єдиним номером телефону «103».
Диспетчерська працює як кол-центр, у якому приймають, опрацьовують і перерозподіляють дзвінки 10 диспетчерів. Чергують по 12 годин. У середньому за добу вони опрацьовують понад 1500 дзвінків (але на свята трапляється і до 2000 звернень).
Коли на кол-центр надходить дзвінок, відкривається спеціальна форма відповідно до напрямку виклику. Якщо він екстрений, то передусім визначаємо, куди їхати, не адресу, а саме місце: школа, магазин, сільський клуб того чи іншого населеного пункту. Коли обрали місце, бачимо адресу й точні координати. Окрім цього, диспетчер може відкрити всю історію викликів як із цього місця, так і з телефону, із якого дзвонять, або за прізвищем та ім’ям пацієнта. Тобто система все пам’ятає і підтягує необхідну інформацію автоматично. Заповнювати нічого не треба, тільки клікати мишкою, обираючи потрібний варіант із виведених на екран.
ВЗ Система закодована?
— Ми використовуємо аналог міжнародного зразка. Чому аналог? Тому що за кордоном на прості виклики екстрені бригади не виїжджають, а пацієнти самі дістаються до лікарні. Більше того, у них кольори визначають тип транспорту, на якому треба їхати, а ми кольорами позначаємо терміновість виклику, бо координуємо ще й роботу невідкладної медичної допомоги.
Наприклад, коли надходить виклик, диспетчер встановлює головну скаргу. Якщо це значна кровотеча, непритомний стан тощо, то колір (код) буде червоним — тривога! У решті випадків він може бути жовтим або зеленим відповідно до скарг пацієнта. Далі з’ясовуємо, що саме трапилося. Коли це, наприклад, вибух піротехнічного засобу, то система автоматично дозволяє повідомити про випадок на відповідні диспетчерські служби. На все про все у диспетчера — лише хвилина, якщо він не вкладається, то система попереджає про затримку.
Після того як основну форму заповнено, виклик бачить диспетчер напрямку. У нього свої кольори: рожевий — виклик щойно надійшов, блакитний — бригада вже прийняла виклик і виїхала, темно-синій — приїхала до пацієнта, фіолетовий — бригада готується транспортувати хворого до лікарні, ще темніший — уже приїхала в медзаклад і оформлює документи. Тобто диспетчер, дивлячись на екран, знає, що саме робить та чи інша бригада. Про це його сповіщає керівник за допомогою персонального планшета, на якому він зобов’язаний відмічати всі етапи обслуговування виклику.
ВЗ Чи не виникає проблем зі зв’язком? Адже бригади працюють у сільській місцевості, виїжджають навіть у поле, ліс…
— Телекомунікаційні мережі — основа роботи диспетчерської. Кол-центр забезпечено надійними каналами зв’язку, які зарезервовано. А от планшети бригад, GPS-трекери на автомобілях та інше медичне обладнання працюють на мережі мобільних операторів, зони покриття яких, особливо в сільській місцевості, не можна назвати надійними.
Розширювати зони покриття мобільні оператори не хочуть, бо це додаткові витрати. Буває, що сигнал доводиться шукати, але такі випадки, на щастя, поодинокі.
Зараз працюємо над розробкою власної мережі цифрового радіозв’язку, яка забезпечила б покриття по всій області.
Проект уже готовий. Він передбачає створення резерву для діючих мереж. Це забезпечить зв’язок у полі чи в лісі, тобто там, де немає зони мобільного покриття. Ми вже були свідками того (у випадку з Калинівкою), як у надзвичайних ситуаціях мобільний зв’язок не витримує надмірного навантаження і часто «зависає». Але на сьогодні вартість реалізації цього проекту для області — непідйомна.
Тому намагаємося іншим чином вирішити вказану проблему. Насамперед шляхом постійної та тривалої комунікації з провайдерами. Трапляється, що й у звичайного користувача виникають перешкоди.
Аби уникнути таких ситуацій, працюємо над удосконаленням якості мобільного зв’язку — перевстановлюємо канали, резервуємо їх, перемикаємо. Тобто це постійна технічна робота. На випадок надзвичайної ситуації маємо резервні лінії.
ВЗ З точки зору лікарів нова система додала роботи чи спростила її?
— Головна перевага — організаційна складова в наданні медичної допомоги. На неї мало хто звертає увагу, але це відчувають і диспетчери, і фельдшери, які працюють на швидкій. Багато часового ресурсу забирає саме організація, контроль, переадресація та звітність — витрати пального, медикаментів. Тепер документацію заповнюють на планшетах, усі протоколи надання допомоги є в базі, також можна передивитися довідники лікарських засобів. Ми працюємо оперативно й чітко. Це дисциплінує.
Більше того — ми перейшли на сучасні електрокардіографи, які передають інформацію на планшет. І коли доправляємо пацієнта в лікарню, кардіограма вже розшифрована в електронному вигляді. Інша справа, що не всі заклади мають можливість прийняти такий варіант і спрацювати оперативно, як ми. Але наша робота дисциплінує і їх. У кількох прийомних відділеннях уже поставили комп’ютери й готові до впровадження електронного документообігу.
Бажання рухатися в напрямку прогресу спонукає до подальших дій. Тому сподіваюся, що ми зможемо створити в області єдину медичну інформаційну систему, до якої будуть підключені всі заклади. Потужності нашої ІТ-системи для цього, на щастя, вистачає.
Завдяки ІТ-системі у 2018 році Вінницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф прийняв 500 тис. звернень від громадян і скоординував понад 250 тис. виїздів бригад ЕМД.
Олеся ШУТКЕВИЧ, спеціально для «ВЗ»
