Завдяки унікальній операції було врятовано життя воїна АТО, в якого внаслідок поранення змістився шийний відділ хребта, що розірвав артерію. Диво, але на місці розриву утворилося артеріо-венозне співустя, завдяки чому хлопець залишився живим. Українські хірурги застосували новітні технології для лікування такої рідкісної патології.Максим Борисюк родом зі столиці. У зону АТО потрапив у червні й одразу «перекваліфікувався» з мирної професії кухара-кондитера на військову — стрілок-санітар. Досвід догляду за мамою, хворою на рак, знадобився йому для того, щоб надавати першу допомогу тяжкопораненим бійцям. Сам Максим отримав в АТО кілька контузій. Однак від госпіталізації відмовлявся — не міг залишити своїх хлопців без медичної допомоги. Під час порятунку одного з поранених побратимів Максим із товаришами потрапив під мінометний обстріл, де й сам отримав тяжке поранення.
Дмитро Щеглов, завідувач відділення ендоваскулярної нейрорентгенохірургії ДУ «Наково-практичний центр ендоваскулярної нейрорентгенохірургії НАМН України», Голова Всеукраїнської асоціації ендоваскулярної нейро- рентгенохірургії, доктор медичних наук— Поранення, яке отримав Максим, в принципі несумісне з життям, — каже лікар, який його оперував, доктор медичних наук Дмитро Щеглов. — У результаті вибуху міни у бійця змістився хребет у шийному відділі і розірвав праву вертебральну (хребетну) артерію, яка проходить по хребтовому каналу і постачає кров до головного мозку. У переважній більшості випадків при такій травмі люди одразу ж гинуть. Але Максим дивом залишився живим. Розірвана артерія з’єдналася з веною, утворивши пряме сполучення — артеріо-венозне співустя (фістулу). Зазвичай воно формується після травми, як це і сталося у випадку з нашим пацієнтом. У хворого виникали запаморочення, він непритомнів, був порушений мозковий кровообіг. Адже у вертебральній артерії тиск досить високий — 110-130 мм ртутного стовпчика, а у вені — у десятки разів менший. Тому кров із вертебральної артерії потрапляла не у головний мозок, куди вона мала б іти під високим тиском, а у вену, де тиск був невеликим. Стан хворого дещо поліпшувався, коли той лягав, — у горизонтальному положенні кров із артерії краще надходила до мозку. Унаслідок такого співустя виникає не лише «голодування» головного мозку, а й можливі розвиток інсульту, збільшення вени, яка не витримує потужного артеріального тиску і може розірватися.
ВЗ Це рідкісна патологія?
— Так. Дуже рідкісна! За весь час своєї роботи я бачу третього такого пацієнта. Оскільки подібні патології трапляються рідко, вони потребують нестандартних підходів у лікуванні. Існують спеціальні методи та інструменти для закриття внутрішньочерепних мішкоподібних аневризм, артеріо-венозних мальформацій (ми це робимо в клініці ендоваскулярним методом). А от для проведення оперативних втручань з виключення судинних співусть спеціальних методів та інструментів не існує. Тому вся надія — на високу майстерність і досвід лікаря, який проводить таку операцію наявними ендоваскулярними інструментами. Закрити співустя можна і відкритим способом, однак внаслідок цього можуть пошкодитися м’які тканини та хребет, що призведе до інвалідизації пацієнта.
Хочу віддати належне високому професіоналізму фахівців Головного військового клінічного госпіталю МО України, які поставили Максиму правильний діагноз, попри його рідкісність. Бо в переважній більшості випадків у лікувальних закладах його «плутають» з іншими патологіями. Доходить до того, що доки встановлять правильний діагноз, у хворого на місці співустя «виростає друга голова» — настільки розширюється венозна система. У такому разі діагноз уже стає зрозумілим, але стан хворого настільки задавнений, що його вже неможливо врятувати. Діагностувати таку патологію можна на основі результатів неінвазивної нейровізуалізації — томографії чи МРТ із судинною програмою. Потрібно прислухатися й до скарг хворих — зазвичай вони чують шум у голові (його створює потік крові з артерії безпосередньо у вену), який навіть не дає спати. А вже ангіографія допомагає оглянути судини в утвореній артеріо-венозній фістулі, що дає змогу прицільно точно виконати операцію ендоваскулярним методом.
ВЗ У чому полягає суть такої операції?
— По суті, це закриття утвореної артеріо-венозної фістули. Під час операції Максиму не робили розрізів у ділянці шиї, не встановлювали туди ніяких громіздких конструкцій. Сучасні технології нейрорентгенохірургії дають змогу зробити таке втручання через маленький отвір у стегні діаметром 3 мм.
Ендоваскулярну операцію Максиму ми проводили у 2-сторонньому доступі — через обидві стегнові артерії, які вище переходять у ліву та праву вертебральні артерії. Через обидва доступи по судинах вели 2 мікро-катетери, які з’єдналися у місці розриву вертебральної артерії, доправивши туди спіралі «з пам’яттю», які потім набувають потрібних форм (більше 10-ти штук). Ці спіралі формують у місці розриву артерії каркас, який заповнили клейкою речовиною — гістоакрилом.
Тобто внаслідок такої операції артерія та вена були роз’єднані, а їх «кінці» закриті. Відтепер головний мозок пацієнта постачається кров’ю за рахунок лівої вертебральної артерії. На щастя Максима, вона повністю компенсувала відсутність правої артерії. Таке втручання потребує неабиякої вправності хірурга, його потрібно провести дуже швидко, інакше системи, доставлені мікро-катетерами до ділянки розриву судини, можуть просто вилетіти під силою кровотоку у вену й потрапити в легені. Технічно це дуже складна операція, до того ж дороговартісна — близько 200 тис. грн, але вона була виконана солдату АТО за державні бюджетні кошти.
ВЗ Які прогнози у Максима?
— Він добре переніс саму операцію. Через 2 години Максим прокинувся, а ще через 5 — уже міг ходити. Нині життю бійця вже ніщо не загрожує. Як на мене, Максим — героїчна людина. Навіть після операції він хоче повернутися в зону АТО! Таких людей потрібно всіляко підтримувати.
Безперечно, після операції хлопцю необхідно пройти медичну реабілітацію. Добре було б відпочити в санаторії. Ще буде потрібен якийсь час, аби організм хлопця пристосувався до нового кровопостачання головного мозку, оскільки розірваної артерії вже не існує, і плин крові, який вона забезпечувала, тепер відбувається по іншій судині. Та головне, що життя Максима врятоване й воно буде повноцінним.
Наталія ВИШНЕВСЬКА, спеціально для «ВЗ»
