Уряд затвердив Концепцію створення Національного закупівельного агентства. Що далі?

Кабінет Міністрів України 23 серпня затвердив розпорядження «Про схвалення Концепції реформування механізмів публічних закупівель лікарських засобів та медичних виробів», яким передбачається створення Національного закупівельного агентства. Відповідно до Концепції агентство здійснюватиме публічні закупівлі лікарських засобів та медичних виробів на національному, місцевому і міжнародному рівнях за принципами ефективності, прозорості та боротьби з корупцією.

Далекоглядні плани

«Загальновідомими проблемами у сфері публічних закупівель лікарських засобів та медичних виробів є корупція й обмежена конкуренція, що призводять до публічних закупівель лікарських засобів та медичних виробів за завищеними цінами. За останні декілька років на різних рівнях ухвалення рішень накопичилося багато проблем, що призвело до порушення принципу рівності доступу до лікарських засобів та медичних виробів і виникнення ситуації, коли пацієнти залишаються без належного лікування й спалахують епідемії, яким можна запобігти за допомогою вакцинації», — говориться у Концепції.

МОЗ реалізовуватиме Концепцію в кілька етапів. На першому (друге півріччя 2017 року) чиновники передбачають створення інституційних і нормативних засад для реформування механізмів публічних закупівель лікарських засобів та медичних виробів, що зокрема включає:

• проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи щодо засад і етапів реформування механізмів публічних закупівель лікарських засобів та медичних виробів;
• прийняття рішення про утворення закупівельної організації з відповідною організаційно-правовою формою, визначення її функцій, повноважень та затвердження основ­них статутних документів;
• підготовку пропозицій стосовно регламенту роботи і внутрішніх процедур діяльності закупівельної організації;
• розроблення й затвердження МОЗ нормативно-правових актів, спрямованих на формування механізму призначення незалежного керівника закупівельної організації та її наглядової ради.

Також передбачається формування належної матеріально-технічної бази Національного закупівельного агентства шляхом:

• затвердження регламенту роботи та внутрішніх процедур діяльності закупівельної організації;
• визначення потреб і забезпечення матеріально-технічними ресурсами, необхідними для функціонування закупівельної організації;
• проведення навчання та підготовки відібраних співробітників для підвищення їх потенціалу і мотивації з використанням сучасних методик навчання й залученням міжнародних організацій;
• запровадження процедур та практик управління ризиками і прогресивних методів економії бюджету;
• реалізації пілотного проекту публічних закупівель лікарських засобів та медичних виробів для науково-дослідних і/або інших установ, підпорядкованих Національній академії медичних наук, установ, підпорядкованих МОЗ, та/або пілотного проекту публічних закупівель лікарських засобів й медичних виробів для задоволення потреб регіональних замовників;
• аналізу інформації за результатами здійсненої першої публічної закупівлі лікарських засобів та медичних виробів у рамках пілотного проекту.

На другому етапі (2018 рік) передбачається подальший розвиток і посилення спроможності Національного закупівельного агентства. Зокрема:

• організація обміну досвідом з подібними організаціями в країнах — членах ЄС;
• запровадження єдиної інформаційної системи для організації публічних закупівель лікарських засобів і медичних виробів на національному рівні;
• здійснення ефективних публічних закупівель лікарських засобів та медичних виробів для задоволення потреб науково-дослідних й інших установ, підпорядкованих Національній академії медичних наук, установ, підпорядкованих МОЗ, і/або закупівель для задоволення потреб регіональних замовників;
• аналіз інформації за результатами здійс­нення публічних закупівель лікарських засобів і медичних виробів у рамках пілотного проекту;
• забезпечення сталого функціонування закупівельної організації.

Також на другому етапі планується повноцінне функціонування Національного закупівельного агентства, що включає забезпечення переходу публічних закупівель лікарських засобів і медичних виробів від науково-дослідних та інших установ, підпорядкованих Національній академії медичних наук, установ, підпорядкованих МОЗ, і/або закупівель для задоволення консолідованих потреб регіональних замовників (за їх згодою) до Національного закупівельного агентства.

МОЗ наполягає, що створення Національного закупівельного агентства означатиме для замовників економію коштів, людських ресурсів та часу, звільнення від виконання невластивих функцій й оптимізацію витрат медичних установ у системі публічних закупівель лікарських засобів, медичних виробів та імунобіологічних препаратів; для учасників торгів це — можливість отримання великих за обсягом контрактів, а для держави — збільшення частки успішних закупівельних процедур, довгострокове планування закупівлі лікарських засобів і медичних виробів, контроль якості та реалізацію ліків і медвиробів, максимальне забезпечення пацієнтів лікарськими засобами, медичними виробами та імунобіологічними препаратами.

За розпорядженням Уряду протягом місяця МОЗ має розробити й подати на затвердження КМУ план заходів щодо реалізації Концепції. Також МОЗ доручили створити юридичну особу, що належатиме до сфери управління Міністерства, відповідальну за виконання функцій централізованої закупівельної організації в рамках реалізації Концепції.

Перехвалені «рятівні» закупівлі

Зареєструвати Національне закупівельне агентство МОЗ планує до кінця вересня, але функціонувати воно почне аж у 2019 році. Тобто до цього часу життєво необхідні для українців ліки закуповуватимуться через міжнародні організації. Враховуючи результати останнього аудиту Рахункової палати України, у якому зазначили, що Міністерство охорони здоров’я України провалило роботу із державної закупівлі лікарських засобів і медичних виробів із залученням міжнародних спеціалізованих організацій, прогнози для українців не надто оптимістичні (до речі, матеріали аудиту вирішили передати правоохоронним органам). Що ж не так із міжнародними закупівлями?

Згідно з даними аудиту Рахункової палати України:

• Міністерство не забезпечило об’єктив­ності вибору міжнародних організацій для здійснення державних закупівель лікарських засобів і медичних виробів, оскільки був відсутній механізм застосування визначених Урядом критеріїв вибору і порядку його проведення. Фактично міжнародні спеціалізовані організації обиралися у ручному режимі, що збільшувало ризики помилок у процесі їх вибору;
• Міністерство провалило роботу з вирішення процедурних питань відповідних закупівель. Зокрема визначення переліку лікарських засобів і медичних виробів, які планувалося закупити у 2016-2017 роках, здійснювалося несвоєчасно. У низці випадків відповідальні чиновники МОЗ та залучені фахівці з відповідних захворювань затягували терміни закупівель, ухвалювали необґрунтовані рішення. У результаті період від підготовки Міністерством закупівель до постачання ліків і медичних виробів кінцевим споживачам розтягнувся майже на два роки. На кінець липня поточного року від міжнародних спеціалізованих організацій не надійшло лікарських засобів і медичних виробів (за 27 напрямами з 35) за кошти державного бюджету 2016 року на суму 2,1 млрд грн, або 62,4% до перерахованих коштів. За рештою напрямів поставки взагалі не розпочато. Закупівлі за кошти державного бюджету 2017 року ще не починалися, незважаючи на те що державним бюджетом на цю мету передбачено 5,9 млрд гривень;
• Міністерство не забезпечило належної організації використання закуплених ліків. Зокрема у закладах охорони здоров’я та на складах державного підприємства «Укрвакцина» перебувають лікарські засоби, у яких закінчився термін придатності, на десятки мільйонів гривень. З них найбільшу частину не використала Національна дитяча спеціалізована лікарня «Охматдит», прийнявши ліки з обмеженим терміном придатності і не забезпечивши їх своєчасного застосування;
• система закупівель із залученням міжнародних спеціалізованих організацій фактично виведена з-під контролю широкої громадськості. Рішення, котрі ухвалював Уряд упродовж останніх трьох років, створили для діяльності таких організацій особливі умови. Водночас ці рішення кардинально відрізняються від вимог вітчизняного законодавства до всіх інших публічних закупівель. Такі дії призвели до того, що на закупівлі, які здійснюють міжнародні спеціалізовані організації, не поширюються вимоги законодавства щодо забезпечення відкритості, прозорості й конкурентних засад під час проведення торгів за бюджетні кошти. Тобто були створені умови для неоп­рилюднення жодною з міжнародних спеціалізованих організацій інформації про деталі тендеру, зокрема щодо учасників закупівель, цінових пропозицій, умов та термінів постачання тощо.

Невтішні висновки

Закупівлі через міжнародні організації, які мали стати порятунком для корумпованої української медичної системи, по суті, провалилися. Але, незважаючи на це, вони використовуватимуться до 2019 року через відсутність альтернативи і слугуватимуть своєрідним аргументом для створення Національного закупівельного агентства, яке тепер позиціонується Урядом і МОЗ як остання надія на якісні й своєчасні закупівлі ліків і медичних виробів. Основною метою передачі закупівлі ліків міжнародним організаціям було знищення корупції під час тендерів, зниження ціни та витіснення посередників. Це компанії-прокладки, які роками перепродавали ліки від виробників Міністерству. Вони отримували надприбутки за кілька дзвінків і підпис на документах. Проте хіба створення Національного закупівельного агентства не буде продов­женням цієї корупційної схеми? Тільки замість тендерного комітету при МОЗ закупівлі здійснюватиме агентство. І якщо Національне закупівельне агентство і далі перебуватиме під керівництвом МОЗ, то що, за великим рахунком, зміниться і хто завадить фармацевтичній мафії використовувати схеми часів Раїси Богатирьової, лише трішки їх удосконаливши?

За матеріалами офіційних веб-сайтів МОЗ України та Рахункової палати України