Ангіна супроводжує людство протягом багатьох тисячоліть, проте це навряд чи зробило її менш агресивною і більш безпечною. Про підступний характер цієї хвороби багато чого можуть розповісти сімейні лікарі, педіатри та отоларингологи. Однак спочатку треба з’ясувати, що саме означає термін «ангіна», оскільки багатство її різновидів ускладнює диференціацію діагнозу.
Ангіна — окремий випадок гострого тонзиліту, який можуть викликати віруси та бактерії. Збудник вражає слизову оболонку глотки та піднебінні мигдалики, вкриті лімфатичною тканиною. Саме її реакція і обумовлює протікання захворювання. Як розрізнити ангіну, що потребує серйозного лікування з залученням антибіотиків від такої, котру переможе власний імунітет, допоможе розібратися завідувач кафедри первинної медико-санітарної допомоги та загальної практики-сімейної медицини Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського, в.о. президента ГО «Асоціація сімейної медицини Тернопільщини», член правління УАСМ, професор, доктор медичних наук Лілія Бабінець.
Які основні причини виникнення ангіни?
Лілія БАБІНЕЦЬ, завідувач кафедри первинної медико-санітарної допомоги та загальної практики-сімейної медицини Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського, в.о. президента ГО «Асоціація сімейної медицини Тернопільщини», член правління УАСМ, професор, доктор медичних наук У сезон вірусних інфекцій зростає настороженість лікарів і пацієнтів щодо ангіни, і це цілком зрозуміло, адже одним із частих збудників захворювання є саме віруси. До того ж ангіна вважається висококонтагіозним захворюванням. Вірусні ангіни здебільшого вражають дорослих, хоча і у дітей це досить частий діагноз, особливо молодшого віку. У малечі така ангіна протікає з ускладненнями через сильну інтоксикацію (нудотою, болем у животі, здуттям кишечника, порушеннями стільця). Вірусний процес часто активує бактерії, що викликають бактерійні ангіни.
Основною і самою розповсюдженою причиною ангіни є бактерії: майже 80% бактеріальних ангін зумовлює β-гемолітичний стрептокок і близько 10% — стафілокок.
Бактеріальна ангіна: види та клінічні прояви
Ангіни, спричинені стрептококом та стафілококом, зазвичай розпочинаються раптово і для них характерні почервоніння та набряклість язичка піднебіння, обкладеність язика, яка з часом змінюється яскраво-червоним кольором, а також збільшення передніх шийних лімфатичних вузлів.
Найбільш часто зустрічається катаральна ангіна. Її симптоми:
- температура 37-38 градусів;
- біль у горлі;
- мигдалики червоні та набряклі;
- кашель.
Такий, здавалося б, легкий перебіг не повинен вводити в оману – це один з найпідступніших видів ангіни і без належного лікування призводить до серйозних ускладнень.
Лакунарну ангіну вирізняє тяжчий перебіг:
- температура 39-40 градусів;
- сильні болі в горлі;
- головний біль, нудота і слабкість через сильну інтоксикацію;
- білуватий наліт на мигдаликах, який можна легко зняти шпателем.
Фолікулярна ангіна дуже схожа за перебігом на лакунарну, що ускладнює встановлення діагнозу:
- температура 39-40 градусів;
- сильні болі в горлі;
- сильна інтоксикація;
- ураження фолікулярного апарату запалених мигдаликів — збільшення фолікул із острівцями гнійних скупчень (картина «зоряного неба»).
Найтяжче протікає фіброзна ангіна, яка до того ж є й найнебезпечнішою, оскільки може ускладнюватися флегмоною, що потребую оперативного лікування:
- температура 39-40 градусів;
- сильні болі в горлі;
- дуже сильна інтоксикація;
- гнійно-некротичний наліт на слизовій глотки і ротової порожнини.
Катаральну ангіну лікують амбулаторно під наглядом сімейного лікаря, дільничного терапевта або педіатра, рідше — лікаря-отоларинголога. Пацієнти з фолікулярною і лакунарною ангіною з середнім і тяжким перебігом потребують стаціонарного лікування в інфекційному або ЛОР-відділеннях.
Ангіна вірусного генезу зазвичай протікає без температури
До ангін вірусного генезу належать вірусна та герпесна. Для них характерна не така яскрава ларинго-картина (за перебігом вони більш схожі на ОРВІ) та збільшені задні шийні лімфатичні вузли. При запаленні, спричиненому HSV-1, вражаються лімфовузли переднього трикутника шиї.
Вірусна ангіна характеризується наступними симптомами:
- виражена інтоксикація (головний біль, м’язовий біль , артралгія, діарея);
- біль у горлі помірний;
- незначна гарячка або нормальна температура тіла;
- фарингіт;
- кон’юнктивіт;
- риніт;
- кашель, захриплість.
Герпетична ангіна дуже схожа за перебігом на вірусну, проте має свою особливість: слизова оболонка мигдаликів і глотки, яка на початку захворювання є яскраво-червоною, потім вкривається висипом з характерних папул (через кілька днів вони лопаються, а на їх місці з’являються ерозії з червоною облямівкою і білуватим нальотом).
Як передається ангіна і чому хворіють не всі?
Сезон ангін розпочинається разом з погіршенням погоди та холодами пізньою осінню і триває аж до середини весни. Пояснюється це просто: для того, щоб людина захворіла на ангіну, потрібен збій імунітету, який зазвичай трапляється при переохолодженні, перевтомі, авітамінозах. Саме за цієї умови захворювання, що передається від хворого повітряно-крапельним або побутовим шляхом, вражає здорову людину.
Інкубаційний період вірусної ангіни зазвичай 1-6 днів. Найбільшу небезпеку для оточуючих пацієнт представляє за 1-2 дні перед появою симптоматики і протягом 21 дня після. Коли захворів член сім’ї, то іншим уникнути інфікування майже не вдасться – захворювання є висококонтагіозним.
При бактеріальному запаленні інкубаційний період складає від 12 год. до 4 днів. Період контагіозності: доба від початку прийому антибіотиків або тиждень, якщо антибіотикотерапія не застосовувалася. Ймовірність зараження найближчого оточення значно нижча – хворіє лише кожний четвертий.
Діагностична програма щодо верифікації ангіни
- Загальний огляд сімейного лікаря, за необхідності огляд ЛОР-органів отоларингологом, орофарингоскопія, консультація інфекціоніста.
- Лабораторний етап: загальний аналіз крові з формулою, цукор крові; загальний аналіз сечі; мазки зі слизової оболонки глотки на ВL (збудник дифтерії).
Бактеріальний характер ангіни визначається за наступними параметрами:
- збільшення кількості лейкоцитів (> 10 тис. у дорослих);
- гранулоцитів > 75% (це називають «зсув ліворуч» через появу незрілих нейтрофілів, що використовувалося раніше в лабораторних дослідженнях);
- дуже високий рівень С-реактивного протеїну (хоча ця величина є відносною, та при CRP>80 мг/л можна говорити про бактеріальну інфекцію);
- підвищена ШОЕ.
Стрептококова ангіна: оцінка ступеню тяжкості
Ймовірність і ступінь тяжкості стрептококової ангіни оцінюють за клінічними критеріями Сентора:
- температура > 38° C (1 бал);
- набряк мигдалин (1 бал);
- збільшення передніх шийних лімфатичних вузлів (1бал);
- відсутність катаральних симптомів і кашлю (1 бал).
Достовірність клінічного діагнозу стрептококової ангіни оцінюється за сумою показників. Імовірність зараження більш висока, чим молодший віком пацієнта. Тому 1 бал додається дітям віком від 3 до 14 років, а також пацієнтам віком понад 45 років (пацієнти з ангіною віком від 15 до 44 років не отримують додаткових балів).
Ні антибіотикотерапія, ні бактеріологічне дослідження не рекомендуються за цими критеріями від 0 до 1.
Пацієнтам, що набрали 2-4 бали, призначають швидкий тест на стрептокок, з огляду на його результат лікар вирішує, чи доцільно призначати антибіотики.
З чого складається лікування ангіни?
Під час лікування варто дотримуватися дієти. Їжа має бути рідкою, вітамінізованою, легкозасвоюваною (переважно молочно-рослинною). Пацієнтам рекомендовано рясне пиття: 1,5-2 л додатково до харчового раціону1,5-2 л теплих напоїв з лимоном або шипшиною, натуральними сиропами.
Медикаментозна терапія включає антибіотики (пеніциліни; пеніциліни, захищені клавулановою кислотою; цефалоспорини 1-3 поколінь; макроліди), які призначається за індивідуальними схемами після визначення чутливості збудника протягом 3-4 діб до появи клінічного покращення. За європейським протоколом найчастіше застосовують пеніцилін, оскільки β-гемолітичний стрептокок А чутливий до цього антибіотика, до того ж він не призводить до резистентності, має хорошу толерантність і прийнятну ціну. Препарат приймають перорально протягом 5-10 днів за визначеною лікарем дозою. Якщо ефект відсутній, то антибіотик змінюють: альтернативою є азитроміцин 500 мг один раз на добу протягом трьох днів. Особливої обережності вимагає антибіотикотерапія ангіни при вагітності.
Гіпосенсибілізуючі засоби призначаються для зняття алергічного компоненту. Бажано застосовувати сучасні препарати із мінімальними побічними ефектами.
Вітаміни групи В і С також включені в протокол лікування ангіни.
Симптоматичні засоби (анальгетики, жарознижувальні, серцеві та ін.); застосовують лише при температурі тіла вище 38 градусів Цельсія і виражених болях у горлі.
Майже при всіх видах ангіни у хворих порушений імунний фон, який потребує лікарської корекції, отже доречна імунотерапія.
При лікуванні вірусних ангін – противірусні препарати (ацикловір та ін.).
Місцеве лікування: полоскання глотки дезінфікуючими теплими розчинами фурациліну, етакридину лактату, хлоргексидину, фурациліну, хлорофіліпта, настою шавлії, ромашки, кори дуба та ін.; зрошенням глотки і мигдалин антисептичними і знеболювальними спреями («Каметон», «Орасепт», «Тантум Верде» та ін.).
Антибіотикотерапію призначає лікар за спеціальними критеріями Сентора, тобто за чіткими показаннями! Профілактичне застосування антибіотиків неприпустиме!
Можливі ускладнення та побічні ефекти ангіни
Легкі форми катаральної ангіни проходять навіть без застосування антибіотикотерапії. За більш тяжкого перебігу за адекватного лікування ангіни зазвичай минають без ускладнень.
Проте в деяких випадках, до яких зазвичай призводить пізнє звернення пацієнта або недотримання ним схеми лікування, стрептококові ангіни можуть ускладнюватися:
- парафарингеальним абсцесом;
- гнійним лімфаденітом шийних лімфовузлів;
- гнійним середнім отитом і/або мастоїдитом;
- гнійним синуситом;
- ревматичною гарячкою;
- гострим гломерулонефритом;
- бактеріємією;
- пневмонією;
- менінгітом.
Що можна зробити для профілактики ангіни?
Головним пунктом програми профілактики ангіни має стати зміцнення імунітету: якісне і різноманітне харчування, багате на вітаміни і корисні мікроелементи, правильний режим дня, що забезпечить повноцінний сон протягом не менше 8 годин, а також належна рухова активність. Дуже корисним є закалювання, зокрема плавання.
Якщо людина часто хворіє на ангіну, то потрібно звернутися до стоматолога, адже джерелом інфекції можуть бути хворі зуби, що самостійно не завжди можна запідозрити. Отже вчасна санація ротової порожнини також є дієвим елементом профілактики.
