22 грудня 2019 року був ухвалений Закон про трансплантацію. І після цього почався справжній розвиток галузі. «Після прийняття закону була проведена така кількість трансплантацій, яку не робили за всю історію незалежної України, — вважає один з авторів ухваленого документа народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги й медичного страхування, голова підкомітету з питань сучасних медичних технологій і розвитку трансплантології Оксана Дмитрієва.
Під час підготовки документа народні депутати зустрічалися з лікарями й цікавилася, чого не вистачає, аби вони могли успішно працювати. З’ясувалося, що після скандалів, які навіть отримали назву «чорна транспланталогія», під час яких трансплантологів, котрі намагалися рятувати пацієнтів попри недолугі закони, звинувачували у протиправних діях і навіть позбавляли волі, медики побоюються повторення.
«Тому перше, що ми зробили в законі, — це внесли до Кримінального кодексу зміну: «порушення трансплантації» перемінили на «навмисне порушення трансплантації». Був незрозумілий порядок трансплантації. Не було прописано, що саме порушують лікарі, за що на них відкривають якісь кримінальні виробництва. Тому в статті 13 закону тепер чітко прописано сам порядок трансплантації. І в правоохоронців можуть виникати питання із приводу саме навмисного його порушення», — заявила Оксана Дмитрієва.
Відтепер в українських пацієнтів з’явився шанс лікуватися вдома, адже розвиток вітчизняної трансплантології набирає обертів.
Запрацювала Єдина державна інформаційна система, завдяки чому 1 квітня 2020 року виконали першу несімейну трансплантацію кісткового мозку, яку до цього в Україні не робили. А на сьогодні — ще чотири таких трансплантації. Дозволили використовувати і недержавний реєстр —наприкінці минулого року між міністерством і реєстром було підписано Меморандум про спільну роботу.