Вагітність за димовою завісою

Тютюнопаління давно набуло характеру пандемії: за даними ВООЗ у всьому світі палять 12% жінок, і кожна п’ята продовжує це робити, виношуючи дитину. Існує міф: якщо жінка палила все життя, то й вагітність — не привід кидати. Але нові дослідження підтверджують неминучу шкоду тютюнового диму для здоров’я майбутньої дитини. 

Декларовані ВООЗ 12% — цифра дуже відносна. У США, наприк­лад, палить не менше третини всіх жінок віком понад 15 років, 52-55% палили до настання вагітності, а 20-25% з них продовжують це робити протягом усієї вагітності. У Великій Британії палять 43% вагітних, в Австралії — 33%, а у Швейцарії після настання вагітності відмовляються від цієї шкідливої звички лише 9%. На жаль, оперувати українською статистикою поки не доводиться, але за неофіційними даними палять приблизно 9% жінок.

Ускладнення вагітності в жінок, які палять, поділяють на ускладнення з боку організму жінки, організму ембріона, плода, новонароджених і дітей старшого віку. Для загальної оцінки впливу паління вагітних на плід користуються терміном «фетальний тютюновий синдром».

Фатальні наслідки

Результати низки досліджень підт­вердили статистично значущий зв’язок між курінням вагітних і спонтанними абортами. Ризик викидня в жінок, що палять під час вагітності, на 30-70% вищий, ніж у тих, які не палять. При цьому спостерігається виражена залежність частоти спонтанних абортів від кількості викурених сигарет.

Рівень смертності дітей під час пологів у жінок-курців у середньому на 30% вищий, ніж у некурців. У Великій Британії 8,3% новонароджених помирають з причин, пов’язаних із палінням матері. O. Vangen наводить дані про те, що серед жінок, які палять, частота передчасних пологів становить 22%, тоді як у решти цей показник сягає лише 4,5%. Особ­ливо високі рівні мертвонароджуваності в сім’ях, де палять і мати, і батько.

R. Nalye проаналізував клінічні дані 3897 випадків смерті плода і повідомив про наявність зв’язку між показниками перинатальної смертності, спричиненої відшаруванням плаценти, і кількістю цигарок, які викурюють вагітні. На підставі спос­тережень за 9169 вагітними у 13 пологових будинках Парижа було встановлено, що ризик внутрішньоутробної смерті через ретроплацентарну гематому у 6 разів вищий у плодів вагітних, які палять.

Плацентарні проблеми

Було виявлено різноманітні зміни плаценти, пов’язані з палінням. Під час дослідження її маси у вагітних, які палять, встановлено, що вона тонша, має круглішу форму. Описано також ультраструктурні зміни плаценти та порушення плацентарного кровотоку. Підвищену частоту спонтанних абортів, неонатальної смертності та подальший уповільнений розвиток дітей у жінок, що палять, пов’язують або з передчасним відшаруванням плаценти і великими її інфарктами, або з гіпоксією плода. Так, R. Nalye вказує, що випадки відриву плаценти, передлежання плаценти, великих її інфарктів є найчастішими причинами смертності плода та неонатальної смертності в разі паління вагітної. Під час паління у кров жінки надходить оксид вуглецю (СО). У разі його взаємодії з гемоглобіном утворюється карбоксигемоглобін, що призводить до циркуляторної гіпоксії, унаслідок цього розвиваються мікроангіопатія, вазоконстрикція, ушкодження ендотелію судин, приг­нічення синтезу простагландинів у судинах плаценти.

Вплив на ембріон

Як відомо, страшний не сам нікотин, а сотні продуктів горіння, які виділяються в процесі. Наприклад, алкалоїд котинін легко проникає через мембрани і здатен циркулювати в системі ембріона до 7 тижнів. У Journal of Neuroscience надруковано статтю дослідника Сари Лейбовітц з Університету Рокфеллера (Rockefeller University) з Нью-Йорка про експеримент, який вона разом зі своїми колегами проводила на лабораторних щурах. Вагітних самок піддавали дії продуктів горіння цигарок, а після народження дитинчат проводили детальний аналіз їх поведінки і ступеня розвитку мозку порівняно з результатами контрольної групи. Нейробіологи з’ясували: у щурят, що «палили», у мигдалеподібній залозі та гіпоталамусі розвивається особливий тип нейронів. Вони виділяють нейропептиди, які стимулюють почуття голоду і схильність організму до різних залежностей: алкогольної, наркотичної або тютюнопаління.

Вплив на плід і новонароджених

N. Sidle на підставі узагальнення результатів 336 досліджень встановив комплексний несприятливий ефект паління на плід: зниження маси тіла новонародженого та розвиток фізичних вад і вроджених порушень. Зниження маси плода може бути пов’язане із хронічною гіпоксією тканин, спричиненою карбоксигемоглобіном. Також паління під час вагітності зумовлює активацію канцерогенів, що збільшує ризик онкологічних захворювань у дітей, частоту делецій у деяких генах клітин крові плода, накопичення токсичних речовин (кадмію, марганцю) і зниження рівня цинку та міді в крові плода. A. Meberg зі спів­авторами вивчали вплив паління під час вагітності на плід, а також на рівень тіоціанату в організмі жінки й дитини. Під наглядом перебувало 28 вагітних, які викурювали 10-20 цигарок у день. Вчені встановили, що в цих жінок вміст тіоціанату у сироватці крові до моменту пологів значно перевищував норму і перебував у прямій кореляційній залежності від паління та зворотному зв’язку з масою тіла плода під час народження.

Через 8-12 хвилин після викуреної вагітною цигарки частота серцебиття плода збільшується до 150 ударів за хвилину. Разом із поживними речовинами жінка передає йому й отрути тютюнового диму, причому у досить високих концентраціях. Спочатку вони потрапляють у кров плода, потім накопичуються в його головному мозку, печінці та серці. Поступово розвивається отруєння всього організму. За різними даними, у жінок, що палять, недоношені діти народжуються у 6,5-33,5% випадків, тоді як у решти — усього в 0,8-11,2% випадків. Є дані про те, що в жінок, які палять, у 2,2 разу частіше народжуються діти з масою тіла менше 2500 г. Дослідження, проведене в Норвегії, показало: у жінок, які викурюють більше 10 цигарок у день, народжуються діти з масою тіла менше на 327 г і довжиною менше на 1,2 см, ніж у тих, хто не палить (окружності голови і грудної клітки теж відрізнялися).

Відставання у внутрішньоутробному розвитку плода, доведене за допомогою ультразвукової діагностики, у вагітних, які палять, траплялося частіше (у жінок, котрі народжують уперше, — у 4 рази, у інших — у 3 рази). За даними ВООЗ, шкідливий вплив паління під час вагітності позначається на дітях протягом перших 6 років життя. Діти, що народилися в жінок, які палять, характеризуються уповільненням не тільки фізичного, а й інтелектуального, у тому числі емоційного, розвитку: неврологічні відхилення включають мінімальні церебральні дисфункції.

Несприятлива роль паління під час вагітності була констатована в деяких дослідженнях, присвячених синдрому раптової дитячої смерті (SIDS): у цьому випадку його спос­терігали на 22% частіше. Паління несприятливо впливає на процес зак­ладки і розвитку нервової трубки в плода, призводить до аненцефалії, вроджених аномалій розумового розвитку, вовчої пащі та заячої губи. Значні зміни спостерігали і щодо вад серця.

Дія тютюнового диму на дитину до її народження призводить до затримки росту легень і розвитку респіраторних захворювань, які супроводжуються задишкою. Цей вплив позначається на дихальній системі людини протягом усього її життя (особливо в дошкільному віці). Учені обстежили 338 дітей, хворих на астму, віком до 5 років, і 570 дітей, які не страждають на це захворювання. У обстежених, матері яких палять, ризик розвитку астми зростає в 1,5 разу порівняно з дітьми матерів, не схильних до паління. Якщо ж матері цих матерів (тобто бабусі) теж курили під час вагітності, то ризик захворюваності в онука або онучки буде вищим уже в 2,6 разу. Діти курців на 30% більше, ніж нащадки тих, хто ніколи не палив, ризикують уже до 16 років набути цукровий діабет або ожиріння.

Підготувала Тетяна ПРИХОДЬКО, «ВЗ»

Коментар спеціаліста

Сергій Бакшеєв, завідувач жіночої консультації, лікар акушер-гінеколог Київського міського пологового будинку №3

Вагітних, які палять, можна розділити на дві категорії. Перша — ті, які до вагітності викурювали більше 10 цигарок у день. Для них паління є значним фактором ризику як під час прийому комбінованих гормональних контрацептивів (а отже при запобіганні вагітності), так і під час самої вагітності. З власного досвіду можу сказати, що такі жінки, на жаль, не можуть відмовитися від цієї звички під час вагітності, а можливість викурити цигарку в пологовій залі навіть асоціюють із «комфортом» під час пологів. Основ­ним завданням лікаря згаданої категорії жінок є максимальне зменшення ризику.

З цією метою у Великій Британії у поєднанні з комбінованою терапією для відмови від паління під час вагітності широко застосовують НЗТ. Найбезпечнішими методами є використання пластиру або гумки. У якості поведінкової альтернативи, що імітує процес паління, розглядають електронні цигарки та інші продукти нагріву тютюну. Дійсно, сучасні «тренди» паління розвиваються в бік електрон­них цигарок та інновацій, які позбавляють найголовнішого — процесу згоряння. Проведені дослідження доводять, що їх використання не має негативних наслідків для немовлят. Товариство Великої Британії з громадського здоров’я видало спільну заяву, де чітко вказано, що електронні цигарки є набагато менш шкідливими, ніж звичайні, і можуть розглядатися в нових практичних рекомендаціях для жінок і фахівців у сфері охорони здоров’я, які ґрунтуються на доказовій базі. Більше того, цей аспект дуже важливий у родині, коли палить не сама вагітна, а її оточення. Використання продуктів зниженого ризику набагато безпечніше, їх пасивне «паління» не шкодить малюку.

Друга категорія — це жінки, для яких паління є статусом або колективною звичкою на робочому місці. Такі вагітні дуже швидко відмовляються від паління самостійно або через симптоми токсикозу. Для мене як для лікаря, що спостерігає вагітність, це — ідеальний варіант!