Здається, «Біофарма» перейшла до агресивного захоплення тієї частини українського ринку крові, яка їй ще не належить.
Це саме про неї у вересні цього року народний депутат Ігор Попов писав у депутатському запиті Голові Житомирської облради Віталію Французу. Він зазначав, що не можна передавати КП «Житомирський обласний центр крові» «під фактичне управління кіпрської фірми», адже 90% акцій «Біофарми» належать резиденту Кіпра — компанії Niobera Investments.
Своїми бенефіціарами вона називає екс-міністра інфраструктури Костянтина Єфименка та колишнього депутата ВР Валерія Ремеза. Утім, за даними видання «Ділова столиця», пан Ремез — лише номінальний власник і представляє інтереси одного з найбагатших бізнесменів України Василя Хмельницького.
«Біофарма» входить у десятку найбільших українських виробників ліків, зокрема виготовляє понад 20 імунобіологічних препаратів із донорської крові, які в основному експортує.
Житомирська облрада вже підготувала проект рішення про виведення місцевого центру крові з комунальної власності та створення на його базі комерційного підприємства. Робилося це під тим приводом, що «Біофарма», начебто, інвестує тоді в комунальне підприємство 40 млн грн. Для депутатів, журналістів та активістів була організована екскурсія по центру крові, керівництво якого невтомно скаржилося на убогість бюджетного фінансування. Журналістів ознайомили з проектом створення якогось СП із «Біофармою»: нібито центр крові залишиться в комунальній власності, але здасть в оренду на 10 років приміщення й обладнання приватним фармацевтам, а також буде поставляти їм препарати за ринковими цінами.
Тим часом, препарати крові є дефіцитними в Україні вже кілька років, але ситуація суттєво ускладнилася після початку бойових дій на Сході України, коли потреба в крові та її препаратах виросла в рази. Через це «Біофарма» ледь не втратила право поставляти свої препарати на зовнішні ринки, але зуміла одержати спецдозвіл на експортні поставки після того, як за неї публічно заступився Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк.
Репутація «Біофарми» вже давно підмочена. Зокрема саме «Біофармі» нині належить 75-відсоткова частка в Сумському обласному центрі крові, який колись теж був комунальним.
Після виведення житомирського центру з комунальної власності фармацевти, напевно, спробують отримати в ньому контрольну частку, як це сталося в тих же Сумах. Такими темпами «Біофармі» вдасться монополізувати вітчизняний ринок крові чи не до кінця року, і тоді ціни на препарати для пересічних громадян помітно збільшаться.
До речі, за часів одіозної Раїси Богатирьової ринок крові перейшов під контроль структур, які пов’язували з її сином Олександром Богатирьовим. Наприклад, близька до нього компанія «Біомедінвест» встановила в державних центрах крові аналізатори ARCHITECT, витратні матеріали для яких вона постачає й досі. За рік продає МОЗ таких матеріалів на 25 млн грн.
Відтак вартість лише одного дослідження крові на наявність у ній небезпечних інфекцій збільшилася для держави з 15 грн у 2011 р. до майже 119 грн у минулому.
За матеріалами видання «Ділова столиця»
