Американські науковці відкрили новий тип нейронів у скроневому полюсі головного мозку, які реагують на знайомі обличчя. Стаття дослідників опублікована в журналі Science.
Повідомляється, що подібні клітини вчені намагалися знайти протягом багатьох років. Клітини працюють колективно і пов’язують сенсорну інформацію, що надходить від зорових аналізаторів, з довготривалою пам’яттю.
Слід зазначити, що ідея так званого «бабусиного нейрона» вперше виникла в 1960-х роках. Її представляли як деяку теоретичну клітину мозку, що кодує складну концепцію і реагує на певний подразник (наприклад, образ бабусі). З того часу було виявлено безліч сенсорних нейронів, що спеціалізуються на обробці образів людей, і клітин пам’яті, які зберігають інформацію про зустрічі. Однак існування «бабусиного нейрона» так і не було доведено.
Наразі вчені з Рокфеллерівського університету виявили невелику область в скроневому полюсі мозку, яка може брати участь в розпізнаванні облич. Автори використали метод функціональної магнітно-резонансної томографії для дослідження мізків макак-резусів, коли ті дивилися на зображення знайомих і незнайомих їм облич. З’ясувалося, що нейрони скроневого полюса в три рази сильніше реагують на знайомі обличчя, ніж на незнайомі, навіть якщо тварини раніше бачили їх на екрані.
Провідна авторка статті Софія Ланді наголосила, що така особливість може вказувати на важливість особистого знайомства.
«З огляду на нинішню тенденцію до віртуалізації, важливо відзначити, що обличчя, які ми бачимо на екрані, можуть не викликати таку ж нейронну активність, як обличчя особисто знайомих нам людей», – роз’яснила вона.
Зазначається, що результати роботи вчених є першим свідчення існування гібридної клітини мозку, яка мало чим відрізняється від легендарного «бабусиного нейрона».
Клітини тім’яного полюса поводяться як сенсорні та швидко відповідають на зорові стимули. Але вони діють і як клітини пам’яті, що реагують тільки на знайомі мозку стимули. Повідомляється, що дані клітини не є «бабусиними нейронами», тому що замість кодування одного обличчя однією клітиною, область тім’яного полюса працює злагоджено.
Тепер дослідники планують розібратися, як виявлена область пов’язана з іншими частинами мозку і що відбувається при запам’ятовуванні нового обличчя. Також вони хочуть проаналізувати даний механізм на мозку людини. Надалі результати дослідження можуть мати клінічне значення для осіб, які хворіють на прозопагнозію (розлад сприйняття облич, що заважає соціалізації).
