Властиві людському органу звивини почали з’являтися вже на другому тижні «вирощування» мозку.
Відкриття ізраїльських вчених може допомогти дослідникам зрозуміти природу захворювань, які безпосередньо пов’язані з роботою мозку. Співробітники НДІ ім. Вейцмана, досліджуючи процес утворення звивин кори головного мозку, знайшли гени, які «відповідають» за його пошкодження.
Давньогрецький філософ Аристотель вважав, що людина, народжуючись, схожа на чистий аркуш – в плані емоцій і почуттів. Якщо говорити про мозок людини, то «чистий аркуш», тобто – гладка оболонка органу, швидше за все, означає серйозний розлад розвитку.
Кора мозку зовні повинна бути схожа на волоський горіх. Всі нерівності з’являються ще під час перебування дитини в утробі матері. Нейрофізіологів вже не перший рік цікавить, що може стати причиною травм і пошкоджень в процесі їх утворення – біологічно і фізично. Результати своїх досліджень вчені з Ізраїлю опублікували в журналі Nature Physics.
Фахівці з лабораторії професора Орлі Райнер знайшли спосіб виростити клітини мозку. Для цього їм знадобився інноваційний метод вирощування мозкових клітин, який дозволив імітувати і виявляти механізми, що впливають на появу звивин головного мозку. Як з’ясувалося, за порушення нормального розвитку звивин відповідають деякі групи генів.
За синдром, який веде до появи немовлят з «гладким» мозком, відповідає мутація гена LISI. Якщо розвиток йде нормально, цей же ген формує цитоскелет. Це виявила майже 30 років тому Орлі Райнер. Діти з таким дефектом страждають від дисфункції головного мозку, що веде до серйозних захворювань і негативно позначається на тривалості життя. Але тоді вчені так і не змогли прийти до висновку, що ж впливає на формування пошкодженого мозку.
Через десятки років вчені з Японії та Австрії змогли створити органоїди – структури мозку. Це вдалося зробити за допомогою ембріональних стовбурових клітин.
Як пояснила Орлі Райнер, це давало надію, що вдасться краще розібратися в процесах розвитку людського мозку. Так як мозкова оболонка тварин відрізняється від людської, експерименти з пацюками не привели б до потрібного результату. У тварин вона якраз майже ідеально гладка. Однак незабаром виявилися недоліки цієї моделі – вона не точно імітувала розвиток органу.
Новий підхід до вирощування органоїдів знайшов фізик, доктор Еяль Крецборн. Вже через тиждень у мозку, який він почав вирощувати, з’явилися звивини, які продовжували поглиблюватися. Незабаром помітили ген LIS1.
У майбутньому дослідники планують удосконалювати роботу створеного ними «мозку». Це дасть можливість зрозуміти природу таких захворювань, як мікроцефалія, епілепсія і шизофренія.
Джерело: rusjev.net