6 серпня 2014 року відбулися перші установчі збори робочої групи Вченої медичної ради МОЗ України. З-поміж іншого під час зустрічі обговорювалася одна з головних проблем галузі — корупція у сфері Державного експертного центру МОЗ, що відповідає за реєстрацію лікарських засобів в Україні.
Йшлося, зокрема, про те, що строків, у які розглядаються реєстраційні документи, дотримуються далеко не завжди. Незважаючи на те, що на реєстрацію препаратів відведено 210 днів, деякі ліки проходять її набагато швидше, а інші навпаки — набагато довше.
Ще за попередньої влади були одночасно зареєстровані понад 80 онкопрепаратів, причому заявниками виступили компанії, які, на думку ЗМІ, пов’язані з одіозним фармацевтичним підприємцем Борисом Литовським. Усі спроби провести незалежну експертизу досьє цих препаратів виявилися марними.
При цьому носять системний характер дуже підозрілі речі. Так, у ДЕЦ швидко відбувається реєстрація медикаментів українських та індійських виробників: «Здоров’я народу», «Фармекс Груп», «Фармак» та інших — їм вистачає 40-50 днів на реєстрацію. В той же час ліки, що виробляються транснаціональними фармацевтичними компаніями (тією же GSK, ізраїльською Teva й іншими), простоюють у черзі по 300 і більше днів.
Чим це може пояснюватися? Можливо, тим, що зарубіжні фармацевтичні компанії принципово не прискорюють реєстрацію хабарами, тому що бояться американського і європейського антикорупційного законодавства?
Між тим, махінації при реєстрації препаратів допомагають виключити конкурента з участі в тендері, заблокувати для нього ринок. Тож кожен день одним приносить прибутки, а у інших — тих, хто не платить хабарів при реєстрації, — їх забирає.
Не дивно, що навколо ДЕЦ розгорнули свою діяльність махінатори і незаконні «посередники». Серед таких називають Віктора Чумака, колишнього радника Міністра охорони здоров’я, наближеного до Раїси Богатирьової, який зараз нібито представляється «радником заступника Міністра Наталії Лісневської», яка, як відомо, заправляє антикорупційною політикою МОЗУ.
«Успіхи» махінаторів у результаті виливаються в сльози пацієнтів, які не можуть знайти в Україні необхідного їм препарату. Яке відношення це має до медичної науки? Безпосереднє: фактично клінічні дослідження (тобто, по суті, наукові дослідження на матеріалі препаратів) і експертиза їх результатів вченими із Науково-експертної ради ДЕЦ (серед яких є і члени Вченої медичної ради МОЗУ) — основний показник при реєстрації лікарських засобів. Тому необхідно якнайшвидше з’ясувати, чим керується ДЕЦ у питаннях реєстрації ліків — вимогами медичної науки чи інтересами корупціонерів.
За матеріалами medcontrol.com.ua
