Шановно редакціє газети «Ваше здоров’я»! Пишу цього листа тому, що дійсно наболіло. Я маю стаж роботи практичного лікаря більше 30 років, тому маю право висловити свою думку з приводу псевдореформ, які відбуваються в нашій державі. На сторінках газети в останніх номерах ми читаємо, що реформи в медичній галузі не дали економії коштів. То це і є основний постулат реформ? А де покращення генофонду нації? Де боротьба зі СНІДом, наркоманією, дитячим алкоголізмом, зменшення кількості хворих на цукровий діабет, серцево-судинні захворювання та ряд інших?
Як постійний читач вашої газети, я дуже уважно читаю рубрику «Дискусійний клуб», але не пам’ятаю, щоб хтось написав, з чого починати реформи. Вважаю, що за прикладом Швейцарії (де проводять часті референдуми) потрібно зібрати з’їзд практичних лікарів з усіх областей України у місті Києві. Делегатів мають обирати колективи лікарень, ЦПМСД. На з’їзд обов’язково повинні бути запрошені всі ректори вищих медичних закладів та керівники обласних департаментів охорони здоров’я. У результаті роботи з’їзду необхідно відпрацювати основні напрямки реформ медичної галузі. На мою думку, реформи слід розпочинати зі зміни навчального процесу в закладах охорони здоров’я: обов’язкове створення університетських клінік, ліквідація окремих непрофільних дисциплін, а деякі дисципліни треба зменшити в обсязі. На сьогоднішній день молоді спеціалісти не мають практичної підготовки, тому кращих студентів, за домовленістю, треба відправляти на стажування у відомі іноземні клініки для переймання досвіду. Обов’язково повинне бути запроваджене лікарське самоврядування. Головних лікарів мають обирати тільки колективи медичних закладів, а не призначати «зверху» за приналежністю до певної партії, клану тощо. Кожні 3 роки повинні проводитися перевибори головних лікарів. Лише керівник, який дбає про своїх підлеглих, створює належні умови праці, має право на подовження терміну перебування на цій посаді.
У Вінниці, після введення пілотного проекту, відбувається масовий відтік практикуючих лікарів та медичних сестер. Дані, які публікуються у пресі, прямо протилежні дійсності. На сторінках вашої газети пан Костянтин Надутий пише про 1300-1500 хворих, закріплених за сімейним лікарем, а насправді їх 3000-3500 і навіть більше. Для ще більшого завантаження лікарів первинної ланки ввели чергування по невідкладній допомозі. Якщо виїжджає екстрена медична допомога, то до завершення виклику інших викликів не дають, а на невідкладну їх може одночасно надійти два-три і навіть більше — це призводить до непорозуміння з хворими, дуже часто буває, що виклики, які потрібно обслуговувати терміново, або ті, які потребують обслуговування реанімаційної бригади, передають поліклінічним лікарям. Це веде до морального і фізичного виснаження лікарів. Якщо так продовжуватиметься й надалі, то залишаться тільки молоді спеціалісти, яким потрібно відпрацювати три роки за призначенням.
У той самий час чиновники від медицини займаються покращенням свого робочого іміджу та забезпеченням майбутнього своїх дітей, тому й дані по реформах подаються неправдиво. Відповідальні за реформи говорять про те, що із введенням інституту сімейних лікарів матеріальне покращення відчують кращі спеціалісти у своїй галузі, але кращих обирають ті ж самі чиновники.
Сподіваюсь, що цей лист буде опубліковано на сторінках газети «Ваше здоров’я». Хотілося написати про наболіле, але вийшов крик душі.
З повагою, практикуючий сімейний лікар (автор листа не побажав вказувати свої ім’я та прізвище)
