Коли вузькопрофільний фахівець не може дійти до пацієнта, а пацієнт — до лікаря, на допомогу їм приходить… телемедицина. На Вінниччині вже високо оцінили можливості цього виду надання медичних послуг і розробляють обласну програму, яка дасть змогу впровадити його у найвіддаленіших куточках області.
Олег СИДОРОВ, заступник головного лікаря з технічних питань КУ «Вінницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» На наш центр покладені функції забезпечення зв’язку між фельдшером, який приїхав на виклик, та вузькопрофільним фахівцем, котрий допоможе встановити діагноз і скоординувати подальші дії. Маючи мобільний ЕКГ-апарат, але не вміючи швидко та якісно розшифрувати кардіограму, фельдшер надсилає дані черговому кардіологові, і той надає термінову консультативну допомогу. Таку саму можливість мають і бригади швидких, адже більшість ЕКГ-апаратів, які закупила область, здатні передавати дані за допомогою GSM-каналів мобільних операторів зв’язку (модуль вмонтований в апарат). Кардіограми надходять у центр за 10-20 секунд, а через 2-3 хвилини лікар відсилає назад розшифровку з рекомендаціями. Більше того, нині майже всі екіпажі швидкої мають у своєму розпорядженні планшетні комп’ютери, які дають змогу передати не лише ЕКГ, а й інші фізіологічні показники пацієнта до консультативного телеметричного центру та зв’язатися з черговим спеціалістом (ендокринологом, хірургом чи кардіологом), щоб отримати консультацію. У разі критичної ситуації спеціалістів з обласного центру чи профільних лікарень доправляють виділеним спеціалізованим автотранспортом до районних закладів, де перебуває хворий, що потребує допомоги.
Нині в області діють 120 бригад швидкої допомоги, повністю оснащених для надання телемедичних послуг. Складніше з первинною ланкою, бо для лікування на відстані у них, крім мобільних ЕКГ, більше нічого немає. Тому в першу чергу мусимо забезпечити планшетними комп’ютерами 832 ФАПи і 327 амбулаторій. А от центри первинної медико-санітарної допомоги завдяки пілотному проекту впровадження реформи отримали оргтехніку, а робочі місця сімейних лікарів оснащені персональним комп’ютером. Така сама ситуація і в лікарнях другого та третього рівнів, щоправда для вдосконалення їх роботи в системі телемедицини доведеться закупити цифрове обладнання, яке має функції передачі даних. Виходячи з цього, наразі технічні спеціалісти нашого центру вираховують кількість необхідного обладнання для ФАПів і амбулаторій, паралельно визначаються з можливостями розширення зон покриття, і все це для того, аби створити єдину телеметричну систему, до якої будуть під’єднані всі медичні заклади області. Усі ці заходи відбуваються за ініціативи Вінницької ОДА, бо в цьому році область планує запровадити програму розвитку телекомунікаційної мережі на умовах співфінансування з бюджетами різних рівнів.
На сьогодні наш телеметричний консультативний центр готовий до співпраці з центрами первинної медико-санітарної допомоги, амбулаторіями сімейної практики, які діють у Вінниці. Ми працюємо над організацією доступу до електронної картки пацієнтів, завдяки чому бригада швидкої, виїжджаючи на виклик, отримуватиме всю необхідну інформацію про хворого: наявність хронічних недуг, чи перебуває він на диспансерному обліку, коли востаннє звертався по медичну допомогу тощо. Після огляду лікар вноситиме дані в картку пацієнта, й інформацію одразу ж передаватимуть у прийомне відділення медичного закладу, до якого везтимуть пацієнта. Паралельно повідомлення надходитиме і сімейному лікарю. Увійшовши до системи, він бачитиме, скільки і які саме пацієнти з його дільниці викликали швидку, з якими скаргами, хто був госпіталізований, а кого треба відвідати вдома. Зараз на роботу з електронними носіями ми вже перевели бригади швидких у Калинівці, Козятині, Літині, Хмільнику, Тиврові та Жмеринці, долучаються Шаргород і Бар, а до весни плануємо повністю передати абсолютно всі бригади екстреної допомоги під управління центральної оперативної диспетчерської, що дасть змогу обмінюватися всією необхідною інформацією.
Складніше долучити до системи районні заклади, бо в них діють різні інформаційні системи, а є й такі, у яких узагалі електронний документообіг відсутній і котрі не готові працювати в електронному форматі. Особливо важко у сільській місцевості, де більшість медичних працівників літнього віку. Однак ми проводимо серед медиків просвітницьку роботу і сподіваємося, що нам вдасться створити систему для надання онлайн-допомоги.
Олеся ШУТКЕВИЧ, спеціально для «ВЗ», м. Вінниця
