Асоціація ендокринологів Вінницької області реалізуала проект «Виявити вчасно — врятувати зір», завдяки якому люди із цукровим діабетом мають можливість безкоштовно обстежитися в мобільній лабораторії «Окомобіль». За один виїзд медики встигають перевірити зір у 50-70 осіб. Окрім огляду та консультації лікарі реєструють інформацію про обстежених завдяки програмному забезпеченню фундус-камери, аби мати дані про осіб із груп ризику. «Окомобіль» відвідує не лише районні центри, а й найвіддаленіші села.
Як усе починалося?
Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендує поліпшити систему надання допомоги людям з діабетом, оскільки ця хвороба вже давно набула статусу пандемії і вимагає від лікарів пошуку нових шляхів її подолання. Лише в Україні проживає понад 1,3 млн таких хворих. Одним з ускладнень цієї недуги є погіршення зору та його поступова втрата, ризик якої в пацієнтів із діабетом у 25 разів вищий, ніж у здорових людей. Як наслідок, понад 80% інвалідів по зору в Україні — це хворі на цукровий діабет. І цей показник неухильно зростає. При цьому в більшості регіонів країни відсутня будь-яка технологічна база для того, аби подібні проблеми в таких пацієнтів виявити на початковій стадії, що фактично прирікає сотні тисяч українців на поступову втрату зору.
Пилип ПРУДИУС, президент громадської організації «Вінницька обласна асоціація ендокринологів», головний лікар Вінницького обласного клінічного високоспеціалізованого ендокринологічного центру, кандидат медичних наук Тоді проект діяв за підтримки Київської міської клінічної офтальмологічної лікарні «Центр мікрохірургії ока» й Інституту ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка НАМН України. Населення кожного району було поінформоване про проведення діагностики в місці свого проживання, і кожен бажаючий мав можливість пройти скринінг органа зору.
Результати виявилися невтішними
Департамент охорони здоров’я погодив графік роботи «Окомобіля», згідно з яким було здійснено майже 30 виїздів в усі райони. Обстежено 1254 особи, у тому числі 1191 хворий на цукровий діабет, виявлено 560 випадків діабетичної ретинопатії (382 — І ст., 66 — ІІ ст., 112 — ІІІ ст.). Діагностовано також інші патології зору, не пов’язані із цукровим діабетом: вікову макулодистрофію — у 83 обстежених, вікову катаракту — у 503, гіпертонічну ангіопатію — у 405, глаукому — у 111, атрофію, субатрофію зорового нерва — у 16, дегенерацію сітківки — у 24 пацієнтів тощо.
За результатами проекту ми з’ясували, що не в усіх районах області офтальмологи ведуть якісний облік пацієнтів з ускладненнями цукрового діабету з боку органа зору. Виникали й організаційні проблеми: висока вартість пального, на яке не виділялися кошти, і ми змушені були шукати спонсорів, оплата відряджень для лікарів, придбання препаратів для здійснення ефективного огляду пацієнтів.
Повернутися, щоб запобігти
Та попри згадані неприємні моменти торік ми вирішили відновити подібну роботу. Спільно з ГО «Вінницька обласна асоціація громадян, хворих на цукровий діабет «Благовіст» анонсували проект «Виявити вчасно — врятувати зір!». Ідею було підтримано, тож завдяки грантовим проектам від Департаменту інформаційної діяльності Вінницької ОДА ми отримали фінансування, а від Української діабетичної федерації — «Окомобіль» й у вересні розпочали роботу.
Здійснили 11 виїздів до 7 районів області. До складу бригади входили фахівці Вінницького обласного клінічного високоспеціалізованого ендокринологічного центру, кафедри очних хвороб Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова та офтальмологічного центру «Клініка професора Сергієнка». За один виїзд мобільна лабораторія приймала до 50 осіб, і це немало. Наприклад, у перший день роботи «Окомобіля» було виявлено 9 випадків діабетичної непроліферативної ретинопатії (І ст.), 1 випадок діабетичної препроліферативної ретинопатії (ІІ ст.) та 4 випадки діабетичної проліферативної ретинопатії (ІІІ ст.). Крім того, під час обстеження органа зору визначено й інші патології, не пов’язані із цукровим діабетом. Більшість пацієнтів отримали рекомендації дообстежитися в обласному ендокринологічному центрі, щоб скоригувати цукрознижуючу терапію для запобігання виникненню ускладнень цукрового діабету.
Окрім цього, спеціалісти мобільної лабораторії визначали за бажанням обстежуваних рівень глюкози крові. Препаратами та матеріалами забезпечували компанії — виробники глюкометрів, із якими співпрацює наша асоціація. Ендокринологи також проводили безкоштовний скринінг, навчали людей із групи ризику контролювати рівень глюкози крові, слідкувати за харчуванням, масою тіла, самопочуттям тощо. По суті, мобільна лабораторія «Окомобіль» — це такий собі ендокринологічний центр «на колесах».
Сучасний лікар має бути соціально відповідальним
У боротьбі з цукровим діабетом треба діяти на випередження і шукати нові методи. Один із них — інформаційно-соціальні проекти. А тому сучасний лікар має бути не лише гарним спеціалістом, а й соціально відповідальним громадянином. Потрібно «озброювати» інформацією і лікарів, і пацієнтів. Завдяки грантам намагаємося об’єднати зусилля і перших, і других — як у пацієнтських організаціях, так і лікарських асоціаціях. На 2017 рік, наприклад, Вінницька обласна асоціація ендокринологів спільно з ГО «Благовіст» подали на розгляд обласної влади три проекти: перевидання книги «Пам’ятка для хворих на цукровий діабет», проведення відбірного туру «ДіаЄвро» та створення тренінгового центру на базі ендокринологічного центру. У ньому будуть впроваджені елементи телемедицини, відбуватимуться тренінги для пацієнтів і лікарів первинної ланки. Це будуть не теоретичні семінари, а винятково практичні заняття.
Маємо плани і щодо міжнародної співпраці. Так, у 2015 році наша асоціація ендокринологів та Асоціація діабетологів Куби підписали меморандум про співпробітництво. До Вінниці приїздив президент Асоціації діабетологів Куби, віце-президент Міжнародної діабетичної федерації Мануело Вера Гонзалез, і ми обговорили питання надання допомоги хворим із синдромом діабетичної стопи. Мануело Вера Гонзалез розповів про ситуацію з поширенням захворювання та про лікування діабету на Кубі, а також поділився досвідом співпраці з українськими спеціалістами. Сподіваємося на плідне співробітництво, зокрема щодо впровадження денних стаціонарів для спільного перебування дітей і батьків за кубинською практикою.
За кілька років громадської діяльності зрозуміли: виграний грант — це лише привід, шанс, поштовх для діяльності. Розраховувати на те, що весь проект вдасться втілити лише за грантові кошти, не можна. Тому до їх реалізації треба залучати спонсорів і меценатів (зокрема фармацевтичні компанії).
Але громадська діяльність, безумовно, має чимало «плюсів». По-перше, завдяки соціально-медичним проектам можна залучити до активної роботи і лікарів, і пацієнтів. По-друге, «впіймати» хворих, які не звертаються по медичну допомогу, та почати їх лікування. По-третє (і це головне), поінформований, навчений пацієнт — це врятований пацієнт.
Олеся ШУТКЕВИЧ, спеціально для «ВЗ», м. Вінниця
