Реформа охорони здоров’я стосується зміни не стільки методик лікування, скільки підходів до організації управління, що змушує головних лікарів ставати менеджерами й економістами, а профільних чиновників — аудиторами та працювати на випередження. Системний підхід до вирішення проблем медицини має право на життя. І приклад Вінниці, яка у 2016 році провела моніторинг міських лікувально-профілактичних закладів і сформувала перспективний план їх модернізації, доводить, що за розумного розподілу фінансових потоків можна забезпечити високий рівень надання медичних послуг.
ВЗ Чому міська влада вирішила серйозно зайнятися модернізацію закладів охорони здоров’я?
Олександр ШИШ, директор Департаменту охорони здоров’я Вінницької міської ради Завдяки децентралізації громади почали отримувати фінансовий ресурс, який дає змогу покращити, відновити або навіть створити інфраструктуру там, де її немає, причому в закладах різних сфер. Так, два роки тому за дорученням вінницького міського Голови Сергія Моргунова ми проаналізували потреби і перспективи лікувальних закладів міста. По суті, це був моніторинг того, що потрібно змінити в кожному закладі — від мереж і приміщень до обладнання та медичних технологій. Варто згадати, що міська програма інформатизації медичної галузі почалася у 2011 році. А потім Вінниця потрапила до пілоту медичної реформи 2012 року: у місті за рахунок міського бюджету щороку створювали чи ремонтували 1-2 амбулаторії, за державні кошти, централізовано новостворені амбулаторії забезпечували обладнанням, автомобілями тощо. І ситуація на первинці докорінно змінилася: заклади відремонтовані й оснащені, медичну допомогу надають сімейні лікарі.
Натомість заклади вторинного рівня (міські лікарні та пологові будинки), які Вінниця залишила на своєму балансі, усе ще потребували модернізації. І коли ми порахували, скільки потрібно коштів, аби міські лікарні №1 і №3, лікарня швидкої медичної допомоги, Центр матері і дитини, пологові будинки модернізувати до сучасного рівня, то вийшло майже 4 млрд грн — фактично річний бюджет міста. Розуміючи, що вирішити всі проблеми за один рік нереально, ми створили перспективний план модернізації лікувально-профілактичних закладів на 5 років і визначили пріоритетні завдання, зважаючи на найнагальніші проблеми та виклики.
ВЗ Який із проектів став пріоритетним?
— У 2018 році вирішили першочергово добудувати Міську клінічну лікарню швидкої медичної допомоги. Вінниця, до речі, — єдиний обласний центр, який утримує лікарню ШМД на своєму балансі, у решті міст вони перебувають у підпорядкуванні області. «Відвоювати» міські лікарні вдалося колишньому міському Голові, а нині Прем’єр-міністру України Володимиру Гройсману. Він розумів, що громада обласного центру може і повинна забезпечувати своїм городянам адекватну стаціонарну допомогу. Протягом року клінічна лікарня ШМД приймає понад 50 тис. пацієнтів, із них близько 15 тис. лікуються стаціонарно, понад 20 тис. звертаються до травмпункту, майже 17 тис. отримують допомогу в приймально-діагностичному відділенні. За добу тут приймають близько 150 хворих і проводять майже 30 оперативних втручань. Тому, зважаючи на те що лікарня має стати однією з ключових для надання медичної допомоги пацієнтам Північного госпітального округу, ми вирішили створити сучасне відділення екстреної медичної допомоги з протишоковою зоною на 6 робочих місць, нову реанімацію на 18 робочих місць і ургентний операційний блок на 4 операційні.
Торік відремонтували й обладнали за останніми медичними технологіями реанімацію на 9 робочих місць міської лікарні №1 з плановим операційним блоком на 2 операційні, виділивши на реалізацію проекту 48 млн грн. Сучасне медичне обладнання Dräger, «чисті приміщення», система медичних газів, очищення та кондиціонування повітря, система захисту персоналу і пацієнтів, власна лабораторна та діагностична база, стажування лікарів за кордоном — усе це щодня допомагає рятувати життя людей. Але якщо площа реанімації МКЛ №1 становить 440 кв. м, то добудоване приміщення лікарні швидкої медичної допомоги — більше 3 тис. кв. м. Це наразі наймасштабніший медичний проект на теренах України, який реалізується міською громадою. Його вартість — 265,9 млн грн, частина коштів надійшла з міського бюджету, решта — з Державного фонду регіонального розвитку. Реалізація проекту запланована на 2018-2019 роки.
ВЗ Що саме передбачено цим проектом?
— Йдеться про добудову головного корпусу лікарні в 4 поверхи. Проект реконструкції передбачає створення на нульовому поверсі центрального стерилізаційного відділення та пральні, на першому — відділення екстреної медичної допомоги з протишоковим залом на 6 робочих місць і сортувальною та лабораторно-діагностичною зонами. Головна відмінність від інших лікарень — можливість заїзду автомобіля швидкої допомоги з пацієнтом безпосередньо в приміщення. Відтак хворого не потрібно транспортувати від авто до медзакладу просто неба, що особливо важливо в зимовий час, — подібної можливості у Вінниці не має жодна медична установа.
Головна перевага нових відділень — найсучасніші медичні технології. На другому поверсі розташується таке саме відділення реанімації, як у міській лікарні №1. На третьому — сучасний ургентний операційний блок із лапароскопічним обладнанням та зала телемедицини, куди зводитиметься увесь цифровий контент з операційних і де будуть забезпечені можливості для консультування наших медиків із фахівцями України та світу.
ВЗ Аби нова техніка мала змогу ефективно працювати, потрібні висококваліфіковані кадри.
— Так, і тому модернізація наших закладів має системний характер. Ми, як я вже казав, починаємо, умовно кажучи, з приміщень, а завершуємо навчанням і стажуванням лікарів, котрі співпрацюють із висококваліфікованими німецькими та італійськими фахівцями. Адже одна справа — закупити сучасне обладнання, а інша — ефективно його використовувати. Тому, поки триває будівництво, медики проходять стажування за кордоном, а також за потреби навчаються на курсах підвищення кваліфікації.
ВЗ Проект Світового банку зі спорудження кардіоцентру — не зовсім міський, але стосується міста. На якому етапі роботи зараз?
— Субпроект Світового банку «Складова розвитку системи охорони здоров’я Вінницької області, направлена на покращення медичної допомоги хворим із серцево-судинною патологією», метою якого є зменшення смертності населення від вказаних недуг шляхом підвищення ефективності медичної допомоги на вторинному рівні, реалізується у Вінницькій області з 2015 року і передбачає системний підхід. Один із напрямків — будівництво кардіоцентру, нове приміщення якого планують ввести в експлуатацію у 2020 році. Роботи тривають згідно з графіком. А допоки новий центр у стані будівництва, ми спрямовуємо фінансову підтримку на посилення можливостей нині діючого центру.
Нещодавно в рамках реалізації проекту Світового банку заклад отримав новий сучасний ангіограф — цифрову мобільну рентген-діагностичну систему типу С-дуга Ziehm Vision RFD відомого німецького бренду, яку використовують в інтервенційній кардіології та кардіохірургії. Це дасть змогу розвантажити існуючий ангіограф, який із 2008 року працює фактично безперервно, а головне — оперативніше і якісніше надавати допомогу людям з ішемічною хворобою серця, порушеннями ритму та провідності серця. Адже тепер наші спеціалісти зможуть одночасно виконувати оперативні втручання двом пацієнтам.
До речі, торік Вінницький кардіоцентр став лідером серед аналогічних медичних закладів України за кількістю операцій зі стентування коронарних судин, яких у нас було проведено 837. Загалом за минулий рік у закладі здійснили 2478 оперативних втручань.
ВЗ На які ще проекти місто виділяє фінансування?
— Триває термомодернізація пологового корпусу міської лікарні «Центр матері та дитини». Цього року провели капітальні ремонти відділення патології новонароджених, жіночої консультації з денним стаціонаром, гінекологічного відділення. І це був перший капітальний ремонт будівлі за останні 20 років. З типового приміщення радянського зразка воно перетворилося на сучасне і комфортне, що відповідає всім вимогам. Торік закінчили капітальний ремонт інфекційно-боксованого відділення педіатрії та даху акушерського корпусу.
Окрім цього, ми повністю оновили пральний комплекс, який обслуговує кардіоцентр, пологовий будинок №1, міську та районну лікарні. Сучасне енергоефективне обладнання, що забезпечує якісне прання та прасування білизни, розташували на базі міської лікарні №1. Раніше тут використовували застаріле устаткування ще радянських часів і промислові й побутові пральні машини. Тепер комплекс за зміну приймає понад 300 кг білизни.
ВЗ Що в планах?
— У пріоритетах 2019-го — завершення великих проектів цього року: оснащення та введення в експлуатацію прибудови Міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, завершення термомодернізації пологового корпусу міської лікарні «Центр матері та дитини», ремонт третіх поверхів пологових будинків №1 і №2. У планах також створення пральні на лівому березі міста на базі МКЛ №3. Роботи багато — головне, щоб грошей вистачило.
У 2017 році на галузь охорони здоров’я було виділено 78 млн грн (муніципальні медичні програми, поточні та капітальні видатки), цього року буде значно більше, бо проекти масштабніші.
ВЗ Очевидно, що «вливання» коштів в оснащення лікарень пов’язане з реформою. Чи готові заклади міста до перетворень у неприбуткові комунальні підприємства та роботи за новими правилами?
— Ми потрапили в перше вікно перетворення. Усі центри первинної медико-санітарної допомоги (а їх у місті 5) підписали договори з Національною службою здоров’я України. Відповідно у червні цього року ми ініціювали процес перетворення вторинки, щоб у четвертому кварталі здійснити всі установчі процедури.
Та є одне «але»: якщо заклади первинки отримують кошти за пацієнтів, то на вторинці оплачуватиметься надана медична послуга, і тут можуть виникати проблеми, бо на сьогодні цей механізм ще не розроблений і не роз’яснений медичній спільноті. Тобто загальні принципи нам відомі, а от нормативної бази та затверджених тарифів немає. Місто нині працює на випередження, модернізуючи медичні заклади вторинного рівня, які мають бути конкурентоспроможними і здатними співпрацювати з НСЗУ.
Не секрет, що особливість нашого Міністерства — видавати нормативні акти за тиждень до їх впровадження. Тому тут хотілося б більшої оперативності та ясності.
ВЗ Що можна було б порадити громадам, які не мають фінансової спроможності утримувати свої заклади в належаних умовах?
— У кожного закладу є власник — територіальна громада, і саме вона відповідає за якість надання послуг: чи то в освіті, чи в соціальній сфері, чи в медицині. В Україні триває адміністративна реформа, яка передбачає створення спроможних громад, котрі зможуть утримувати заклади соціальної сфери і забезпечити їх ефективний розвиток. Перше, що вони мають зробити, — проаналізувати ситуацію, визначити, які заклади є життєво важливими, а які — баластом. Окрім цього, треба врахувати собівартість їх утримання. Якщо громада планує зберегти пологове відділення, де за рік народжується 40 немовлят, то це не лише нерентабельно, а й небезпечно для роділь. Таким чином, саме розвиток інфраструктури (насамперед, доріг) і перерозподіл надавачів якісних та безпечних медичних послуг буде основним «головним болем» громад на найближчі 2-3 роки. Хто навчиться ефективно реагувати на всі виклики, той і матиме позитивний результат.
Олеся ШУТКЕВИЧ, спеціально для «ВЗ», м. Вінниця
