Хірурги Вінницького обласного клінічного онкологічного диспансеру виконують спільні операції з фахівцями Вінницького кардіологічного центру. Два місяці тому в рентген-операційній кардіоцентру вони провели першу успішну хіміоемболізацію метастатичної пухлини печінки. Об’єднати зусилля фахівців двох закладів у боротьбі за життя пацієнтів змусили пошуки виходу із ситуації, що склалася з недостатнім забезпеченням спеціальним обладнанням. Тепер хірурги планують розширити спектр ендоваскулярних онкологічних маніпуляцій.
Це лише перший крок спільної діяльності
Співпраця ендоваскулярних хірургів і онкологів — щось більше, ніж спільно проведені операції, це — глибоке розуміння проблеми у сфері охорони здоров’я. Адже з огляду на стрімкий розвиток медичних новацій наші лікувальні заклади не відповідають сучасному європейському рівню щодо матеріально-технічної бази, потрібної для впровадження нових методик. Тому й змушені імпровізувати. Але така практика — гарний шанс для пацієнтів з онкопатологією. Тому переконаний: проведення хіміоемболізації — це лише перша ластівка спільної діяльності наших ендоваскулярних хірургів і онкологів. У вересні, наприклад, до нас завітає професор Юрій Авдосьєв, який успішно виконує ендоваскулярні маніпуляції онкохворим у Харкові. Плануємо провести щонайменше п’ять оперативних втручань. Це буде своєрідним майстер-класом і для наших спеціалістів, і для онкологів. Також він допоможе поставити процес «на колеса», підкаже, як розвиватися в цьому руслі.
Пацієнтів, які потребують лікування методом хіміоемболізації, багато
Два місяці тому фахівці-онкологи разом із кардіохірургами провели успішну операцію з хіміоемболізації метастатичної пухлини печінки. Зараз прооперована пацієнтка почувається задовільно — спостерігається регресія (зменшення розміру) пухлини.
Цей метод стає надзвичайно популярним, адже його застосовують для лікування новоутворень різної локалізації, у тому числі найпоширеніших. Хіміоемболізація може бути ефективна при неоперабельних пухлинах, її застосування корисне, коли необхідно «перетворити» таку пухлину в операбельну. Це, передусім, рак печінки і колоректальний рак.
Нові перспективи у боротьбі з онкологічними захворюваннями
Згаданий метод розкриває перед лікарями і пацієнтами нові перспективи у боротьбі з онкологічними захворюваннями. Переваг хіміоемболізації порівняно з традиційною хіміотерапією чимало. Це малоінвазивна процедура з мінімальним ризиком ускладнень під час і після втручання. Крім того, можна проводити кілька курсів хіміоемболізації, підвищувати або знижувати концентрацію хіміопрепарату залежно від локалізації та типу пухлини. А застосовувати її доцільно при раку печінки, нирок, підшлункової залози, тобто у боротьбі з багатьма пухлинами, до яких можна підійти через артеріальне русло. Хіміоеболізація — це не альтернатива хірургічному лікуванню онкологічних хворих. Якщо ми можемо радикально прооперувати пухлину, звичайно, необхідно виконувати радикальне хірургічне втручання. Тому цінність методу в тому, що його можна використовувати для лікування неоперабельних або місцево поширених пухлин як передопераційний етап лікування.
Зараз, наприклад, у нас є пацієнтка, яка очікує на третю хіміоемболізацію. У неї метастаз раку шийки матки в черевну порожнину, який неможливо видалити хірургічно. Жінка була безнадійна, вона отримувала знеболювальний курс променевої терапії. Після першого етапу хіміоемболізації, яку виконав професор Авдосьєв, їй знизили дозу наркотичних анальгетиків, а через місяць узагалі відмінили. Потім (рік тому) був другий етап хіміоемболізації — і пацієнтка повернулася до звичайного життя. Зараз вона отримує курс променевої терапії, оскільки пухлина почала прогресувати. Сподіваюся, що після іще однієї спроби хіміоемболізації пухлина зменшиться.
Звичайно, до проведення хіміоемболізації є свої показання і протипоказання, тому ми не можемо використовувати її для лікування пацієнтів з множинними метастазами в різні органи, а також хворих із низькими функціональними показниками. Впровадження нової методики лікування дає нам можливість зробити ще один крок у боротьбі з онкологічними захворюваннями.
Такі операції спонукають до саморозвитку
Але, попри всі нюанси, співробітництво між нашими закладами — це приклад того, як можна працювати на благо пацієнта. Окрім цього, такі операції мотивують і спонукають до саморозвитку, дають змогу розвивати ендоваскулярний напрямок. Кожен практикуючий хірург знає просту істину: найкраща операція — та, яку ще не зробив. Сподіваюся, що таких оперативних втручань за інноваційними методиками у нас із кожним роком дедалі більшатиме. Кадри є — були б підтримка та розуміння цього процесу з боку держави.
Олеся ШУТКЕВИЧ, спеціально для «ВЗ», м. Вінниця