Зважаючи на медичну реформу, що кардинально змінила педіатричну службу, зокрема ліквідувала посади лікарів та інструкторів лікувальної фізкультури в медичних закладах, Департамент охорони здоров’я Вінницької міської ради вирішив об’єднати зусилля медиків і вчителів у боротьбі за дитяче здоров’я. Щороку під час оздоровчої кампанії в літніх таборах, які діють у кожній школі міста, проводяться тритижневі заняття для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату. Індивідуальні й групові методики занять розробили інструктори Вінницького обласного лікувально-фізкультурного диспансеру.
ВЗ Що саме спонукало вас посилити увагу до здоров’я школярів?
Як не прикро це визнавати, але зараз повністю здорових дітей шкільного віку практично немає. За результатами профілактичних оглядів у структурі дитячої захворюваності перше місце посідає ортопедична патологія, друге — офтальмологічна, третє — ендокринні порушення.
Причин зростання захворюваності зазначеного контингенту багато: неготовність більшості шестирічок до навчання в сучасних умовах, не завжди задовільні гігієнічні умови шкільних приміщень, неякісне харчування, хронічні стреси, катастрофічне зменшення фізичних навантажень і рухової активності. А через гіподинамію виникають порушення опорно-рухового апарату дитини.
ВЗ Які саме?
— Це в основному сколіози, плоскостопість, порушення постави та інші патології. Вони становлять 90% усіх відхилень від норми з боку опорно-рухового апарату в молодших школярів. Згідно зі статистичними даними порушення постави виявляють у 15-17% дошкільнят, у семирічному віці — уже в 33%, тобто в кожної третьої дитини. А в старшому шкільному віці цей показник становить 67-72%.
Зараз у нашому місті майже в кожної четвертої дитини виявлено таке порушення, причому в 5-6 осіб із тисячі — це сколіоз. Найвища частота деформацій хребта спостерігається після 7 років, а у віці 10-17 років порушення постави визначають у 94% випадків.
Неправильна постава — це не просто естетична проблема. Якщо вчасно не вжити відповідних заходів, вона може стати причиною хвороб хребта і не тільки. Аби вирішити цю проблему, три роки тому за ініціативи Департаменту охорони здоров’я Вінницької міської ради в навчально-виховних закладах вирішили запровадити нові засоби й методики, які б позитивно сприймалися дітьми та спонукали їх до занять лікувальною гімнастикою. У рамках програми «Вінниця — місто, дружнє до дитини» у пришкільних таборах, що працюють улітку, були відкриті ортопедичні групи. Заняття проводять вчителі фізкультури, які пройшли спеціальні курси підготовки з лікувальної фізичної культури (ЛФК) у Вінницькому обласному лікувально-фізкультурному диспансері. Інструктори цього закладу навчили їх методикам корекції порушень постави, проведення аеробіки й фітнесу.
ВЗ Тобто тепер вчителі фізкультури — це інструктори ЛФК?
— У зв’язку з медичною реформою, ліквідацією поліклінік і створенням Центрів первинної медико-санітарної допомоги посади лікарів ЛФК довелося ліквідувати: вони не передбачені в штатному розписі. У місті є реабілітологи й інструктори ЛФК, але працюють вони переважно в приватних закладах. І послуги їх коштують недешево. Тому ми вирішили запроваджувати щось нове.
Департамент охорони здоров’я виступив з ініціативою провести профкурси для вчителів фізкультури, навчивши їх методикам, за якими працювали в оздоровчо-фізкультурних кабінетах. Тепер практично в кожній школі є вчитель фізкультури, що може проводити заняття з ЛФК. Звичайно, у рамках профкурсів фізкультурники пройшли тренінги з надання першої медичної допомоги. Інструктори детально й наочно пояснювали їм, як слід діяти в екстрених ситуаціях. На щастя, за всі три роки роботи ортопедичних груп жодних критичних випадків зі здоров’ям дітей не виникло. Хоча їх і не могло бути, бо діти займаються ЛФК, а не спортом. Тобто навантаження помірне й має оздоровчий характер.
ВЗ Якими документами керувалися при втіленні цієї ідеї і як її реалізовували на практиці?
— Велосипед вигадувати не довелося. Чинні накази Міністерства освіти та науки України, Міністерства охорони здоров’я та інших відомств охоплюють та регламентують усі форми фізичного виховання дітей і молоді: медичне обслуговування, лікарський контроль, лікарсько-педагогічні спостереження, диспансеризацію, розподіл дітей, учнів на медичні групи, а також створення в навчальних закладах груп ЛФК, фізичної реабілітації та регулярне проведення занять. Департамент охорони здоров’я спільно з Департаментом освіти міської ради розробили згадані вище програми. Після отримання вчителями фізкультури відповідної підготовки в пришкільних таборах було сформовано ортопедичні групи. До них увійшли передусім школярі з порушеннями опорно-рухового апарату. Під час профілактичного огляду сімейний лікар проводить обстеження. Якщо дитина здорова і не має ніяких скарг, то на цьому може все й завершитись, але таке трапляється вкрай рідко. У переважній більшості випадків доводиться виписувати направлення на консультацію до спеціалістів. Заняття в ортопедичній групі рекомендує ортопед чи хірург, роблячи відповідний запис у медичній книжці та довідці форми 086-о. Якщо школяр з ортопедичною патологією відвідуватиме пришкільний табір (а це рішення приймають винятково його батьки), то він обов’язково займатиметься ЛФК в ортопедичній групі.
Було також запроваджено медико-педагогічний контроль за виконанням програм, роботою груп і результатами коригування постави дітей. У кожній школі працює лікар, котрий оцінює стан здоров’я школярів перед початком роботи літнього табору. Він добре знає, у якій медичній групі (основній, підготовчій, спеціальній) займається та чи інша дитина, маючи під рукою результати медичного обстеження (біологічний вік, рівень та гармонійність фізичного розвитку, наявність хронічних захворювань чи вад розвитку, кількість випадків гострої захворюваності за минулий рік). Спільно з вчителем фізкультури вони підбирають дозоване фізичне навантаження, а за потреби, що трапляється дуже рідко, коригують його.
ВЗ Скільки дітей вдалося охопити такими формами оздоровлення?
— Щороку в пришкільних таборах міста, які діють у червні, оздоровлюються 4,5-5 тис. дітей. За останні три роки було створено 75 ортопедичних загонів. Торік у них оздоровилося 982 школяра із захворюваннями опорно-рухового апарату, з них 487 — із порушенням постави, 443 — з плоскостопістю, 53 — зі сколіозом. Після занять ЛФК покращення виявили у 75% дітей, які відвідували ортопедичні групи.
ВЗ Статистика змінилася в кращий бік, але не разюче. На вашу думку, чому?
— У цій боротьбі за дитяче здоров’я ми повинні працювати всі разом: і медики, і вчителі, і батьки. Наприклад, щоб усунути дефект постави, ЛФК слід займатися постійно, а не три тижні влітку. Вчителі фізкультури розповідають і дітям, і батькам, що виконувати вправи для правильної постави треба й у домашніх умовах. Для цього батькам достатньо ознайомитися з комплексом лікувально-відновних вправ, отримати рекомендації та консультації, а головне — мати бажання займатися з дитиною.
Олеся ШУТКЕВИЧ, спеціально для «ВЗ», м. Вінниця