Уряд України затвердив Порядок організвції Електронного реєстру лікарняних – основний правовий документ, який «запустить» роботу електронної системи записів про тимчасову непрацездатність. Планується, що вже в 2019 році електронні лікарняні повністю замінять паперові. До чого готуватися лікарям?
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 р. № 328 «Деякі питання організації ведення Електронного реєстру листків непрацездатності та надання інформації з нього» визначено правовий механізм організації та ведення згаданого документа. У ньому буде інтегровано дані з трьох структур: Фонду соціального страхування, МОЗ і Пенсійного фонду. Вони мають затвердити або змінити власні нормативно-правові акти та забезпечити взаємодію інформаційно-комунікативних систем із Електронним реєстром листків непрацездатності й визначити алгоритм дій для забезпечення його функціонування. Зрештою Реєстр буде інтегровано в загальну систему eHealth для забезпечення зручного, прозорого й ефективного сервісу.
Очікується, що після переходу на електронну форму лікарняних та запровадження реєстру щороку вдасться економити 1,2 млрд грн завдяки унеможливленню зловживань.
Віртуальний лікарняний: для чого це потрібно?
По-перше, для посилення контролю за обліком тимчасової втрати працездатності й унеможливлення зловживань із лікарняними листками та довідками. По-друге, нововведення заощадить бюджетні кошти, оскільки зникне необхідність виготовляти та закуповувати бланки лікарняних листків. По-третє, лікарі більше не витрачатимуть часу на паперову роботу, а зможуть зосередитися на питаннях здоров’я пацієнтів.
Технічно Реєстр складається із записів про тимчасову непрацездатність, які створюються автоматично програмними засобами на основі сучасної децентралізованої технології блокчейн у вигляді розподіленої бази даних — переліку записів (блоків), що постійно розширюється. Така схема ефективно запобігає підробкам.
У Реєстрі планують два окремі блоки: щодо непрацездатності та щодо медичних висновків (в останньому міститиметься оцифрована інформація з медичних карток). Це допоможе розділити функціонал між лікарями та соціальними службами, медичну й фінансову складові.
Власником даних Реєстру є Пенсійний фонд України, який відповідає за його формування та ведення. Суб’єкти інформаційного обміну — МОЗ, НСЗУ, Пенсійний фонд України та Фонд соціального страхування.
Як працює «лабіринт»
Електронний реєстр листків непрацездатності формуватиметься з використанням інформаційної інфраструктури Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування. База оперуватиме масивами інформації із реєстру застрахованих осіб та наповнюватиметься даними з електронної системи охорони здоров’я eHealth про підтверджені лікарями факти тимчасової непрацездатності осіб через програмне забезпечення медичних інформаційних систем, встановлених у закладах охорони здоров’я.
Наявні в Реєстрі дані автоматично передаватимуться інформаційно-телекомунікаційним системам Фонду соціального страхування, який відповідно до законодавства перевіряє обґрунтованість видачі та продовження листків непрацездатності.
Знайти інформацію в Електронному реєстрі можна буде за прізвищем, іменем, по батькові й датою народження застрахованої особи, реєстраційним номером облікової картки платника податків. Реєстр матиме різні рівні доступу.
Реєстр вестиметься державною мовою, але допускається використання латинських літер під час кодування діагнозів і звернень, написання електронної адреси.
Нові нюанси «на виході»
Видача листків тимчасової непрацездатності переходить винятково в електронну форму і здійснюватиметься через систему eHealth. Однак загальні правила оформлення лікарняних, затверджені чинними правовими актами МОЗ, Мінсоцполітики та Фонду соціального страхування, залишаються незмінними. Зокрема, видавати листки тимчасової непрацездатності мають право:
- лікарі закладів охорони здоров’я незалежно від форми власності — і комунальних некомерційних підприємств, і приватних клінік;
- лікарі стаціонарів протезно-ортопедичних установ системи Міністерства праці та соціальної політики України;
- лікарі туберкульозних санаторно-курортних закладів;
- фельдшери в місцевостях, де відсутній лікар, а також на плаваючих суднах;
- лікарі первинної ланки-ФОП, які надають послуги, передбачені договором із НСЗУ. Для виписування листків тимчасової непрацездатності їм не потрібна державна акредитація. Однак існує певна специфіка: лікар-ФОП має право самостійно продовжувати дію лікарняного щонайбільше до 10 днів. Надалі він може домовитися про співпрацю із закладом охорони здоров’я, що надає первинну медичну допомогу та має лікарську консультативну комісію.
Як і раніше, не можуть видавати листки непрацездатності лікарі станцій (відділень) швидкої медичної допомоги; станцій переливання крові; закладів судово-медичної експертизи; бальнеогрязелікувальних, косметологічних та фізіотерапевтичних лікарень і курортних поліклінік; будинків відпочинку; туристичних баз; зубопротезних поліклінік (відділень); санітарно-профілактичних закладів; лікувально-профілактичних закладів усіх форм власності, що виконують косметологічні втручання без медичних показань.
Перелік осіб, котрі мають право на отримання листка тимчасової непрацездатності, у 2018 році суттєво розширено. Зокрема, у нього крім застрахованих осіб додано священнослужителів, безробітних, членів виробничих кооперативів, державних та муніципальних службовців, надомників та індивідуальних працівників, іноземних громадян, осіб без громадянства, інших осіб, якщо за них сплачено обов’язкові страхові внески у Фонд соціального страхування.
Листок тимчасової непрацездатності: унікальний і неповторний
Кожен листок тимчасової непрацездатності має унікальний реєстраційний номер, який формується та присвоюється автоматично за допомогою програмних засобів ведення Електронного реєстру листків непрацездатності.
КОЖЕН ЗАПИС, ЩО ВХОДИТЬ ДО СТРУКТУРИ ЕЛЕКТРОННОГО ДОКУМЕНТА, МІСТИТЬ:
- відомості про тимчасово непрацездатну особу;
- унікальний номер випадку непрацездатності за даними eHealth;
- номер, дату (час) реєстрації медичного висновку в електронній системі охорони здоров’я;
- дату (час) надходження інформації до Реєстру, що фіксується автоматично і відповідає даті та часу збереження цих відомостей;
- єдиний реєстраційний номер листка непрацездатності;
- причину непрацездатності, період тимчасової непрацездатності, призначений режим лікування;
- порушення режиму лікування із зазначенням дат і видів порушень;
- відомості про направлення на огляд та дату надходження (реєстрації) документів до медико-соціальної експертної комісії, дату огляду та висновок медико-соціальної експертної комісії;
- відомості про направлення в реабілітаційне відділення санаторно-курортного закладу після перенесених захворювань і травм безпосередньо зі стаціонару закладу охорони здоров’я із зазначенням дат початку та закінчення путівки, її номера, назви санаторно-курортного закладу;
- результати перевірки обґрунтованості видачі та продовження листка непрацездатності;
- інші важливі відомості: про заклад охорони здоров’я або фізичну особу-підприємця, дані для забезпечення збору статистичної інформації про показники середньої тривалості випадків тимчасової втрати працездатності за відповідним кодом діагнозу, суму нарахованої допомоги, у тому числі й оплати перших п’яти днів лікарняного, відомості про їх виплату, дані про відмову в наданні допомоги та її причини, інформація про порушення встановленого порядку видачі та продовження листка непрацездатності за результатами перевірки обґрунтованості його видачі та продовження.
Усі відомості з електронної системи охорони здоров’я надходять у режимі реального часу (онлайн) з використанням кваліфікованого електронного підпису чи печатки, захищених носіїв особистих ключів та засобів криптографічного захисту інформації, установлених законодавством.
Усі відомості з електронної системи охорони здоров’я надходять у режимі реального часу (онлайн) з використанням кваліфікованого електронного підпису чи печатки, захищених носіїв особистих ключів та засобів криптографічного захисту інформації, установлених законодавством.
Лікарняний — через гаджет
Відкриття листка тимчасової непрацездатності відбуватиметься в режимі реального часу за фактом встановлення лікарем непрацездатності застрахованої особи на підставі медичного висновку. Лікар зможе «видати» лікарняний з будь-якого комп’ютера, планшета, смартфона, застосовуючи засоби ідентифікації і доступ користувача до особистого кабінету. Для цього кожен лікар отримує ключ доступу до бази даних зі своїм підписом, за допомогою якого він входитиме до Реєстру та вноситиме необхідні дані (прізвище, ім’я та по батькові хворого, дату його народження, стать, місце роботи та посаду, ідентифікаційний код (за наявності), а також посаду та ідентифікаційний код лікаря, який видав лікарняний).
Заповнивши всі передбачені графи документа, лікар має поставити свій електронний підпис, після чого лікарняний листок одразу фіксують у Реєстрі: система автоматично створює обліковий запис з унікальним номером і вносить його. З цього моменту документ бачать і роботодавець, і спеціаліст Фонду соціального страхування України. За бажанням пацієнти можуть отримати на руки або унікальний номер лікарняного в Реєстрі, або роздрукований документ. Останній не обов’язково пред’являти роботодавцю, достатньо лише повідомити його реєстраційний номер. Роботодавець самостійно зможе перевірити правильність записів і нарахувати лікарняні.
Як уникнути помилок при оформленні лікарняного?
Оскільки електронна форма листка тимчасової непрацездатності уніфікована, а формат обміну даними — єдиний, технічні помилки під час його заповнення практично унеможливлені: програма їх «не пропустить». Система автоматично перевірятиме всі дані на відповідність даним інших реєстрів, а в разі виявлення розбіжностей не зареєструє документа.
Наприклад, у разі надходження до Реєстру повідомлення про реєстрацію тимчасової непрацездатності особи, яка не бере участі в загальнообов’язковому державному соціальному страхуванні, до eHealth автоматично (у режимі онлайн) надійде відповідне повідомлення. Це унеможливить видачу листка непрацездатності неіснуючим працівникам неіснуючих підприємств, обіг фальсифікованих та підроблених листків, а також відкриття листка тимчасової непрацездатності одночасно в кількох закладах охорони здоров’я.
Проте можуть трапитися помилки в тексті, який лікар уводить безпосередньо. Найбільше їх може виникнути в найменуваннях юридичних осіб. У травні нинішнього року було внесено зміни до Наказу Мінюсту від 05.03.2012 р. №368/5 щодо вимог до написання найменування юридичної особи та її відокремленого підрозділу. Тому варто запам’ятати нові правила:
- назву юридичної особи беруть у лапки та зазначають безпосередньо після організаційно-правової форми суб’єкта господарювання (крім органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів влади Автономної Республіки Крим, державних, комунальних організацій, закладів, установ);
- найменування релігійної організації може містити інформацію про її організаційно-правову форму винятково за бажанням такої юридичної особи;
- найменування відокремленого підрозділу має містити слова «відокремлений підрозділ» («філія», «представництво») і вказувати на належність до юридичної особи, яка його створила;
- під час заповнення листка тимчасової непрацездатності, як у паперовому, так і в електронному форматі, потрібно вказувати повну назву юридичної особи або її відокремленого підрозділу (із зазначенням належності до юридичної особи) та їх місцезнаходження;
- згадані вимоги стосуються написання назви та місцезнаходження як закладу охорони здоров’я, так і організації, де працює пацієнт.
Поза зоною доступу
Значна частина даних, яку містили паперові лікарняні листки, є медичною таємницею. Наприклад, згідно із чинним законодавством не мають підлягати розголошенню факт звернення особи до лікувального закладу, її діагноз, інформація про сімейне та інтимне життя людини, стан чи особливості її психіки, обставини, що спровокували захворювання. Сьогодні в паперових лікарняних діагноз можна вказувати лише з дозволу або на прохання пацієнта. Однак обов’язково зазначають назву і місцезнаходження закладу, до якого пацієнт звернувся по медичну допомогу. Ця вимога суперечить праву пацієнта на медичну таємницю.
Із запровадженням електронного лікарняного система доступу до інформації суттєво зміниться. Поля документа, які містять відомості про заклад охорони здоров’я, діагноз, інші медичні дані зберігатимуться в електронній системі, але цю інформацію зможуть побачити лише пацієнт і лікар (останній матиме доступ винятково до своїх записів, а керівник закладу — до всіх записів, зроблених у медичній установі).
Деякі дані (назва, адреса закладу тощо) будуть доступні для перегляду уповноваженими особами Міністерства соціальної політики та НСЗУ (у межах їх компетенцій). Однак роботодавці матимуть обмежений доступ до такого документа — дані, які підпадають під визначення медичної таємниці, не потраплять у поле їх зору за жодних обставин. За допомогою нового сервісу «Кабінет роботодавця» вони можуть отримувати лише інформацію з державного реєстру про факт та термін тимчасової непрацездатності свого працівника, але тільки за період його перебування в трудових відносинах із цим підприємством.
Частина ж інформації перебуватиме у вільному доступі (без персоніфікованих даних пацієнта). Зокрема, Пенсійний фонд оприлюднить: тривалість лікарняного, номер листка непрацездатності, дату його відкриття, продовження, закриття; відомості щодо перевірки обґрунтованості його видачі (у разі проведення); кількість, причини, середню тривалість зареєстрованих листків непрацездатності за місяць, квартал, рік, за регіонами, закладами охорони здоров’я; кількість необґрунтовано виданих і продовжених листків непрацездатності (у такому самому ракурсі); кількість днів тимчасової непрацездатності за місяць, квартал, рік, за регіонами, страхувальниками; суми допомоги, виплачені на підставі листків тимчасової непрацездатності (за тим самим принципом).
Коли чекати нововведень
До вересня нинішнього року МОЗ, Пенсійний фонд, Фонд соціального страхування й НСЗУ працюватимуть над налагодженням інформаційної взаємодії своїх систем, аби оформлення лікарняних відбувалося в електронному режимі. Наразі створено робочу групу, яка має узгодити деталі роботи системи. До неї увійшли представники МОЗ, Міністерства соціальної політики, Фонду соціального страхування, Пенсійного фонду, НСЗУ, ДП «Електронне здоров’я», Федерації профспілок і Федерації роботодавців, урядово-громадської ініціативи «Разом проти корупції». Орієнтовно до 1 грудня 2019 року планується забезпечити технічну можливість створення та реєстрації листків тимчасової непрацездатності в Електронному реєстрі. Окремо опрацьовують питання запровадження короткотермінових лікарняних, аби надати громадянам можливість отримувати їх у перші три дні хвороби у зв’язку із вірусною інфекцію, не виходячи з дому.
Галина Миронова, старший науковий співробітник НДІ приватного права та підприємництва ім. акад. Ф. Г Бурчака Національної академії правових наук України
