Владислав Онищенко: Українські споживачі значно переплачують за імпортні медикаменти

1211

Доступно на русском

Через введення 7% ПДВ на ліки українці з 1 квітня купуватимуть препарати на 10-12% дорожче, ніж зараз. Про те, скільки на даний час вітчизняні споживачі переплачують за лікарські засоби, які до того ж часто є непотрібними або небезпечними, розповів голова правління Союзу споживачів медичних послуг, лікарських засобів і виробів медичного призначення Владислав ОНИЩЕНКО. 

taitablet1 Новий Кабінет Міністрів перег­лядає свою політику у багатьох сферах економіки. Як ви вважаєте, чи необхідно вносити корективи в державну стратегію на лікарському ринку?
— Основна проблема в тому, що в Україні в принципі не існує національної політики у сфері лікарських засобів, немає розуміння проблем і реальних кроків щодо налагодження ефективного функціонування фармацевтичного сектора. Зараз, як і 15-20 років тому, країна зазнає складнощі з забезпеченням медикаментами, спричинені хаотичними та безсистемними рішеннями в питаннях формування державної політики у сфері охорони здоров’я. На мою думку, вона повинна бути спрямована на гарантоване забезпечення рівного доступу населення до основних ліків за помірну вартість, а також їх якості, безпеки та ефективності. Крім того, потрібно проводити курс на раціональне застосування препаратів.

Істотну частку таких показників системи охорони здоров’я, як смертність, інвалідність і поширеність хвороб, в Україні визначають 26 захворювань. На їх лікування пацієнти витрачають тільки 20% придбаних за рік препаратів. Тобто з 23 млрд грн, отриманих аптеками за ліки у 2012 р., на лікування основних хвороб українці витратили лише 4,6 млрд грн. Виникає запитання: «На що йдуть інші 18,4 млрд грн?» При цьому всі продавані ліки успішно пройшли експертизу в Державному експертному центрі, зареєстровані МОЗ і допущені до клінічної практики.

Що ви маєте на увазі під раціональним застосуванням?
— Необхідно вживати заходи для того, аби лікарі призначали, а пацієнти застосовували ліки відповідно до клінічних показань і за мінімальною вартістю. Смертність від побічної дії ліків та їх неправильного застосування посідає у світі одне з провідних місць — після смертності від серцево-судинних, онкологічних захворювань і травм, у тому числі в результаті ДТП. В Україні в 2012 р., за офіційною інформацією Державного експертного центру МОЗ, зареєстровано вісім смертей у результаті побічної дії ліків.

Наскільки, на вашу думку, в Україні поширене нераціональне використання ліків?
— В Україні практика використання препаратів без наявної доказової бази щодо їх безпеки та ефективності, а також попросту непотрібних препаратів досить поширена.

Приміром, в Україні продаються імунотропні препарати на сотні мільйонів гривень за рік. Але вони не вважаються лікарськими засобами в країнах із розвиненою системою охорони здоров’я. В авторитетних міжнародних, європейських чи американських наукових виданнях, що користуються заслуженою довірою світової медичної громадськості, немає публікацій із доказами їх клінічної ефективності.

Про які саме препарати йде мова?
— Протягом 2012-2013 рр. з українських аптек споживачам відпущено близько 6,6 млн упаковок українського «Амізону®», 3,3 млн упаковок російського «Арбідолу®», 1,7 млн — українського «Аміксину®» різних лікарських форм і дозувань. Загалом до імунотропних препаратів належать «Уміфеновір» (бренди «Арбідол®», «Імустат»), «Тилорон» («Аміксин®», «Лавомакс»), «Амізон®», «Амізон® Макс», «Інозин пранобекс» («Гропринозин®»), «Кагоцел®». Крім того, як імунотропні позиціонується ряд гомеопатичних препаратів («Анаферон», «Афлубін®», «Енгістол», «Оцилококцінум®»).

Провідні фахівці України з алергології, імунології, епідеміології, вірусології, клінічної фармації та клінічної фармакології, які надали нашому об’єднанню висновки про доцільність і безпеку імунотропних препаратів, вказують, що ці препарати можуть сприяти розвитку онкологічних захворювань. При інфекційних захворюваннях імуномодулятори можуть призвести до хронізації інфекційних процесів. Одних тільки російських імунотропних препаратів у минулому році було продано на 360 млн грн. Таким чином, купуючи подібні російські препарати на сотні мільйонів гривень, українці фінансують власний геноцид.

Крім того, велику стурбованість викликає застосування українськими споживачами зареєстрованих в Україні, але відсутніх у протоколах лікування лікарських засобів. Нап­риклад, препарату «Канефрон®» немає в протоколах лікування захворювань, які вказані в затвердженій МОЗом інструкції, але він все одно продається на суму понад 100 млн грн на рік.

Використання подібних препаратів, як видно, — не єдина проблема української охорони здоров’я…
— Певна річ. Ще однією величезною проблемою є відсутність реального ефективного регулювання цін на ліки, в першу чергу, іноземного виробництва. Це призводить до того, що українські споживачі значно переплачують за імпортні медикаменти порівняно з жителями сусідніх країн. Наведу кілька прикладів, щоб не бути голослівним. Оригінальний препарат компанії Sanofi «Плавікс®» в українських аптеках коштує близько 900 грн (упаковка з 27 таблеток по 75 мг). А в сусідній Молдові така упаковка продається, в перерахунку на гривні, всього лише за 139 грн. У Болгарії цей препарат коштує 182 грн. Навіть у Росії він дешевший — 527 грн. В Україні у 2013 р. «Плавіксу®» у вищезгаданій упаковці було реалізовано в роздріб на суму 21,5 млн грн. Якби ціни на цей препарат в Україні були на рівні молдовських, українці не переплатили б 18 млн грн. І це не єдиний приклад. Хорватський препарат «Сумамед®» коштує 187 грн (упаковка — 3 таблетки по 500 мг). У Росії він коштує 110 грн, у Молдові — 76 грн, у Білорусі — 118 грн. Торік цього препарату у вищеописаній упаковці було продано на суму 30,3 млн грн. Якби у нас діяли молдовські ціни, українські споживачі не переплатили б іще 18 млн грн.

Куди йде різниця в цінах?
— На поїздки чиновників і лікарів на семінари, наприклад, на Кубу, або на телевізійну рекламу. Так, минулого року в Україні було реалізовано препарат «Нурофєн®» на суму 122 млн грн. При цьому виробник цих ліків витратив на його телевізійну рекламу 77 млн грн. Наведу приклад із різницею в ціні на одну з упаковок «Нурофєну®». Упаковка з 24 таблеток по 200 мг в кожній коштує в Україні 40 грн, а в Росії таку упаковку можна придбати за 15 грн. Якби ціни на цю упаковку «Нурофєну®» були на рівні російських, українці заощадили б 5,7 млн грн. Загалом минулого року таких упаковок було продано на суму 9 млн грн.

Галина ЧЕРНОМОРОВА, capital.ua

Якщо ви знайшли помилку, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залишити коментар

Введіть текст коментаря
Вкажіть ім'я