За ініціативою Міністерства охорони здоров’я України відбулася спільна нарада під головуванням Першого заступника Голови Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва Олександра Потімкова, на якій були обговорені питання ліцензування медичної практики в Україні.
Головними питаннями, що розглядались під час зустрічі, були питання щодо запровадження ліцензування медичної практики за лікарськими спеціальностями (наявність додатку до ліцензії), встановлення строку дії ліцензії, а також можливості делегування повноважень із контролю за додержанням Ліцензійних умов структурним підрозділам з питань охорони здоров’я місцевих державних адміністрацій.
Обговорюючи сучасний стан ліцензування медичної практики, було підтримано ідею стосовно введення додатку до ліцензії із зазначенням конкретних лікарських спеціальностей та/або спеціальностей молодших медичних працівників як невід’ємної її частини і підготувати детальне обґрунтування цього питання з урахуванням позиції громадськості й міжнародного досвіду ведення індивідуальної практики лікарями.
Відсутність розмежування медичної практики за спеціальностями нині унеможливлює встановлення критеріїв ступеня ризику для оптимізації контролю за діяльністю юридичних та фізичних осіб-підприємців, що провадять свою діяльність у сфері охорони здоров’я.
Водночас Державною службою України з питань регуляторної політики й розвитку підприємництва було висловлено позицію щодо недоцільності впровадження термінових ліцензій та делегування місцевим державним адміністраціям функцій контролю за діяльністю ліцензіатів.
На нараді було зазначено, що нині ліцензія на здійснення господарської діяльності з медичної практики є єдиним документом, який безпосередньо надає право юридичним особам та фізичним особам-підприємцям здійснювати господарську діяльність у сфері охорони здоров’я.
Відповідно до вимог Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» заклади охорони здоров’я, лікарі та молодші медичні працівники, які працюють за різними спеціальностями, отримують ліцензію єдиного зразка, в якій зазначається лише вид господарської діяльності «Медична практика» без зазначення конкретних спеціальностей, як це було до 2010 року.
Нині ж пацієнти не можуть отримувати належну інформацію про відповідність суб’єкта господарювання Ліцензійним умовам провадження господарської діяльності з медичної практики, оскільки саме спеціалізацією медичного персоналу, а не видом господарської діяльності визначаються методи лікування, діагностики, реабілітації, знеболення, хірургічних втручань тощо, які можуть застосовуватись у медичній практиці безпосередньо кожним працівником залежно від його освіти та кваліфікаційної категорії. Водночас відсутність у ліцензії назви спеціальності унеможливлює підтвердження стажу при атестації та виході на пенсію медичних працівників.
Прес-служба МОЗ України