Попри те, що Волинь не належить до пілотних регіонів, де впроваджується нова система охорони здоров’я, вона стала ініціатором багатьох починань, які згодом переймали й інші. 2011 року тут уперше в Україні впроваджено регіональну програму профілактики та лікування серцево-судинних захворювань «Волинькард», яка вже дала вагомі позитивні результати: проведено більш як 5 тисяч оперативних втручань на серці, понад 400 тромболізисів за гострого інфаркту міокарда. Створені на базі кількох закладів охорони здоров’я різних районів територіальні медичні об’єднання, які в області вже називають госпітальними округами, показали якісно новий підхід до медицини. Докладніше про стан медицини в області та готовність до реформ, а також про виконання Наказу МОЗ України щодо екстреної медицини, який набирає чинності з 1 січня 2013 року, – у розмові із заступником начальника управління охорони здоров’я Волинської облдержадміністрації Іваном ГРИЦЮКОМ.
ВЗ Зміни завжди відбуваються важко. Іване Петровичу, якщо проаналізувати події останніх років, яким на сьогодні є стан медицини в області? Що зроблено, над чим треба ще попрацювати?
— У системі охорони здоров’я області відбуваються істотні зміни в контексті реформи медицини України. За 9 місяців цього року основні показники здоров’я населення в тій частині, в якій вони залежать від охорони здоров’я, зросли на 10-12%. Тож, ті завдання, які нині стоять перед закладами охорони здоров’я Волині, значною мірою виконуються.
У сенсі реформ ми повинні вдосконалювати як первинну медико-санітарну допомогу, так і вторинну та третинну. На рівні первинної допомоги маємо зробити все можливе, щоб людина, яка вперше захворіла, чи та, яка має хронічні захворювання, змогла отримати медичну допомогу в того медпрацівника, до якого звернулася вперше (чи до фельдшера на фельдшерсько-акушерському пункті, чи до лікаря сімейної загальної практики–сімейної медицини). Ми цьому надаємо надзвичайно велике значення. Світова практика показує, що нині за правильної організації роботи мінімум 50% населення повинні отримувати лікування на місці і не мати в подальшому потреби звертатися до ЦРЛ чи обласних клінічних установ. Йдеться про Центри первинної медико-санітарної допомоги, які об’єднують ФАПи, сільські лікарські амбулаторії, всі дільничні служби. Тут має бути окреме фінансування, звичайно, в межах бюджету. На Волині триває велика організаційна робота з відкриття таких Центрів, створення їх як юридичних структур.
ВЗ Щодо кадрів. В області, як відомо, ще є сільські лікарські амбулаторії, де немає жодного лікаря… Як розв’язується ця проблема?
— Укомплектованість лікарями загальної практики–сімейної медицини і дільничними лікарями в області становить 83%. Проте маємо перестати вже бавитися середньостатистичними показниками, інакше ми не дійдемо до кожної конкретної людини. Так, у нас є 8 лікарських амбулаторій, у яких поки немає лікарів. Це великий відсоток, бо він стосується окремого населеного пункту, окремої людини. Для 6 амбулаторій готуються молоді спеціалісти в інтернатурі.
На сьогодні держава створює соціальні гарантії для молодих спеціалістів: виплачує так звані підйомні, виділяє квартири тощо. Зокрема, на Волині торік шість молодих медиків отримали квартири. Розв’язується житлове питання у Маневицькому та Любомльському районах. На наступний рік ми разом із органами місцевого самоврядування готуємо програму місцевих стимулів. Адже поки не буде належних умов, ми не зможемо затримати на селі молодого спеціаліста. До речі, із 241 інтернів, які є в області, 60% цьогоріч зголосилися працювати на селі.
ВЗ Кадри, безумовно, вирішують усе, але й без відповідного обладнання, без можливості здійснити потрібні обстеження та аналізи працювати важко, а в селі й поготів.
— Зараз ми якраз і займаємося забезпеченням низової ланки електрокардіографами, наступним етапом стане закупівля лабораторного обладнання, щоб на місці була можливість здати потрібні аналізи. Ми йдемо до того, щоб сільські лікарські амбулаторії мали новий санітарний транспорт: відбулися тендери і ми придбали два реанімобіля. До кінця цього року має надійти 7 санітарних автомобілів, які теж використовуватиме первинна ланка. У цілому Волинь потребує 68 таких машин, окрім того треба замінити й третину існуючих. Сподіваємося на державні закупівлі, на підтримку місцевих бюджетів, на кошти спонсорів.
Сьогодні ми маємо сучасне обладнання — комп’ютерні томографи, ангіографи — не лише в обласній, а й у Луцькій міській клінічній лікарні, і районним центрам є чим похвалитися: у Ковелі — магнітно-ядерний резонанс, в Нововолинську — мамограф, в Ратному — сучасна рентгенівська апаратура.
Є у нас і висококваліфіковані спеціалісти, зокрема з кардіології, які здійснюють операції на серці: у Волинській обласній клінічній лікарні щороку їх проводиться близько 700. Там же виконують до 60 пересаджень кульшових суглобів. Зрозуміло, що бюджет повною мірою не може оплатити всього обсягу лікування, але ми маємо централізоване постачання тих же суглобів. Маємо єдину в Україні програму «Волинькард», на яку з обласного бюджету на 3 роки передбачено 5 млн гривень. Відтак, значній частині волинян у рамках цієї програми коронарографію і стентування проводимо безплатно.
Область отримала понад 7 млн гривень для забезпечення ліками швидкої медичної допомоги. У нас беруться за раннє лікування інфаркту міокарда, яке можна виконувати безпосередньо у кареті швидкої допомоги шляхом введення тромболітиків.
Цього року на Волинь надійшло 4 млн гривень для закупівлі медичного обладнання. 4,7 млн гривень із централізованого бюджету виділено на закупівлю засобів для наркозу, щоб безплатно проводити оперативні втручання. За 9 місяців цього року із місцевих бюджетів залучено 1,5 млн гривень на медичне устаткування й обладнання для закладів первинного рівня медичної допомоги — ФАПів і амбулаторій.
ВЗ На Волині створено кілька територіальних медичних об’єднань, і це, свого роду, експеримент. Пройшов певний час, відколи вони запрацювали. Було багато критики, навіть нерозуміння… Яка ситуація зараз?
— Ми розпочали реформу медицини з територіальних медичних об’єднань. У майбутньому — це госпітальні округи. Суть полягає в об’єднанні кількох лікувальних закладів в одну базу. Такі кроки, на моє переконання, матимуть виключно позитивні наслідки.
Першим було створено територіально-медичне об’єднання Любомльського і Шацького районів на базі центральної лікарні в Любомлі. У січні 2011 року відбулося об’єднання медичних просторів цих районів.
ВЗ Чи завжди матеріально-технічна база та кадрове забезпечення лікарень, які увійшли до об’єднання, були такими, якими б мали бути? Зокрема, Шацька лікарня, як відомо, довгий час не працювала на повну силу, не було потрібного обладнання та кваліфікованих кадрів.
— Її реорганізували в поліклініку. Деякі відділення перевели в Любомль, а натомість у Шацьку добудували ще один корпус для терапевтичних та педіатричних відділень із новим обладнанням. Об’єднання відбулося на рівні акушерської служби зі стаціонаром у Любомлі. Ми починаємо з акушерства, тому що робота пологових відділень надзвичайно важлива. Особливу увагу приділяємо рівню кваліфікації лікарів. Адже згідно зі стандартами ВООЗ, якщо у відділенні відбувається менш як 400 пологів на рік, у ньому неможливо отримати кваліфікованої допомоги. До об’єднання там відбувалося 70 пологів. Жінки їздили народжувати в Любомль чи Ковель. Нині немає жодних зауважень до єдиного відділення. Також було об’єднано хірургічну службу. Таким чином, на базі Любомльської лікарні сконцентровано інфекційну, реанімаційно-анестезіологічну, хірургічну, акушерсько-гінекологічну допомогу для двох районів. Крім того, в Любомлі відкрили кабінет гемодіалізу. Щодо останнього, то відтепер цією послугою користуються й мешканці інших районів.
Дуже мудре рішення, на мій погляд, було прийняте на сесії Шацької районної ради — об’єднати бюджети, виділені на медицину у двох районах, в один. Його передали в єдине територіально-медичне об’єднання. Вивільнився, по-перше, ліжковий фонд, який раціонально не використовувався в колишній Шацькій центральній райлікарні. Тепер в приміщенні Щацької районної лікарні залишилося терапевтичне, педіатричне відділення та новозбудована поліклініка європейського рівня. При цьому скорочення персоналу у нас не відбувалося. Навіть більше — завдяки об’єднанню в амбулаторіях та ФАПах відкрили пункти швидкої медичної допомоги.
Створено Володимир-Волинське медичне об’єднання. Володимир-Волинська центральна районна лікарня взяла на себе основне навантаження з медичного обслуговування жителів визначеної території. Так, якщо в пацієнта складна хірургічна чи урологічна патологія, медичну допомогу йому надаватимуть у центральній райлікарні, лікуватися планово чи доліковуватися пацієнт буде в інших лікувальних закладах медичного об’єднання.
Крім того, ми уважно слідкуємо за маршрутом пацієнта, аби забезпечити громадянам доступне і комфортне медичне обслуговування.
ВЗ Із 1 січня наступного року вступає в дію Закон України про екстрену медичну допомогу. Волинь готова?
— Ми плануємо створити обласний Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф на базі Луцької міської станції медичної допомоги. Проте є низка перепон, які треба подолати, в тому числі й нормативно-правових. Досягнуто порозуміння із Луцькою міською владою щодо передання закладу, який нині є комунальною власністю. Передбачаємо, що врегулювання всіх питань відбудеться протягом 2013 року. А поки фінансування йтиме на районні відділення швидких, які діють при ЦРЛ. Наша область потрапила в число пілотних областей із матеріально-технічного забезпечення таких Центрів. Будемо поступово оновлювати парк санітарного транспорту.
Щодо встановлення системи контролю GPS, позитивний досвід у нас є в Любомльському територіально-медичному об’єднанні. На 14 автомобілях швидкої допомоги працюють такі системи, і головний диспетчер в Любомлі не лише знає, де знаходиться кожен із них, а й корегує, яку машину ліпше і швидше направити в тому чи тому напрямку. Із кадровим питанням ми на сьогодні теж можемо впоратися, адже маємо 2,5 тисячі фахівців!
Світлана МЕХ, спеціально для «ВЗ», Волинь
