Вчені виявили, що дієта із високим вмістом ферментованих продуктів може збільшувати різноманітність кишечного мікробіому і знижувати молекулярні ознаки запалення. Про це повідомляє видання Science Daily.
Зазначається, що дослідники залучили до клінічного випробування 36 здорових дорослих людей. Їх випадковим чином розподілили на дві групи. Одна група дотримувалася 10-тижневої дієти, яка включала ферментовані продукти, інша – продукти з високим вмістом клітковини. Дві дієти по-різному впливали на мікробіом кишечника та імунну систему. Результати свого дослідження науковці оприлюднили у журналі Cell.
Вчені зауважили, що вживання йогурту, кефіру, ферментованого сиру, овочевих розсолів і чаю з чайного гриба, призвело до збільшення загальної мікробної різноманітності із сильнішим ефектом від великих порцій.
«Це один з перших прикладів того, як проста зміна дієти може відтворити та реконструювати мікробіоту в когорті здорових дорослих», – зазначив один зі співавторів дослідження Джастін Зонненбург.
Також повідомляється, що чотири типи імунних клітин показали меншу активацію в групі ферментованих продуктів. Рівні 19 запальних білків, у зразках крові учасників дослідження, також знизилися. Один з цих білків, інтерлейкін-6, пов’язаний з такими станами, як ревматоїдний артрит, діабет другого типу та хронічний стрес.
У групі осіб, які дотримувалися дієти із високим вмістом клітковини, жоден з цих 19 показників не зменшився. В середньому, різноманітність їх кишечних мікробів також залишалася стабільною.
«Дані показують, що одного лише збільшення споживання клітковини за короткий період недостатньо для збільшення різноманітності мікробіоти», – зазначили дослідники.
Вчені вирішили зосередитися на клітковині та ферментованих продуктах через повідомлення про їх потенційну користь для здоров’я. Хоча дієта з високим вмістом клітковини пов’язана з нижчим рівнем смертності, але споживання ферментованих продуктів може допомогти в підтримці ваги, зменшенні ризику діабету, раку і серцево-судинних захворювань.
Дослідники проаналізували зразки крові й стільця, зібрані протягом тритижневого періоду до дієти, десяти тижнів дієти і чотиритижневого періоду після дієти, коли учасники харчувалися на власний розсуд.
Результати також показали, що значне споживання клітковини призводить до збільшення кількості вуглеводів у стільці, що вказує на неповне розкладання клітковини кишковими бактеріями. Такі результати узгоджуються з іншими дослідженнями. Зазначається, що мікробіом людей, які живуть у промислово розвиненому світі, збіднений мікробами, які руйнують клітковину.
«Можливо, що більш тривале втручання дозволило б мікробіоті адекватно адаптуватися до збільшення споживання клітковини. Тому може знадобитися навмисне введення мікробів, які споживають клітковину, щоб збільшити здатність мікробіоти розщеплювати вуглеводи», – роз’яснила одна зі співавторів дослідження Еріка Зонненбург.
Науковці планують вивчити інші способи впливу на мікробіом за допомогою різних продуктів, харчових добавок, пробіотиків та пребіотиків.
Нагадаємо, що харчові волокна пребіотичних закусок можуть покращити роботу кишечника.
