Обидві доповіді харківських учених з Інституту загальної та невідкладної хірургії НАМН України, в яких вони представили власну розробку, викликали чималий інтерес в учасників IV конгресу Азіатсько-Тихоокеанського підрозділу асоціації гепато-панкреато-біліарних хірургів. Із них, зокрема, вони довідались про розроблений фахівцями цього Інституту новий спосіб видаляти пухлини на печінці з допомогою створеного ними приладу — газоструминного дисектора.
Операції — без звичайного скальпеля
«Пневмоджет» — таку назву дала своєму приладу група фахівців відділення хірургії печінки та позапечінкових жовчних шляхів Інституту загальної та невідкладної хірургії НАМН України. Про шлях до розробки цього приладу та його ефективність розповідалося в одному з номерів газети «ВЗ» майже два роки тому. Нагадаємо: розробляючи свій пристрій, харківські хірурги взяли на озброєння принцип дії водоструминного скальпеля, створеного в Німеччині. Але для розсічення тканини печінки наші фахівці вирішили застосувати як струмінь не рідину, а вуглекислий газ. Тонкий, діаметром 0,3-0,4 мм, струмінь стисненого газу, розділяючи тканину органа, не пошкоджує при цьому судини та протоки. Кровотеча — практично нульова, стверджують хірурги Інституту. І це дуже важливо, адже під час оперативного лікування печінки з використанням звичайного скальпеля існує ризик значної втрати крові, а отже, і летальності. Приміром, під час операції з допомогою цього газоструминного дисектора не виникало потреби переливати пацієнту кров навіть при резекції половини печінки. Тож за відсутності даної потреби немає і такого фактора небезпеки для пацієнта, як донорські препарати крові.
Цей метод розширює можливості хірургів і дозволяє лікувати навіть тих хворих, які не мали шансів витримати традиційну операцію. Після оперативного втручання, проведеного з допомогою газоструминного скальпеля, хворі одужують швидше і легше, ніж раніше. У цьому хірурги Інституту переконалися впродовж кількох останніх років.
Представили свою розробку на конгресі
До приладу, розробленого групою фахівців відділення хірургії печінки та позапечінкових жовчних шляхів ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії НАМН України», виявили інтерес їхні колеги з інших міст і нашої країни, і близького та навіть далекого зарубіжжя.
— Півроку тому ми направили статтю на IV конгрес Азіатсько-Тихоокеанського підрозділу асоціації гепато-панкреато-біліарних хірургів. І були приємно вражені, дізнавшись, що наші матеріали прийняті для доповіді цьому досить поважному зібранню, — розповідає завідувач відділення хірургії печінки та позапечінкових жовчних шляхів Інституту загальної та невідкладної хірургії НАМН України, доктор медичних наук, професор, заслужений лікар України Олександр Михайлович Тищенко. — Нашій групі (до її складу ввійшли, крім мене, ще три хірурги — кандидат медичних наук Д.І. Скорий, кандидат медичних наук
Р.М. Смачило та І.В. Волченко) президент цього конгресу, видатний китайський вчений, академік Менгчао Ву надав можливість відвідати в Шанхаї клініку, якою він керує. Вона налічує 750 ліжок, 7 профільних відділень, і в їх числі — печінкове, жовчних протоків, пересадки печінки. У цій клініці виконують за рік від 8 до 10 тисяч оперативних втручань на печінці. Це 38-45 операцій у десяти операційних щодня.
До речі, цей Східний гепато-біліарний госпіталь Китаю має унікальний світовий досвід оперативних втручань на печінці. Це пов’язано з високим рівнем захворюваності на печінкову патологію в даному регіоні і взагалі в Китаї. У цій країні багато хворих на гепатит і гепатолітіаз — це наявність конкрементів безпосередньо в печінці та первинних конкрементів, котрі містяться в протоковій системі, ми ж у своїй практиці звикли до того, що вони розташовуються в жовчному міхурі. У зв’язку з цим підходи до лікування саме такої патології були новими для нас, і там ми мали можливість ознайомитися з ними.
У роботі конгресу, що відбувся в Шанхаї наприкінці березня цього року, брали участь 1200 делегатів із 26 країн світу. Приїхало чимало вчених із Китаю, Японії, а також із Австралії, Нової Зеландії, Малайзії, Кореї. Були делегати із США, Швейцарії, Великої Британії, Бразилії, Аргентини, Росії, Чорногорії та інших країн. Україну на цьому зібранні представляла команда харків’ян із нашого Інституту. Ми зробили дві доповіді. Перша пов’язана з тим апаратом, який розробили й виготовили наші фахівці у співдружності зі вченими, технічним персоналом Харківського Фізико-технічного інституту та співробітниками Харківського державного авіаційного виробничого підприємства. Буквально перед поїздкою на конгрес «Пневмоджет» модернізували: в наш апарат, що містив зріджений газ, було додано коагулюючий пристрій. Відтепер ми маємо можливість відразу і розсікати тканину печінки, і, перемикаючи апарат на інший режим, виконувати коагуляцію.
Щодо другої доповіді — в межах співробітництва ми напередодні поїздки до Китаю виконали операцію разом із професором, доктором медичних наук
Ю.О. Вінником у Харківському обласному клінічному онкологічному центрі. Видалили метастатичне ураження печінки, використовуючи наш апарат «Пневмоджет». Операція пройшла успішно, її хід ми зняли на камеру, і ці відеоматеріали потім продемонстрували на конгресі в Китаї. Після завершення доповіді, котру зробив Денис Ігорович Скорий (він, до речі, добре володіє англійською і подавав матеріал саме цією мовою), до нас підійшов вчений, професор із Кореї з проханням надати йому матеріали доповіді. А наступного дня до нас звернувся редактор журналу «Гепато-панкреато-біліарна хірургія», що видається в Китаї англійською мовою і розповсюджується в багатьох країнах світу (до його редакційної колегії входить чимало відомих вчених світового рівня). Він запропонував надрукувати в цьому журналі нашу доповідь у повному обсязі. Отже, наша розробка викликала інтерес.
ВЗ А чи виникали у колег, присутніх на конгресі, якісь запитання щодо представленої вами розробки?
— Так, були запитання. Зокрема, відразу після доповіді у нас поцікавились, як газ, що використовується в нашому апараті, впливає на організм, кровоносну систему, на роботу серця, як його переносять хворі. Денис Ігорович Скорий, відповідаючи на це запитання, навів дані експериментального матеріалу, накопиченого перед тим, як ми почали використовувати наш апарат для лікування хворих.
ВЗ Вочевидь, у ході роботи цього конгресу щось цікаве і для себе змогли почерпнути?
— Безперечно. Під час його роботи ми мали можливість дізнатися про нові тенденції в хірургії та підходи, зокрема в лікуванні захворювань печінки, — підключився до розмови Ростислав Михайлович Смачило. — Особливий інтерес викликали хірургічні презентації, майстер-класи, під час яких провідні хірурги, в тому числі японські, показували, як вони виконують оперативні втручання, пояснюючи, чому роблять це саме таким чином, а не так, як раніше. Крім того, завжди можна поспілкуватися з колегами. Скажімо, ми зустрілися там із професором Кокудо та професором Шуговарою, з якими спілкувалися, коли побували в медичному госпіталі Токійського університету півтора року тому. За цей час, що минув, у нашій роботі відбулися зміни на краще, стався прогрес у певній мірі завдяки й тому, що ми тоді там побачили. І було приємно розповісти своїм колегам із Токіо, наскільки плідною виявилась наша поїздка до них.
— Мушу зауважити, що до наших поїздок до закордонних колег гепато-біліарна хірургія в нас в основному обмежувалась видаленням жовчного міхура, дренуванням. Нині ж із гордістю можу сказати, що ми — єдині в Харкові виконуємо резекції печінки, — додав О.М. Тищенко. — За останні 3-4 роки в нашому відділенні прооперовано також багато хворих із інших областей України, в тому числі з Київської, Рівненської, Одеської, Черкаської, Житомирської.
Є тільки верхівка айсберга
ВЗ «Пневмоджетом», як видно, зацікавилися спеціалісти за кордоном. А от чи впроваджується така цінна розробка харківських фахівців у медичних закладах нашої країни? І взагалі, наскільки добре про неї знають у нас?
— Планувалось налагодити виробництво газоструминних дисекторів, — каже Олександр Михайлович Тищенко, — але виявилось, що немає такого заводу, де б могли їх випускати, та й коштів на це бракує. Ми, зі свого боку, стараємося розповідати колегам про цінність застосування цього апарату. Ось і нещодавно, виступаючи в Харкові на науково-практичній конференції, організованій нашим Інститутом, я поділився досвідом виконання операцій за допомогою газоструминного дисектора.
— У вересні минулого року ми демонстрували наш «Пневмоджет» на виставці медичних досягнень, що проходила в Києві під егідою Національної академії медичних наук України, — згадує Денис Ігорович Скорий. — Відкривав виставку прем’єр-міністр України Микола Азаров (до речі, він особисто знає про наш винахід). Під час роботи виставки до нашого стенду підходили представники НАМН України, розглядали апарат, цікавилися тими оперативними втручаннями, що були виконані з його допомогою.
Фахівці, котрі створили цей апарат, хоча і не вважають його панацеєю при виконанні операцій на печінці, усе ж переконані в його високій ефективності, а отже, в необхідності налагодити серійний випуск.
— Американський колега, там же на конгресі в Китаї, поцікавився вартістю нашого апарату, — каже Денис Ігорович. — На жаль, ми не змогли відповісти на це запитання, оскільки його серійного виробництва не існує — у нас «Пневмоджет» виготовлений у кількох екземплярах. Приблизна його вартість — п’ять тисяч доларів, тобто майже в двадцять разів менша вартості американських чи європейських аналогів (хоча в них абсолютно інший принцип роботи, ніж у нашого апарату, але їх теж використовують для операцій на печінці).
Маю зазначити, що ми обговорювали питання щодо розширення сфери застосування газоструминного дисектора. Зокрема, в нашому Інституті є чимало різних профільних відділень, і спектр застосування цього апарату не варто обмежувати використанням його лише під час оперативних втручань на печінці. Він може стати в нагоді при лікуванні захворювань паренхіматозних органів — нирок, селезінки, щитоподібної та підшлункової залоз. Тобто, поки що маємо, образно кажучи, тільки верхівку айсберга, котру на сьогодні трохи дослідили. Можливо, надалі, коли ми отримаємо певні позитивні напрацювання, можна буде говорити про застосування нашого апарату в інших галузях хірургії.
Інна ПОГОРІЛА, власкор «ВЗ», Харків
