У Харківському міському перинатальному центрі 20 липня прийняли пологи у 33-річної жительки Херсонської області Нонни Андріященко, вже чотири роки хворої на боковий аміотрофічний склероз. На Землі з таким діагнозом живе 70 тисяч людей, це 12-й випадок вагітності та пологів із такою хворобою і перший, коли до породіллі не застосовували кесаревий розтин. Ознайомитися з досвідом лікарів першої столиці приїздили медики з Росії та США.
Хлопчик народився з масою тіла 2 кг 850 г та зростом 50 см і хворобу матері не унаслідував. Його назвали Богданом. Це вже третя дитина в родині Нонни Андріященко. Перша – донька, 14 років, друга – син, 4-х років. Їх жінка народила до встановлення діагнозу недуги, перші ознаки якої виявилися після других пологів, у 2008 році.
Із того часу вона лікувалася в Інституті неврології, психіатрії та наркології Національної академії медичних наук України в Харкові. Останню вагітність у пацієнтки виявили саме тут на 21-му тижні. З моменту встановлення вагітності за дорученням міського голови Геннадія Кернеса департамент охорони здоров’я організував медичний супровід жінки, яку перевели до Харківського міського перинатального центру. Відтоді життям Нонни та її майбутнього малюка опікувалися лікарі двох провідних медичних закладів Харкова.
Завідувач відділу Інституту неврології, психіатрії та наркології професор Наталія Волошина пояснила, що боковий (латеральний) аміотрофічний склероз (БАС), відомий також, як хвороба моторних нейронів, вперше був описаний у 1869 р. Жан-Мартеном Шарко. Недуг невиліковний, повільно прогресуючий, уражує центральну нервову систему, зокрема верхні (моторна кора головного мозку) та нижні (передні роги спинного мозку і ядра черепно-мозкових нервів) рухові нейрони, що призводить до паралічів і подальшої атрофії м’язів. Сьогодні єдиним ефективним препаратом для лікування таких хворих є дуже дорогий препарат «Рилутек» (riluzolum). В Україні зареєстровано біля тисячі таких хворих – у Харкові наразі спостерігають близько 60 пацієнтів. Підступність цієї хвороби в тому, що смерть може наступити, коли відмовляє дихальна мускулатура, і насамперед – уві сні. Саме цього боялися харківські лікарі під час пологів, оскільки хвора вже користувалася спеціальним апаратом штучного дихання «Біпап», і виникали труднощі з застосуванням наркозу.
Старший науковий співробітник інституту неврології Ольга Єгоркіна, лікар Нонни Андріященко, додала, що її пацієнтка цілком свідомо прийняла рішення народити дитину, зважаючи на свій тяжкий стан – вона майже не рухалася і їй було важко говорити, оскільки страждала від найтяжчої форми БАС – бульбарної. Ми доклали неабияких зусиль, щоб довести жінку до пологів – цей випадок був унікальним.
Головний лікар перинатального центру Світлана Коровай цю думку підтвердила:
– Ми не знали, як пацієнтка поведе себе під час вагітності, пологів і, зрештою, потім. Відповідної літератури немає – нам доводилося спиратися на ті 11 випадків, зареєстрованих у світі. Кожного тижня проводили консиліум і виробляли план подальшого лікування. Наше завдання було зберегти вагітність до повноцінного для пологів терміну.
До пологів готувався великий штат лікарів – акушери, гінекологи, невропатологи, анестезіологи. Пологи вирішили приймати в операційній, щоб перестрахуватися на випадок ускладнень. Вони тривали п’ять годин і проходили важко, з ускладненнями. У породіллі відкрилася маткова кровотеча, після чого знадобилося хірургічне втручання. Ключову роль зіграла правильно підібрана анестезія, адже жінці не підходило стандартне знеболювальне. Анестезіологи, враховуючи хворобу, виконали свою роботу ювелірно.
Завідувач кафедри перинатології, акушерства та гінекології Харківської медичної академії післядипломної освіти професор Ольга Грищенко:
– Основне захворювання Нонни Андріященко серйозне і непередбачуване, ми боялися погіршення. Пологи були складними й унікальними. Але після того, як на світ з’явився здоровий хлопчик, стан жінки поліпшився, на третю добу вона почала розбірливо розмовляти, ліпше рухатися. Перші дні навіть годувала новонародженого груддю, але потім довелося його відлучити, оскільки розпочався новий курс терапії з приводу головного захворювання.
Незабаром, якщо буде потреба підтримати позитивний гормональний баланс, який жінка отримала за рахунок вагітності, можна буде вживити їй стовбурові клітини пуповинної крові та плаценту, які було взято під час пологів. Мета цього унікального способу лікування – забезпечити виживання нервових клітин у хворої, запобігти або знизити темп дегенерації нейрона і, можливо, підтримати ріст нервових волокон і відновлення втрачених міжнейронних зв’язків.
А поки, готуючись до наступного етапу лікування, мама з малюком під наглядом родичів поїхала додому, на Херсонщину. В її серці з’явилася надія на видужання. І цю надію подарували жінці харківські лікарі.
Ольга ФАЛЬКО, власкор «ВЗ» із Харкова
