Тоді як наша країна не перший рік бурхливо обговорює перспективи і можливості модернізації охорони здоров’я, намагаючись впровадити хоча б електронний запис на прийом до лікаря, Хорватія вийшла на фінішну пряму створення національної системи e-Health.
Національні особливості хорватської медицини
Івіца Буданець, координатор медичного кластеру Pelvic Center Adria Alpe, Хорватія/АвстріяСуттєвий недолік державних закладів — постійні, досить довгі черги. Окрім того, деякі медичні установи розташовані на значній відстані від маленьких міст і селищ. Так, наприклад, людині, хворій на рак, доводиться щодня долати великі відстані та вистоювати в чергах, аби пройти процедуру опромінення. І немає гарантії, що вона отримає необхідне лікування в цей самий день.
Інформатизація системи охорони здоров’я
Наразі Хорватія посідає 3-є місце в Європі за рівнем розвитку електронної системи охорони здоров’я, конкуруючи за пальму першості з Данією, Норвегією та Швецією. На побудову е-Health в країні вже витрачено 15 млн Євро (це близько 1% усього бюджету на охорону здоров’я країни). Центральна медична система — CEZIH — налічує понад 17 тис. користувачів і є хорошою основою для інформатизації всієї галузі в Хорватії.
Нині всі медичні офіси загальної практики і кабінети сімейних лікарів (приблизно 2350), педіатричні відділення (270), гінекологічні відділення (270), стоматологічні кабінети (понад 1900), усі аптеки та лабораторії первинної медичної допомоги, а також усі медичні кабінети шкіл та медичні виші приєднані до CEZIH. У другому кварталі 2015 р. стартували проекти: eCHIF (державне медичне страхування) на суму 12,8 млн Євро, eMedicament вартістю 6,5 млн Євро, система аналізу роботи лікарні (3 млн Євро) та eGuidelines вартістю 7,6 млн Євро. Проект eHospital коштує 35 млн Євро, а електронне навчання у сфері охорони здоров’я — 1,9 млн Євро.
Система е-Health забезпечує пацієнтам швидкий і безпечний доступ до власної історії хвороби, а також надання інформації про медичні послуги та якість медичної допомоги з їх проблеми. Електронна система сприяє ефективнішому управлінню галуззю та витрачанню ресурсів. Ця програма незамінна для значної економії грошей і паперу. Вона також зводить до мінімуму бюрократизм, адже за її наявності провести оплату «в кишеню» практично неможливо. А час, який зекономлено завдяки інформатизації, лікар використовує для ретельнішого огляду пацієнта.
Проект активно оновлюється та модернізується в різних куточках країни. У кожного пацієнта є своя пластикова картка медичної страховки: на ній зберігається інформація про історію хвороби та виписані лікарем рецепти (через CEZIH щороку видається 50 млн електронних рецептів). Провізори зчитують дані просто з картки, тобто з паперовими рецептами в Хорватії вже давно не мають справи. Також за допомогою картки відбувається і розрахунок (у рамках страхового забезпечення ліками).
Починаючи з 2006 р., 17 тис. медичних працівників Хорватії пройшли додаткову підготовку, щоб мати змогу використовувати електронні інформаційні додатки в своїй повсякденній роботі. У цілому із 45 тис. співробітників хорватських лікарень близько 200 є експертами в галузі інформаційних технологій (36 лікарень мають ІТ-відділи). Лікарняна ІТ-системи наявна в 42 державних лікарнях, і тільки 1,6% медичної документації оформлюється вручну.
Немає меж для вдосконалення
Електронна система хорватської медицини вимагає доопрацювань. Досі немає взаємного зв’язку між лікарнями, не існує унікального алгоритму набору даних, моніторингу та загальної системи звітності. ІТ-департамент охорони здоров’я управляє більш ніж 30 реєстрами, які, однак, не пов’язані між собою і досі не стандартизовані. Залишаються й питання щодо роботи системи звітності зі злоякісних новоутворень, інфекційних захворювань і небажаних побічних ефектів унаслідок обов’язкової імунізації. Але вже сьогодні, у рамках реформи медичного обслуговування при надзвичайних ситуаціях створюється центральна ІТ-система для всіх окружних центрів швидкої, з єдиним центром виклику і розвиненою системою обміну даними між автомобілями швидкої допомоги. Проект частково фінансується Світовим банком.
Архів медичної документації державного сектора закладів охорони здоров’я охороняється державою та представляє культурне надбання. Але умови зберігання не ідеальні, тому планується сформувати віртуальний архів і зробити його доступним для громадськості.
Також існує недофінансування: наразі суми, що виділяються на систему інформатизації в нашій країні, у три-чотири рази менші, ніж у середньому по Європі. Але у 2016 р. кількість коштів збільшиться: на стратегічний план Міністерства охорони здоров’я Хорватії з комп’ютеризації медичних послуг до кінця 2018 р. має бути витрачено 118 млн Євро. Відповідно до цього плану з 2014 р. розпочато створення замкнутої приватної медичної мережі — eHealthNeta — вартістю 1,9 млн Євро.
Мобільне здоров’я
Проекти з впровадження електронної системи охорони здоров’я на національному рівні є пріоритетними завданнями, тому інформатизація хорватської медицини не припиняється. Наразі триває випробування 150 пілотних комплектів «Мобільне здоров’я». До набору входять дуже простий комунікатор (підтримує GPRS, 3G і LTE-канали) і датчики, які закріплюються на тілі пацієнта та збирають необхідну інформацію — вимірюють артеріальний тиск, пульс, знімають кардіограму. Потім ці дані автоматично надходять до лікаря, котрий аналізує ситуацію та може надати рекомендації за телефоном або надіслати їх на електронну пошту. Після закінчення випробувань апарати абсолютно безкоштовно отримають найбільш нужденні пацієнти. У разі позитивного досвіду подібні рішення будуть тиражовані на всю країну.
Підготувала Тетяна ПРИХОДЬКО, «ВЗ»
Фармакологічні нюанси
За версією Business Monitor Internationals, фармацевтичний ринок Хорватії залишається одним з найпривабливіших у світі. Його обсяг зростає в середньому на 3,24% на рік. Поштовхом до цього стало введення оригінальних препаратів у список лікарських засобів, що підлягають компенсації. Забезпечення хорватів медикаментами організовано на досить високому рівні. За думкою експертів, саме це сприяло тому, що в країні зростає середня тривалість життя (на сьогодні — 73 роки для чоловіків і 80 — для жінок). Витрати на лікарські засоби становлять близько 150 Євро на рік на кожного хорвата. В країні працює 16 виробників фармацевтичної продукції, які «тримають» 30% ринку. Перелік зареєстрованих в Хорватії препаратів оновлюється щороку і нині включає понад 4 тис. найменувань.
Фармринок регулюється досить жорстко: тут боротьба з корупцією — не порожній звук. Наприклад, два роки тому розслідували 26 справ, заведених на працівників великих фармацевтичних компаній: предметом інтересу правоохоронних органів стали хабарі. На сьогодні в країні — 1080 аптек, усі вони діляться на державні та приватні, причому останні превалюють. Володіти аптекою в Хорватії має право тільки людина з фармацевтичною освітою, власників може бути кілька. Аптечні ж мережі, які включають дві аптеки і більше, можуть належати будь-якій юридичній або фізичній особі. Але, перш ніж відкрити аптеку, потрібно переконати регуляторний орган в тому, що вона буде обслуговувати не менше 3 тис. застрахованих громадян. Для хорватських аптек діє обмеження по пішохідній доступності: мінімальна відстань між ними в містах з населенням більше 500 тис. жителів становить 200 м, у менш населених пунктах відмітка підвищується до 300 м. Коли ж у містечку живе 100 тис. осіб і менше, аптеки мають право розташовуватися на відстані як мінімум 500 м одна від одної.
Отримати фармацевтичну освіту в Хорватії досить важко: аптечну справу викладають усього на двох факультетах — у Загребі та Спліті. Перший приймає не більше 150 студентів, другий — тільки 30. Після навчання молодий спеціаліст отримує ліцензію лише після року стажування в аптеці й успішного складання державного іспиту. Ліцензія видається на 6 років, протягом яких фармацевт повинен пройти курси підвищення кваліфікації та набрати 30 балів, необхідних для її продовження. Такий підхід забезпечує дуже високий рівень обслуговування в хорватських аптеках. У Хорватії заборонені інтернет-аптеки, що відрізняє її, наприклад, від Данії та деяких інших європейських країн. Більшість препаратів, що перебувають в обігу, — рецептурні. Виняток становлять рослинні засоби, вітамінно-мінеральні комплекси та дієтичні добавки.
