Двоє лікарів-кардіологів Рівненської центральної міської лікарні Роман Овсійчук та Ірина Данильчук цьогоріч стали номінантами програми «Відкритий світ» і в жовтні отримали можливість здійснити двотижневу поїздку до США. Її головною метою було ознайомлення з американською телемедициною. Але, окрім цього, молоді люди отримали ще й багато іншої інформації про тамтешню систему охорони здоров’я та суспільний устрій.
Система телемедицини США
Найперше українців вразила досить розвинута в США система телемедицини, робота якої організована таким чином, що лікарі навіть маленької регіональної лікарні можуть отримати консультації фахівців будь-якого провідного закладу країни. Усі дані про стан здоров’я хворого та результати його обстежень передаються через Інтернет. Самі обстеження також можливо проводити в «прямому ефірі», наприклад, почути серцебиття хворого чи дихання в легенях. Усе це можливо робити завдяки високотехнологічному обладнанню, яким, між іншим, оснащені всі лікувальні заклади США: від найменших (рівня українського ФАПу) до найпотужніших. До речі, вся інформація в системі телемедицини йде закритими каналами, адже американці дуже піклуються про конфіденційність персональних даних пацієнтів.
Цікаво, що в США фахівці, які працюють у системі телемедицини, мають відповідну спеціалізацію — «Лікар телемедицини». Але дуже часто, зважаючи на дефіцит лікарських кадрів, із пацієнтами працюють медичні сестри. Наприклад, через Інтернет-зв’язок вони стежать за показниками здоров’я пацієнтів, відповідно коригують їх лікування, показують реабілітаційні вправи тощо. Завдяки цьому амбулаторне лікування хворих має значні переваги над досить дороговартісним стаціонарним. Виявляється, у США простіше й дешевше купити обладнання для телемедицини, аніж направляти пацієнтів на консультації до лікарів у віддалені клініки.
Довгий шлях до «вузького» спеціаліста
Американці дуже цінують гарних фахівців і, буває, навіть переїздять за своїм лікарем, якщо той змінює місце роботи. Водночас, шлях пацієнта до лікаря, особливо «вузького» спеціаліста, дуже складний і тривалий, на відміну від України. У США діє система сімейної медицини. Тож, спочатку хворий контактує з медсестрою, потім — із сімейним лікарем, далі — з терапевтом, який має певний профіль, а тоді вже (якщо всі ці фахівці не можуть його вилікувати) отримує направлення до «вузького» спеціаліста. 
Хоча на його прийом пацієнту доведеться зачекати в черзі щонайменше 1-2 місяці.
Особливості американської медицини
Лікарі в Америці отримують ліцензії на право працювати лише в конкретному штаті, і, скажімо, фахівець із Флориди не може лікувати хворих у штаті Монтана — для цього йому потрібно отримати ліцензію саме цього штату. При цьому, різні фахівці мають чітке коло обов’язків. Наприклад, хірурги не ведуть хворих, не заповнюють паперів і не видають епікризів — вони лише оперують.
У середньому за рік американський лікар отримує 300 тисяч доларів зарплатні. Втім, щоб стати лікарем у США, знадобиться чимало часу. Лікарі тут вчаться дуже довго і платять за своє навчання чималі кошти, дехто навіть бере кредит, який потім виплачує ледь не все життя.
Вагомі переваги
Наших кардіологів дуже вразили навчальні бази, оснащені за останнім словом техніки. Для прикладу, свої навички майбутні спеціалісти відпрацьовують на інтерактивних манекенах, які програмуються комп’ютером за певними патологіями і здатні реагувати на дії лікаря чи медсестри як справжні хворі — стогнати, кричати; у них б’ється серце, відчувається пульс, є дихання. При цьому, палати з манекенами оснащені всім необхідним високотехнологічним діючим обладнанням, яке також використовується для навчання, тоді як в Україні його має навіть не кожне відділення анестезіології та інтенсивної терапії.
Та й реальні палати у клініках США оснащені таким чином, що у будь-який момент за потреби вони можуть із терапевтичної перетворитися на реанімаційну чи операційну. Від початку їх обладнують всією необхідною апаратурою. І навіть каталки оснащені кисневими балонами. У кожній палаті також передбачені зони для перебування рідних і медсестри.
До слова, у медсестри в США досить широкі повноваження. Їхня підготовка має чотири ступеня, на останньому з яких середній медпрацівник отримує сертифікат і навіть право призначати лікування.
Порівнюючи можливості…
Звичайно, за забезпеченням клінік сучасним потужним обладнанням українські лікарні не можна порівняти з американськими. Роману Овсійчуку вдалося побувати в ангіографічній лабораторії клініки «Бенефіс», однієї з найбільших клінік штату Монтана, і поспілкуватися з американським колегою — інтервенційним кардіологом. З’ясувалося, що методики, якими користуються тамтешні лікарі, такі самі, які застосовують у своїй практиці й українські хірурги. Ось тільки американські фахівці мають під рукою все необхідне обладнання і зовсім не обмежені у витратних матеріалах, кількості процедур чи обстежень. «Так, якщо ми катетеризуємо праву й ліву артерії одним катетером, то американці такою методикою не володіють, їм простіше катетеризувати артерії окремо, — розповідає Роман Овсійчук. — Коли про це дізналися закордонні колеги, то сильно здивувалися, адже працювати з одним катетером дуже складно. Та ми, на відміну від них, змушені рахуватися з можливостями пацієнтів і намагаємося зменшити їхні витрати. Американські ж лікарі над цим не замислюються, тому що вартість лікування компенсує страховка».
Так, наприклад, обстеження й установка одного стента обходиться українському пацієнту в 17-20 тисяч гривень. У США така операція коштує теж 17-20 тисяч, але доларів. Проте, якщо американці оперують хворих з інфарктом міокарда вже за 50 хвилин після прибуття того в лікарню, то в Україні цей процес може затягнутися через відсутність витратних матеріалів. Наша держава безплатно забезпечує пацієнтів тільки тромболізисом.
Медична страховка
До слова, у США страхові компанії пропонують різні страхові програми для різних верств населення. Та в будь-якому випадку вони не покривають витрат на лікування повністю. Залежно від захворювання, в середньому страхова компанія оплачує 80% вартості медичної послуги, а 20% — сам пацієнт. Якщо ж хворий не застрахований, в ургентній ситуації йому, звичайно ж, нададуть медичну допомогу, проте згодом клініка надішле рахунок за свої послуги. Якщо пацієнт його не оплатить, цей борг буде занесений до його кредитної історії, і тоді він не зможе отримати кредитні кошти ані на придбання житла, ані на навчання чи будь-які інші цілі, доки не розрахується з лікарнею.
Сповнені враженнями від почутого й побаченого в США, Роман Овсійчук та Ірина Данильчук повернулися додому. Кажуть, що тепер вони певні: незважаючи на забезпеченість американської медицини, українські лікарі теж не пасуть задніх. Так, у нашій охороні здоров’я є чимало проблем. Але наші фахівці так само ефективно лікують пацієнтів, володіють тими ж прогресивними методиками і навіть більше — вони навчилися надавати якісну медичну допомогу хворому, обходячись без високотехнологічної апаратури. Тож рівнем кваліфікації точно не поступаються американським.
Дана РОМАНЮК, власкор «ВЗ», м. Рівне
