Інколи все доволі просто: дефіцит сну лікуємо сном, гіподинамію — фізичною активністю. Корекція ж дефіциту вітамінів і мінералів — дещо складніше завдання, адже «профілактикою» можна й нашкодити. Про це сьогодні говоримо з доктором медичних наук, професором, завідувачем кафедри клінічної фармакології та клінічної фармації НМУ імені О.О. Богомольця Миколою ХАЙТОВИЧЕМ.
Препарати вітамінів і мінералів проти харчових продуктів: хто сильніший?
Микола ХАЙТОВИЧ, завідувач кафедри клінічної фармакології та клінічної фармації Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, доктор медичних наук, професор
ВЗ Хто дійсно має потребу у вітамінних комплексах?
— Вітаміни — це органічні сполуки, які потрібно отримувати з раціону, оскільки людський організм або не має ферментів, необхідних для їх синтезу (не синтезуються в людському організмі вітаміни А, В1, В2, В5, В6, В7, В9, В12, Е і К), або він не може виробляти їх у достатній кількості (наприклад, вітамін B3 та D).
Особливо критичним є вітамінне забезпечення під час вагітності. В наш час гармонійне застосування всіх можливих резервів мікронутрієнтної підтримки вагітних є практичним втіленням гуманного підходу до плоду як до пацієнта. Встановлено, що компенсація дефіциту вітамінів у вагітних економічно обґрунтована.
Вітамінні комплекси в Україні також є обов’язковими для дітей, людей із хронічними, у тому числі серцево-судинними захворюваннями, оскільки в країнах із середнім і низьким рівнем доходу харчові продукти часто не містять достатньої кількості вітамінів.
Інколи застосування лікарських засобів спричиняє дефіцит певних вітамінів. А при гострих інфекційних захворюваннях суттєво зростає потреба у вітамінах. Особливо важливе додаткове введення вітаміну С при респіраторній інфекції, оскільки він здатен зменшувати спричинену вірусом окиснювальну травму.
ВЗ Які мікроелементи вичерпуються першими, і чи можна запобігти цьому за допомогою фармпрепаратів, дієт тощо?
— Як відомо, метали є есенціальними компонентами і забезпечують функціональну активність більше ніж половини ферментів. Понад 99% загального кальцію в організмі міститься в кістках і зубах, де він виконує роль ключового структурного елемента. Але кальцій, що залишився в організмі, бере участь в обміні речовин, слугуючи сигналом для життєво важливих фізіологічних процесів, включаючи скорочення судин, згортання крові, скорочення м’язів та нервову передачу. Недостатнє споживання кальцію асоціюється з підвищеним ризиком розвитку остеопорозу, нефролітіазу, раку прямої кишки, артеріальної гіпертензії та інсульту, ішемічної хвороби серця, резистентності до інсуліну й ожиріння.
Магній є «природним блокатором кальцію». Підвищення рівня магнію (від 0,5 до 10 ммоль /л) може значно знизити базальний, фізіологічний тонус, а також тонус, що виникає внаслідок посиленого трансмембранного руху іонів кальцію під час деполяризації мембрани або після стимуляції рецептора. У випадку дефіциту іонів магнію ішемія, підвищення рівня катехоламінів та інсулінорезистентність можуть спричинити перевантаження міокарда кальцієм, що обумовлює ризик розвитку інфаркту міокарда.
У кишечнику абсорбція кальцію і магнію впливає на їхнє взаємне поглинання: надмірне споживання кальцію може зменшити поглинання магнію, а низьке споживання магнію може збільшити поглинання кальцію. Тому важливо дотримуватись оптимального співвідношення обох мінералів.
Мідь, марганець, магній, бор і цинк сприяють синтезу колагену й утворенню повноцінного кісткового матриксу, у нішах якого закріплюється та утримується кальцій.
Цинк вважають важливим мікроелементом, особливо необхідним для функціонування імунної системи, зокрема для підтримки вродженого імунітету й активації Т-клітин. Через відповідні канали цинк регулює різноманітні сигнальні каскади, опосередковані рецепторами гормону та фактора росту, цитокіновими рецепторами, Toll-like-рецепторами, рецепторами антигенів («цинкова сигналізація»).
Оскільки більшість продуктів, які багаті на цинк, — тваринного походження (м’ясо, молоко тощо), діти, як живуть в країнах з низьким рівнем доходів часто неправильно харчуються, через що в них виникає дефіцит цинку. Це зумовлює порушення зросту, підвищення захворюваності та ризику тяжкого перебігу респіраторних інфекцій.
Забезпеченість йодом географічно варіює. В окремих регіонах України важливо здійснювати йодну профілактику в групах підвищеного ризику, до яких належать діти, вагітні, жінки, які годують груддю.
Збовтувати, але не змішувати!
ВЗ Як взаємодіють між собою продукти, вітамінно-мінеральні комплекси та лікарські засоби, які людина вживає при хворобах серця, артеріальній гіпертензії або цукровому діабеті?
— Харчові продукти, що містить оксалати:
- ревінь,
- буряк,
- шпинат,
- солодка картопля,
- чай,
- шоколад
- соєві боби тощо, можуть зменшити біодоступність кальцію, оскільки оксалат зв’язується з кальцієм у кишечнику.
Їжа, багата фітатами — цільнозернові продукти, що містять клітковину, пшеничні висівки, боби, насіння, горіхи та соя, також може блокувати засвоєння кальцію. Але все одно людям не рекомендується припиняти споживати ці продукти. Адже коли пацієнт харчується різноманітно й отримує кальцій в адекватній кількості, незначне пригнічення його абсорбції через взаємодію з фітатами або оксалатами їжі не спричиняє суттєвого дефіциту кальцію.
Натомість надмірне споживання кофеїну збільшує втрати кальцію з сечею, особливо в дорослих і жінок у постменопаузі. Однак і тут не все так однозначно: результати останніх досліджень доводять, що адекватне споживання кальцію компенсує негативний вплив кофеїну та нестачі естрогену.
Значне споживання харчової солі (норма для дорослої людини 5 грамів) збільшує кількість натрію, одночасно збільшуючи втрати кальцію. Це обумовлено тим, що натрій конкурує з кальцієм за реабсорбцію у нирках, оскільки ці мінерали використовують ту саму транспортну систему.
Куріння суттєво зменшує рівень вітаміну D і паратгормону. Як наслідок, погіршується абсорбція і пришвидшується виведення кальцію. Тому куріння прискорює втрату кісткової маси і є фактором ризику розвитку остеопорозу.
Вживання алкоголю здатне зменшити поглинання кальцію, а також збільшити втрати кальцію із сечею. Надмірне вживання алкоголю також порушує вироблення вітаміну D, зменшує кісткову масу та знижує рівень статевих гормонів (тестостерону в чоловіків й естрогену в жінок).
Метотрексат інгібує дигідрофолатредуктазу і, тим самим, порушує засвоєння фолатів, а відтак доцільно вживати додатково фолінієву кислоту — активну форму фолатів.
Поради лікаря
ВЗ Що б Ви рекомендували відносно споживання мікронутрієнтів, про які сьогодні йшлося?
— Адекватне харчування з достатньою кількістю фруктів, овочів, цільних зернових, продуктів із низьким вмістом жирів, морепродуктів, як відомо, знижує ризик розвитку серцево-судинних захворювань та раку.
Однак, їжа не може повністю задовольнити потреби людини в усіх основних мікронутрієнтах. Адже, деякі вітаміни, приміром, вітамін D, хоч і містяться у харчових продуктах, але у недостатній кількості. За даними EVIDAS – Європейської асоціації з вітаміну D, аби задовольнити добову потребу цього вітаміну, людина має щодня випивати по 100 склянок молока, споживати 500 грамів риби жирних сортів та декілька десятків яєць. Головним природним джерелом надходження вітаміну D є сонце, але очевидно, що і його замало, бо у більш як 90% українців виявлено дефіцит вітаміну D.
Потрібно врахувати також, що процес приготування їжі асоціюється із втратою вітамінів. Так, приготування овочів на відкритій сковорідці протягом 25 хвилин призводить до втрати 73,2% аскорбінової кислоти, а варіння капусти відкритим способом упродовж 10 та 20 хвилин — відповідно 63,1 та 69,1%.
Норми фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах й енергії зазначені в наказі МОЗ України від 03.09.2017 №1073. Зокрема, добова потреба організму жінки становить 400 мкг фолієвої кислоти на добу, а вагітної — 600 мкг/добу. До 12-го тижня вагітності рекомендують вживати 400 мкг фолієвої кислоти, а якщо в анамнезі є випадки народження плодів/дітей з вродженими дефектами нервової трубки —добова доза фолієвої кислоти повинна становити 800 мкг.
Такі різні потреби у фолієвій кислоті пояснюються тим, що в Україні у 7% населення виявлено гомозиготну форму, а у 40% — гетерозиготну форму поліморфізму С677Т гена метилтетрафолатредуктази. У жінок з таким варіантом генного поліморфізму ризик народження дітей із дефектом нервової трубки зростає на 60%. Додаткове вживання фолієвої кислоти знижує ризик передчасного народження і народження дітей із малою масою тіла, ризик дефектів нервової трубки та інших вад розвитку.
Однак слід зважити, що метаболізм фолатів тісно пов’язаний з метаболізмом вітаміну В12, який є єдиним акцептором метильної групи від 5-метилтетрагідрофолату. При цьому утворюється метилкобаламін, який бере участь у регенерації метіоніну з гомоцистеїну. Активна форма метіоніну є універсальним донором одновуглецевих груп у понад ста реакціях, включаючи метилювання ДНК, РНК і білків, біосинтез багатьох ключових метаболітів, таких як поліаміни, норадреналін, креатин, фосфатидилхолін. За нестачі вітаміну В12 знижується активність інших ферментів, що використовують коферментні форми фолату. Важливо, що нестача фолієвої кислоти маскується дефіцитом вітаміну В12, що характеризується незворотними неврологічними порушеннями.
Підсумовуючи вище наведене
Найшвидший, фізіологічно обґрунтований і прийнятний шлях розв’язання проблеми нутрієнтної недостатності — додатковий прийом вітамінно-мінеральних комплексів. Це необхідно практично кожній людині, навіть здоровій, особливо в зимово-весняний період.
Існує дві тактики застосування мікронутрієнтів — лікувальна і профілактична.
Лікувальна передбачає використання вищих лікувальних доз мікронутрієнтів, проведення інтенсивних і в деяких випадках триваліших курсів корекції. Її застосовують лише за доведеного (!) дефіциту і під постійним лікарським контролем.
Профілактична тактика є основною, наприклад, в педіатрії: своєчасно розпочате застосування комплексів, що містять вітаміни і/або мінерали, у дозах, відповідно до харчової добової потреби, допомагає запобігти розвитку наслідків їхнього дефіциту.
ВЗ Чим потрібно насичувати організм влітку?
— Передусім рослинною їжею! Відомо, що чим більше в раціоні рослинної їжі, то менший ризик смерті від серцево-судинних хвороб. FDA рекомендує вживати 500-650 грамів овочів та 200 грамів фруктів на добу. Жінкам рекомендують за один раз з’їдати овочів, розміром із кулак, а чоловікам — із два. При цьому овочі мають бути із різних груп: зелені (броколі, шпинат), оранжево-червоні (морква, томати), крохмалисті (картопля), бобові (горошок, квасоля) та всі решта (капусти, цукіні). Протягом тижня варто спожити все доступне різноманіття.
Оранжеві та червоні овочі містять каротиноїди та лікопен – це провітамін А. Організм здатний запасти його на 3-5 місяців наперед.
Вітамін С є в усіх свіжих овочах та фруктах. Один солодкий перець містить денну дозу цього вітаміну, достатню навіть для жінки в період лактації. В печінці запасається близько 1,5 г вітаміну С — цього достатньо на два місяці.
Ягоди темного кольору — чорниця, ожина, смородина тощо не лише поповнюють в організмі вітамінний запас і живлять серцевий м’яз, а й збільшують рівень гемоглобіну в крові.
Фолатами багата зелена городина: кріп, броколі, зелений горошок та інші бобові. У порції шпинату міститься третина денної норми В9.
Для гарної роботи серця необхідний комплексний набір мікроелементів, особлива потреба в калії. Його багато в бананах, свіжих абрикосах, куразі, родзинках, фініках, інжирі.
Тетяна СТАСЕНКО, «ВЗ»
