>
Міжнародна асоціація по вивченню болю визначає біль як «неприємне сенсорне й емоційне відчуття, пов’язане з дійсним чи можливим ушкодженням тканин або описується в термінах такого ушкодження». Поширеність хронічного болю в популяції складає від 2 до 49%. Встановлено, що поширеність болю вища серед жінок, осіб із низькими доходами та пацієнтів літнього віку, пов’язана з депресією та емоційно-стресовими чинниками, має культурні та етнічні особливості. У структурі хронічного болю переважає м’язово-скелетний і головний біль. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, больові синдроми становлять одну з провідних причин (від 11 до 40%) звернень до лікаря у системі первинної медичної допомоги. Поширеність болю в спині складає від 12% до 33%. Поширеність випадків невропатичного болю в різних країнах — у середньому близько 7-6%. У структурі неврологічного прийому пацієнти з хронічним болем становлять до 52%. Є також відомості про те, що до 75% пацієнтів, які страждають від хронічного болю, воліють не звертатися до лікаря з різних причин, зокрема і через неадекватну терапію, яка не принесла полегшення раніше. За даними вітчизняних авторів, поширеність хронічного болю серед населення міст складає від 13,8% (абдомінальний біль) до 56,7% (м’язово-скелетний біль).
У практичному посібнику «Боль в спине» викладені основні відомості про патофізіологію болю, принципи оцінки та лікування ноцицептивного і невропатичного болю, коморбідних розладів. Описано часті і рідкісні захворювання, які спричиняють біль у спині, їх діагностичні критерії, принципи лікування.
Книга «Боль в спине» рекомендована неврологам, нейрохірургам, лікарям загальної практики, фахівцям із мануальної медицини та лікарям інших спеціальностей.
