Серед наукових проектів, профінансованих цього року Міністерством освіти України, — дослідження ужгородських вчених на тему: «Пошук індексу ризику прогресії атеросклерозу та можливого розвитку тромбоемболізму в осіб різних вікових категорій». У чому унікальність цієї роботи та наскільки її результати стануть корисними для практичної медицини?
ВЗ Чому саме цю тему було обрано для дослідження?
Патріція БОЛДІЖАР, завідувачка кафедри хірургічних хвороб ДВНЗ «Ужгородський національний університет», доктор медичних наук, професорВЗ Які заходи будуть реалізовані в рамках згаданого наукового проекту?
— Наші зусилля спрямуємо на покращення методів профілактики, діагностики та лікування судинних захворювань шляхом розробки й впровадження в клінічну практику мультидисциплінарного підходу до терапії зазначеної патології.
Фактично проект буде поділений на дві частини: перша присвячена артеріальним захворюванням, друга — венозним. Щодо першої частини дослідження, то нас цікавить запровадження алгоритму діагностики субклінічних атеросклерозів. Саме така діагностика, на наше переконання, може запобігти розвитку захворювання. Також ми розглянемо можливості прогнозування атеросклерозу на підставі аналізу функціонального стану ендотелію артерій та профілактики гострих порушень мозкового кровообігу у пацієнтів з атеросклерозом сонних артерій.
Для досягнення означеної мети плануємо зупинитися на визначенні поняття «товщина комплексу інтима-медіа» для загальної сонної артерії в осіб із груп ризику (з гіпертонічною хворобою, метаболічним синдромом, цукровим діабетом), вивчити зміни ендотеліальної дисфункції у пацієнтів із судинними захворюваннями, встановити рівень маркерів запалення при симптоматичному стенозі внутрішньої сонної артерії більше 50% та асимптоматичному стенозі понад 70%. За допомогою УЗД хочемо оцінити морфологічну структуру атеросклеротичної бляшки у хворих зі стенозом сонних артерій і розробити діагностично-лікувальні алгоритми при атеросклеротичному ураженні цих судин.
Працюючи над другою частиною дослідження, докладно зупинимося на вивченні морфології венозного ендотелію в умовах хронічної венозної недостатності, оцінці органічних та функціональних захворювань судин методом плетизмографії залежно від стадії захворювання, а також на розробці оптимального лікувального алгоритму із застосуванням сучасних комбінованих методик для пацієнтів із трофічними виразками.
ВЗ У чому полягає унікальність проекту? Чи передбачено використання в ньому нових для України типів або методик дослідження?
— Ми пропонуємо свою методику обстеження пацієнтів зі стенозом сонних артерій та диференціальний підхід до лікування цієї патології.
На сьогодні загальноприйнятим стандартом оцінки ризику виникнення гострих порушень мозкового кровообігу при атеросклеротичних стенозах екстракраніальних артерій є визначення їх ступеня. Однак, на нашу думку, цього критерію недостатньо, що підтверджується розвитком інсульту із басейну внутрішніх сонних артерій при стенозі 40% і критичному стенозі понад 90%. Тому відмінність нашої методики полягає в оцінці рівня стенозу, морфологічної структури атеросклеротичної бляшки та васкулярних маркерів запалення.
Крім того, під час дослідження вперше буде запропоновано формулу математичного розрахунку індексу ризику розвитку можливого ішемічного інсульту в пацієнтів зі стенозом сонних артерій і доповнено підходи до лікування змішаних трофічних виразок в осіб із хронічною венозною недостатністю.
ВЗ На які результати очікуєте?
— Основною метою проекту є вивчення пускових механізмів прогресування судинних захворювань та розвитку ускладнень, тож у рамках дослідження будуть статистично оцінені об’єктивні критерії перебігу захворювання (лабораторні показники швидкості руху крові, рівень стенозу артерій тощо). Але найбільше сподіваємося на те, що результати будуть корисними з практичної точки зору, тобто допоможуть у виборі патогенетичного лікування, а неінвазивні методи діагностики дадуть змогу обстежувати більшу кількість пацієнтів різних вікових груп.
Хочу зазначити, що проблеми атеросклерозу та тромбоемболії потребують набагато більшої уваги, ніж їм приділяється нині. Судинні захворювання молодшають з кожним роком, а рівень інвалідності та смертності залишається стабільно високим. Окрім того, в Україні у зв’язку з воєнними діями велика кількість осіб молодого віку перебуває в умовах стресу — одного із пускових механізмів судинних захворювань. Тому кожне аргументоване дослідження, яке можна використати в рутинній роботі лікарів, має економічну цінність для суспільства.
Віктор ЛАЗОРИК, спеціально для «ВЗ», м. Ужгород
