На своєму останньому засіданні Комітет Верховної Ради України з питань охорони здоров’я не спромігся погодити до другого читання текст законопроекту №2309а-д щодо автономізації закладів охорони здоров’я.
Положення законопроекту мають надати закладам охорони здоров’я перші важелі для забезпечення їх самостійності в прийнятті управлінських і фінансових рішень, звільнити лікарні від виконання радянського плану «ліжко-днів».
«Ці зміни актуальні вже не перший десяток років. Але серед країн пострадянського простору лише Україна не спромоглася їх здійснити, — пише народний депутат, член профільного Комітету Костянтин Яриніч. — Усі сподівалися, що після Революції Гідності оновлені Уряд і Комітет Верховної Ради змінять вітчизняну систему охорони здоров’я. Проте будь-які спроби зафіксувати ці зміни на законодавчому рівні блокуються. Начебто, через побоювання щодо корупційної приватизації закладів охорони здоров’я недобросовісними «автономізаторами», зокрема керівництвом МОЗ. Здавалося, після того, як було звільнено Міністра охорони здоров’я Олександра Квіташвілі, мала б з’явитися надія на конструктивну роботу в цьому питанні. Проте «спроба» Комітету розглянути підготовлені експертною робочою групою поправки до законопроекту №2309а-д показала, що його керівництво має своє бачення цього. Воно чітко прослідковувалося під час обговорення правок на засіданні Комітету: саме його керівники висували заздалегідь заготовлені застереження щодо неприпустимості їх прийняття. Особисто в мене склалося враження, що ще напередодні засідання була домовленість про зрив процесу підготовки законопроекту до другого читання. Декому, мабуть, просто невигідне врахування фундаментальних положень, без яких реформа охорони здоров’я — ніщо інше, як фікція.
Як наслідок, із 42 підготовлених робочою групою правок до законопроекту було розглянуто лише 12, після чого прийнято рішення зібрати додаткову робочу групу, але вже без експертів, яких делегували члени Комітету, а лише з народних депутатів.
Здається, деякі народні обранці, які під час балотування до Парламенту декларували чи не найголовнішою своєю метою проведення справжньої медичної реформи, насправді не зацікавлені в кардинальних змінах у системі охорони здоров’я й активно протистоять намаганням експертів і громадянського суспільства вплинути на цей процес.
Автономізація є обов’язковим кроком у медичній реформі — це зафіксовано в Угоді про Коаліцію депутатських фракцій «Європейська Україна», у Програмі діяльності Уряду, у заявах міжнародних експертів, пацієнтських і громадських організацій. Але без дедлайну, без визначення кінцевих термінів реалізації цього закону реформа вкотре перетвориться на імітацію».
За матеріалами інтернет-видання «Українська правда»
