Спеціалісти лабораторії патогістологічної та імуногістохімічної діагностики, котрі здійснюють унікальні молекулярно-клітинні дослідження в клініці Запорізького державного медичного університету, переконані: це реально.
Уже більше 40 років фахівці лабораторії вчасно виявляють злоякісні пухлини. Тут проводять мікроскопічні дослідження тканин ще з 1965 р., коли при Запорізькому державному медичному університеті заснували кафедру патологічної анатомії та судової медицини. Зараз у лабораторії працюють 3 професори, 7 кандидатів наук і 4 доценти.
Валерій Туманський, завідувач кафедри, доктор медичних наук, професор, академік Інтернаціональної Академії Патології (США), відмітив, що онкологічні захворювання починаються з молекулярно-клітинних змін, які можуть не виявляються роками. Їх можливо побачити, лише взявши шматочок тканини певного органа й уважно дослідивши в лабораторії. Цей принцип застосовується для ранньої діагностики онкологічних захворювань. Якщо в пацієнта проявляються невизначені симптоми, йому призначають морфологічні дослідження.
«Наші фахівці діагностують захворювання не лише травного тракту, печінки та підшлункової залози, а й яєчників та матки. Найближчим часом діагностуватимемо хвороби щитоподібної залози та нирок. Для цього в нас є необхідне обладнання, а головне – висококваліфіковані спеціалісти. Під час дослідження тканин ми користуємося пункційним методом. Звісно, його застосовують під контролем апарату ультразвукової діагностики. Це дає можливість бачити, як просувається голка в організмі людини, чи точно потрапила вона в пухлину органа. Мінімальний розмір шматочка тканини становить 0,5 мм. Окрім того, ми проводимо імуногістохімічні дослідження, за допомогою яких можна уточнити: що це за пухлина і як вона розвиватиметься далі. Не менш важливо визначити її чутливість до променевої терапії та гормонів», – розповів В. Туманський.
«Якщо раніше дослідження проводили вручну, тепер у нас є японський гістопроцесор. Він істотно прискорює час обробки тканини, завдяки чому результати дослідження надходять не на п’ятий або сьомий день, як це було раніше, а через 1–2 доби. Зрештою, виграє той патолог, який надає достовірний морфологічний діагноз якомога швидше», – пояснив лікар лабораторії, кандидат медичних наук Антон Євсєєв.
Олена ПЕТРЕНКО, для «ВЗ»
