Заходи МОЗ України щодо подолання епідемії туберкульозу не дали очікуваних результатів

Проведеним Рахунковою палатою аудитом встановлено, що, починаючи з 2002 року, виконання двох державних цільових програм і комплексу протитуберкульозних заходів із метою контролю за поширенням у державі епідемії туберкульозу, поліпшення епідемічної ситуації шляхом зниження показників захворюваності та смертності населення від цієї хвороби, запобігання розвитку хіміорезистентного туберкульозу та підвищення ефективності лікування не дало очікуваних результатів.
Міністерство охорони здоров’я як державний замовник і відповідальний виконавець цих програм і заходів не забезпечило координації дій центральних та місцевих органів влади, установ, закладів підприємств і громадських організацій, залучених до реалізації програм. Близько 80% будівель протитуберкульозних закладів не відповідає вимогам будівельних і санітарних норм та правил.
Недостатні бюджетні призначення на виконання заходів із протидії туберкульозу не дають змоги мати сучасні приміщення та будівлі, обладнувати їх належним діагностичним устаткуванням, дотримуватися вимог інфекційного контролю та забезпечувати хворих необхідними протитуберкульозними препаратами.
У результаті, мету державної цільової програми з подолання епідемії туберкульозу, що виконувалась у 2007-2011 роках, не досягнуто. На неналежному рівні реалізується міністерством і нова державна цільова програма, яку започатковано у 2012 році. І це в той час, коли у світі туберкульоз є другою за значущістю причиною смерті від інфекційних хвороб, поступаючись лише ВІЛ/СНІДу. За даними ВООЗ, епідемія туберкульозу в Україні розпочалася з 1995 року. Поширення туберкульозу є однією з причин втрати працездатності, здоров’я, інвалідності та смертності населення, потребує постійного збільшення обсягу видатків з державного бюджету.
Колегія Рахункової палати наголосила, що високий рівень захворюваності та поширення мультирезистентного туберкульозу зумовлені насамперед недостатньою ефективністю заходів, спрямованих на переривання ланцюга передачі туберкульозної інфекції, несвоєчасним виявленням хворих на заразні форми, недотриманням схем лікування, а також ще й кадровою кризою.
Прес-служба Рахункової палати