Запровадження галузевих програм та проектів у різних медичних напрямках — це не лише «проба пера» для організаторів охорони здоров’я, а й можливість підвищити свій рівень знань та вмінь для медичних працівників. Про те, який досвід у цьому плані набувають медичні працівники Житомирщини — наша розмова із заступником директора департаменту охорони здоров’я Житомирської ОДА Валентиною ГРИЩУК.
ВЗ Якими результатами може похвалитися медична галузь Житомирщини, що брала участь у багатьох таких проектах?
— Розпочну з проекту із розроблення лікарського формуляра, який реалізовувався в Україні за сприяння Світового банку. Ми наразі відчуваємо гордість за те, що перший лікарський формуляр був розроблений саме на теренах Житомирської області. До речі, проект має продовження — нині ми плідно працюємо з формулярним комітетом із розроблення регіональних та, відповідно, локальних лікарських формулярів.
Наступний досить плідний проект, який втілювався в області за сприяння Євросоюзу, стосувався фінансування та управління у сфері охорони здоров’я. Впроваджувався він у Попільнянському районі, де було створене комунальне підприємство «Попільнянська центральна районна лікарня» та напрацьовані певні позитивні результати, зокрема стосовно глобального бюджету. На жаль, відсутність відповідної нормативної бази не дала змоги втілити їх після закінчення проекту в інших лікувальних закладах. Зараз наші напрацювання зацікавили Міністерство охорони здоров’я України, фахівці якого детально їх вивчатимуть та подаватимуть висновки на парламентські слухання.
На базі медичних закладів Житомирського району ми також впроваджували проект із відпрацювання стандартів лікування — експерти та клінічні лікарі Житомирщини працювали, зокрема, над розробленням стандартів лікування при ішемічному інсульті. Наші напрацювання увійшли до відповідних нормативних документів, зокрема — до уніфікованих протоколів лікування.
Житомирщина брала участь і в проекті з реформування вторинної медичної допомоги — завдяки експертам Європейського Союзу ми ще в 2008 році розробили схему створення госпітальних округів. Звісно, тоді було багато дискусій — керівники центральних районних лікарень дуже занепокоєні подальшою долею підпорядкованих їм закладів (чи лікарня буде закрита, чи перепрофільована, чи це буде медичний заклад планового чи інтенсивного лікування). Сьогодні ми переглядаємо ті напрацювання, але вже приміряючи їх до нинішніх реалій (адже у 2008 році і матеріально-технічна база закладів, і їх оснащення, і кадровий потенціал були іншими). Зокрема, після проведеної реконструкції та відповідного оснащення Червоноармійської ЦРЛ доцільно саме там створити лікарню інтенсивного лікування, тим паче, що стан автошляхів до населеного пункту це дозволяє (із Червоноармійська доїхати до обласного центру можна швидше, ніж, наприклад, із Черняхова, який хоч і розташований ближче, але має незадовільний стан доріг). Тобто результати реалізації проекту в 2008 році цілком застосовувані сьогодні, можливість чого ми й розглядаємо.
ВЗ А в яких проектах, програмах бере участь область нині?
— У нас із 2010 року на базі Ємільчинського району втілюється стратегія інтегрованого ведення хвороб дитячого віку, яка передбачає уніфікацію підходів до надання медичної допомоги дітям перших п’яти років на основі протоколів надання медичної допомоги. Головним результатом цієї програми я вважаю покращення навичок консультування пацієнтів і лікувально-діагностичного процесу. А це знизило показник малюкової смертності (зокрема, в Ємільчинському районі, де впроваджується програма, цей показник на початок 2013 року порівняно з 2010 р. знизився майже вдвічі).
Також на території області діє просвітницька програма Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Здоров’я жінок України», головна мета якої — збереження репродуктивного здоров’я населення шляхом підвищення використання сучасних методів контрацепції. Адже заходи з планування сім’ї можуть знизити рівень материнської та малюкової смертності, зменшити кількість абортів і незапланованих вагітностей. Тож один із напрямків втілення проекту — робота з медпрацівниками, підвищення рівня їх знань — дозволяє успішно донести до населення знання про планування сім’ї та захист від інфекцій, які передаються статевим шляхом.
Крім того, наразі медпрацівники Житомирщини працюють над втіленням пілотного проекту з відшкодування вартості лікарських засобів, які призначаються при лікуванні гіпертонічної хвороби. Ми залучили до цієї роботи не лише сімейних лікарів, кардіологів, а й неврологів, обласні лікувальні заклади, широку мережу аптечних закладів. Проте зупинятися на досягнутому не час. Тож нещодавно був презентований новий соціально-інформаційний проект «Профілактика та контроль гіпертонії — запорука здоров’я нації», нині ми працюємо за першим, пілотним, його етапом. Головною метою проекту є впровадження механізмів профілактики, ранньої діагностики та своєчасного лікування гіпертонічної хвороби у населення. Цьому дуже сприяє розміщення соціальної реклами та розповсюдження санітарно-просвітницьких матеріалів, контроль артеріального тиску та підвищення рівня прихильності до лікування пацієнтів із артеріальною гіпертензією шляхом залучення фармацевтів у моніторинг артеріального тиску.
ВЗ Але ж цього не досягти, як кажуть, за один день…
— Безумовно, працювати за кожним проектом доводиться тривалий час, до того ж — працювати напружено, долаючи різні проблеми, однією з яких іноді виявлявся людський фактор (супротив новому або ж очікування негайних результатів). Для отримання вагомого результату (крім якихось оперативних напрацювань) потрібен час і, так би мовити, діалог теорії й практики. Якщо такий діалог існує, то час «працює» на користь. Адже лікарі, котрі беруть участь у програмах та проектах, загалом за професійним рівнем «на голову вищі» від своїх колег — помічаю це і під час проведення атестацій, і під час відвідувань районних лікувальних закладів. Реалізація галузевих проектів — це національний вклад у розвиток медицини області, який оцінюється з часом.
Вікторія ПАЛАМАРЧУК, власкор «ВЗ», м. Житомир
