Після того, як набрав чинності Закон «Про екстрену медичну допомогу» у Житомирській області було створено комунальну установу «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Житомирської обласної ради. З початку року Центр розпочав свою роботу. Про перші кроки втілення реформи системи надання екстреної медичної допомоги, проблеми, які доводиться долати, і цілі, які вдалося досягти, — наша розмова з головним лікарем Центру Анатолієм СОВОЮ.
ВЗ Отож, перший крок зроблено. Він обнадіює?
— Створення служби екстреної медичної допомоги в області — це один із кроків медичної реформи, яка здійснюється у нашій державі під егідою Президента. Вже зараз нам є чим похвалитись — порівняно з іншими областями, Житомирщина має в цьому більше досягнень, аніж проблем. Станом на 1 січня цього року Житомирщина була однією з трьох областей України, де вчасно відкрили Центр екстреної медичної допомоги.
Нам вдалось уникнути стресових ситуацій, які спостерігаються під час реформування тієї чи іншої служби — процес реорганізації відбувається планово, з розумінням, медпрацівників не скорочують (реформування системи екстреної медичної допомоги не передбачає скорочення виїзного персоналу та кількості виїзних бригад — відбувається лише оптимізація управлінського та допоміжного персоналу за рахунок централізації частини функцій в єдиній обласній структурі). Якість надання медичної допомоги для пацієнтів також не погіршилась.
ВЗ Найвразливіше місце будь-яких починань — фінансування. Яким воно буде для Центру?
— Фінансування Центру здійснюється з обласного бюджету — цьогоріч на його утримання виділено 80 мільйонів гривень.
Прийнявши до відома запропоновану МОЗ України структуру, ми створили чотири територіальні округи з центрами в Житомирі, Коростені, Бердичеві, Новограді-Волинському, де розташовані підстанції (округи створені відповідно до нормативних вимог за чисельністю населення). Підстанціям підпорядковуються пункти постійного базування районних центрів. Крім того, всі необхідні заходи в разі виникнення надзвичайних ситуацій, виклики спеціалістів по санавіації, а також медичний супровід масових зібрань забезпечує відділення медицини катастроф.
Хочу зауважити, що створення Центру — це лише перший етап реформи. Наступний: облаштування оперативно-диспетчерської служби, для якої вже виділено приміщення площею 75 квадратних метрів (що дозволить обладнати 15 робочих місць) і наразі вже завершено там ремонтні роботи. Тож після відповідного моніторингу документації та всіх пропозицій центральну диспетчерську в першому півріччі буде введено в дію — найближчим часом відбудеться встановлення обладнання. Більше того, ми вишукали кошти для придбання GPS-навігаторів — наразі всі автівки, які перейшли на баланс Центру, ними вже обладнані.
ВЗ Дві проблеми розв’язано. А от третя — отриманий у спадок від колишньої «швидкої» автопарк…
— Так, це — одна з найбільших проблем, із якими ми зіткнулися під час реформування служби. Застарілий автопарк потребує поповнення та заміни. Минулого року було проведено аудит: на обласному балансі знаходилося 172 автівки «швидкої» — зараз їх лише 146. А за нормативами на Житомирщині має бути не менше 240 автомобілів екстреної допомоги. Тобто у нас майже вдвічі менше, та й із тієї кількості 80% підлягають списанню. Так, наприклад, під час передання автівок «швидкої» (я свідомо не називаю райони) Центр у якості рухомого складу отримав такі автомобілі, які не виїжджали вже три-чотири місяці, а в деяких районах і два роки!
Надзвичайно складним було питання придбання паливно-мастильних матеріалів — Закон України «Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти» забороняє без проведення конкурсних торгів закуповувати паливно-мастильні матеріали на суму понад 100 тисяч гривень. Тому я щиро вдячний владі області та районів за допомогу у розв’язанні цієї проблеми, адже хоча Центр був організований 1 січня, а зареєстрований казначейством аж, на жаль, 10 січня, проте 14-го ми вже провели тендер і 29 січня уклали відповідний договір. Тож на нинішній рік ми повністю забезпечені паливно-мастильними матеріалами — всі автомобілі заправлені паливом і жодної відмови у виїзді екстреної допомоги немає.
ВЗ Чи виникають проблеми з кадрами служби?
— Так, вони мають місце під час реформування служби. На жаль, досить багато посад, які наразі необхідні на місцях (на підстанціях, у пунктах постійного, тимчасового базування) не передбачені відповідним Наказом МОЗ України (або передбачені не в повному обсязі). Ми працюємо над штатним розкладом, оскільки пішли шляхом збільшення кількості робочих місць, тож ніхто з людей, котрі працювали в районах і працюють наразі вже в штаті Центру, не залишиться без роботи.
Проте серйозною проблемою нині в службі екстреної медичної допомоги залишається нестача лікарів, фельдшерами ж і водіями ми забезпечені на 100%. Сподіваємося, що ситуацію розв’яже відповідний Наказ, який наразі готує МОЗ України — за ним працівників екстреної медичної допомоги за функціями, зарплатою та соціальними преференціями буде прирівняно до рятувальної служби, відтак зарплати саме цій категорії медпрацівників будуть підвищені. Я думаю, що це стане стимулом спеціалістам, котрі мають бажання змінити свій фах, перейти в службу екстреної медичної допомоги.
ВЗ Хоча ще рано робити остаточні висновки щодо її роботи, але вже можна підбити попередні…
— Загалом скажу так: із 1 січня, відколи Центр працює, він не дав жодного збою. За час існування новоствореної служби жоден із дзвінків із районів, зареєстрованих на «гарячій лінії» екстреної допомоги, не був пов’язаний із недоброякісною роботою — автівки «екстреної» лишились на місцях, а медпрацівники служби надають допомогу на тих територіях, де вони перебувають. Спостерігається й економічна вигода. Зокрема, тільки встановлення GPS-навігаторів уже дало економію розходу паливно-мастильних матеріалів: якщо раніше протягом місяця ми витрачали півтори тонни, то на сьогодні — 900 літрів.
Ми проводимо моніторинг кожного виклику — от учорашній день, наприклад, був «багатим» на ДТП. Але завдяки тому, що немає розмежування між районами, виїжджали три-чотири автівки екстреної допомоги з сусідніх районів. За статистикою, минулого року кількість викликів протягом доби становила 1250-1300, нині ж — 712-750.
ВЗ А чому зменшилась кількість викликів?
— Раніше було дуже багато технологічних виїздів — ургенція дома, підвіз лаборантів, кухарів, транспортування хворих, які не потребують супроводу «швидкої», в інші лікувальні заклади. А зараз 97-98% викликів — цільові. Звісно, ми реалісти: часто автівка, яка чергує при приймальному відділенні, не встигає привезти консультанта. Тож інколи автомобіль «екстреної» може і підстрахувати, але користуватись ним постійно за старою схемою — цього вже не буде.
І, звісно, радує, що завдяки владі області нам виділено три мільйони гривень, на які будуть придбані автівки «екстреної» класу «В». Заявлені на цей рік плани уряду щодо придбання нових автомобілів (близько 1100 на всю Україну) дозволяють розраховувати приблизно на 40 із них. Крім того, порушуємо перед владою Житомирщини питання про придбання автомобілів класу «С», що могли б важких пацієнтів із будь-якої точки області транспортувати до лікувальних закладів третиннього рівня надання медичної допомоги. Така автівка має відповідну висоту (аби лікар міг стояти в салоні на повний зріст), крім того — наркозно-дихальну апаратуру та обладнання для інфузійного лікування важкого пацієнта. Наразі плануємо переобладнати в клас «С» один автомобіль для новонароджених (для цього виділено цільову субвенцію в сумі 600 тисяч гривень) і один придбати для дорослих пацієнтів.
Звісно, до ідеалу у втіленні проекту ще далеко. Адже наразі відсутні радіочастоти — доводиться працювати за старою системою, коли диспетчер приймає виклик у Житомирі, потім передає його диспетчеру в райцентр, той своєю чергою — медичній бригаді «екстреної». Так не повинно бути! Кожній бригаді «екстреної» потрібно мати планшет, у який занесено базу даних на всіх мешканців району. І за час доїзду за викликом лікар вивчає анамнез пацієнта — чим той хворіє, які має патології. Відтак надає допомогу, озброївшись грунтовною інформацією про стан хворого.
ВЗ А скільки, до речі, становить час доїзду — в норматив вкладаємося?
— Ледь запрацював проект, як журналісти стали з секундомірами: «А ну, давайте, подивимось — чи доїде автівка «екстреної» за 20 хвилин до сільської хати?» Звісно ж — поганими дорогами жодна бригада навіть найсучаснішим автомобілем вчасно до хворого не доїде. Тому влада Житомирщини сьогодні готує програму з покращення автомобільних доріг в області. В пілотних же регіонах — наприклад, у такому як Вінниця — для надання екстреної медичної допомоги в умовах крайнього бездоріжжя передбачено два вертольоти й невеликий літак. Теоретично так повинно бути й у нас. Адже поки автівка виїде з лікарні, проїде через усі перехрестя, світлофори — часу втрачається надто багато. Тому, наприклад, працівники ДАІ приїжджають на місце ДТП раніше від медичних бригад — їх пости стоять на всіх дорогах. Саме пункти тимчасового базування (на базах перш за все дільничних лікарень) і зумовлять зменшення «плеча» — а відтак і скорочення часу — доїзду. Всі автомобілі не стоятимуть у районній лікарні, як було донедавна — одна автівка «екстреної» залишається в райцентрі, всі ж інші (скільки повинно бути в кожному районі за нормативом) перебувають у пунктах тимчасового базування. Тому сьогодні є важливою децентралізація автомобілів «екстреної» — це дозволить повністю охопили всю область. Проте вже й на сьогодні норматив доїзду до пацієнта по місту виконаний на 85% і на 76% — у сільській місцевості. Служба сконцентрувалась на роботі — за що я вдячний кожному її працівнику. Медикаментами ж ми забезпечені сьогодні повністю. Тож перший етап створення центру екстреної допомоги ми успішно здійснили, працюємо далі.
Вікторія ПАЛАМАРЧУК,
власкор «ВЗ»,
Житомир
