ЖИТОМИРЩИНА: ЗУПИНИТИ ІНФАРКТ МОЖЛИВО!

Операції на серці з використанням новітніх медичних технологій тепер виконують у Житомирі. У зв’язку з відкриттям відділення рентгеноендоваскулярної хірургії та інтервенційної радіології в обласній клінічній лікарні ім. О.Ф. Гербачевського, наразі немає потреби направляти пацієнтів до спеціалізованих клінік Києва, відтерміновуючи лікування. Тож значення існування такого відділення в області неможливо переоцінити.
У зв’язку з цим, головний лікар установи Михайло Борщівський запросив членів постійної комісії Житомирської обласної ради з питань охорони здоров’я, соціального захисту та Ради ветеранів, аби вони могли ознайомитися з роботою новоствореного центру та на власні очі переконатися в тому, що такі загрозливі недуги, як стенокардія, інфаркт міокарда — не вирок за умови доступу до сучасних медичних технологій.
У той же час М.Борщівський зазначив: «Наразі в Україні смертність від серцево-судинних захворювань становить 65 відсотків і це дуже поганий показник. За рік у Житомирській області реєструється до 800 інфарктів. Тож тепер, за наявності ангіографа, наші лікарі матимуть реальну можливість вчасно діагностувати та ефективно лікувати своїх пацієнтів за світовими стандартами».
Михайло Борщівський повідомив також, що в кардіоцентрі проводитимуться й операції на відкритому серці. Частину устаткування вже встановлено, частину ще буде закуплено. Зокрема, необхідно придбати портативний апарат ультразвукової діагностики судин, за допомогою якого можна забезпечити належну діагностику для мешканців усіх районів області. Роботи з оздоблення стаціонару кардіоцентру та реанімації ще не завершено, але вже зараз тут надається необхідна кардіологічна допомога, наприклад, зі встановлення пацієнтам кардіостимуляторів (раніше для цього потрібно було їхати до Києва); проводиться стентування артерій, що дозволяє вберегти хворих від ампутацій кінцівок тощо.
Отже, карети швидкої допомоги доставляють тяжких хворих тепер прямо до обласного кардіологічного центру.
Суть реформи кардіохірургічної служби, що триває наразі в області, пояснив начальник управління охорони здоров’я Житомирської облдержадміністрації Олександр Торбас: «Найбільший відсоток смертей та інвалідностей відбуваються саме через серцево-судинні захворювання. Отже, головна мета, якої ми прагнемо, реформуючи службу, полягає в тому, аби всіх пацієнтів із гострим коронарним синдромом якнайшвидше, силами екстреної медичної допомоги, доправити до кардіоцентру. Причому цілодобово та з будь-якої точки області».
У своєму виступі Олександр Торбас підкреслив необхідність децентралізації кардіології, розвитку регіональних кардіологічних служб, що дозволить істотно поліпшити статистику смертності від серцево-судинних захворювань. Він також навів приклад досвіду сусідньої Польщі, де ангіографи є в кожній районній лікарні: «Не так давно в одного українського водія-далекобійника на території Польщі стався інфаркт. Його доставили в найближчу лікарню, де встановили стент. Наступного дня водій сів за кермо своєї фури і відправився додому. Тож і ми прагнемо виключити ситуації, коли внаслідок інфарктів люди або вмирають, або стають глибокими інвалідами».
Тож, регіональна кардіологія розвивається та удосконалюється. Однак на таку область, як Житомирська, одного ангіографа замало. Адже через велику кількість пацієнтів устаткуванню доводиться працювати у «стресовому» режимі — по 12 годин щодоби.
Отже в ході демонстрування можливостей сучасної кардіохірургії, доступних Житомирській обласній лікарні, стало абсолютно зрозуміло, що за наявності належного устаткування в лікувальних закладах наші лікарі здатні поліпшити сумну статистику щодо серцево-судинних захворювань і забезпечити українським пацієнтам високу якість лікування, а потім — і життя. Але все це можливо за державної підтримки, адже таке лікування залишається високовартісним.
Під час зустрічі, про яку йдеться, завідувач відділення рентгеноендоваскулярної хірургії та інтервенційної радіології Житомирської обласної лікарні Роман Борущак зауважив: «Далеко не кожен пацієнт у змозі повністю оплатити своє лікування, адже воно, за нашими підрахунками, обходиться приблизно у 37 тисяч гривень. Медичну допомогу в разі інфарктів повинна повністю забезпечити держава. Минулого року в рамках державного забезпечення ми отримали витратних матеріалів на 80 операцій, що, зрозуміло, не відповідає реальним потребам області. Але фінансування медичної галузі — проблема не тільки українська. В усьому світі існують певні труднощі. Тож потрібно шукати вихід із цього становища, об’єднавши зусилля».
Віктор КОНЄВ, власкор «ВЗ»,
Житомир