Жодних корупційних схем у фармгалузі не викрито і не ліквідовано

1118

448099-tabletsphotofile-1349551002-921-640x480Незважаючи на те, що в Україні все ширше розгортається боротьба з корупцією, й досі існує багато державних органів, які не бажають змінювати правила гри. Держлікслужба України могла б очолити цей рейтинг, адже вона не лише ретельно захищає корупційні схеми, «перевірені часом», а й наполегливо винищує борців за правду. Голова Громадської організації «Всеукраїнське об’єднання «Миколаївська фармацевтична асоціація Фармрада» Олена Пруднікова погодилася розкрити редакції всі закулісні таємниці цієї війни.

ВЗ Як ви прокоментуєте бажання Держлікслужби України проводити планові та позапланові перевірки щодо забезпечення якості й безпеки лікарських засобів і медичних виробів на всіх етапах обігу та виконання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробницт­ва ліків, їх імпорту, оптової, роздрібної торгівлі ЛЗ незалежно від форми власності та відомчого підпорядкування.
— У зв’язку з тим, що в країні діє ініційований Президентом України П.О. Порошенком мораторій на запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими конт­ролюючими органами, Держлікслужба звернулася до Кабінету Міністрів України з листом-проханням про дозвіл на проведення перевірок якості та дотримання Ліцензійних умов усіх суб’єктів господарювання. Натепер конкретний перелік таких суб’єктів оприлюднений. Проаналізувавши, кого ж саме Держлікслужба хотіла би перевірити, можна зробити висновок: крім фізичних осіб-підприємців, контролюючий орган зацікавили й комунальні підприємства галузі. Слід також зауважити, що Держлікслужба не збирається перевіряти жодного суб’єкта господарювання, який займається виробництвом лікарських засобів.

ВЗ Держлікслужба таким чином намагається не допустити в обіг неякісні та фальсифіковані лікарські засоби. Ви проти цього?

VZ 42-43_Страница_05_Изображение_0001Голова Громадської організації «Всеукраїнське об’єднання «Миколаївська фармацевтична асоціація Фармрада» Олена Пруднікова
— Я не можу бути проти цього, оскільки пос­тійно наголошувала на необхідності боротьби з фальсифікатом! Проте заяви Держлікслужби є черговими гучними гаслами, а не реальними заходами боротьби з цим явищем. На мої запити служба не змогла назвати ані країн походження фальсифікату, ані юридичних та фізичних осіб, які причетні до його виробництва! За таких обставин важко сказати, чи йде мова про реальні кроки у боротьбі з обігом фальсифікату ліків.

Що стосується недопуску в обіг фальсифікату, то найефективніший засіб — це конт­роль якості при ввезенні, виробництві та на етапі оптової торгівлі, а Держлікслужба бажає контролювати тільки аптеки, тому що так простіше. Замість пошуку джерел походження, знищення каналів надходження та викриття підпільних фабрик, служба піде «перевіреним» шляхом, який не дає відчутних результатів. Мені здається, що під прикриттям пошуку фальсифікату зростатимуть лише показники по дрібних порушеннях. Це робиться для того, аби тримати руку на пульсі ринку, аби не забували, хто в домі хазяїн. Дивним виглядає і перевірка комунальних підприємств. Чи не є це чиєюсь спробою приватизувати останні залишки аптек комунальної власності? Держлікслужба не приховує свого бажання стягувати штрафи з аптек, проводити позапланові перевірки. Отже, боротьба з фальсифікатом останнім часом стала дуже зручним гаслом, що прикриває всі без винятку дії служби. Закон по обмеженню кількості перевірок був прийнятий, щоб полегшити не тільки адміністративний, а й фінансовий тиск на бізнес у період економічного спаду та останніх подій у нашій державі. Але кому війна, а кому і матір рідна! Відсутність перевірок, ймовірно, сприймається окремими посадовими особами як загроза припинення фінансових потоків у власну кишеню.

ВЗ На сайті інформаційного агентства «Інтерфакс-Україна» нещодавно з’явилася стаття «Учасники фармацевтичного ринку відмічають зниження тиску на бізнес з боку Держлікслужби». У вказаній статті ВГО «АПАУ», Об’єднання організацій роботодавців медичної та мікробіологічної промисловості України (ООРММПУ), фармацевтична компанія «ІнтерХім», дистрибуторська компанія «Фармпланета» позитивно оцінюють роботу М.Ф. Пасічника на посаді Голови Держлікслужби. Як ви прокоментуєте таку розбіжність в оцінці?
— Дуже просто. ВГО «АПАУ» створена безпосередньо М.Ф. Пасічником і об’єднує у своєму складі аптечні мережі та дистрибуторів. Саме вони лобіювали призначення Пасічника на цю посаду. Тому нічого дивного, що свого протеже вони хвалитимуть на всі лади. «ІнтерХіму», який в Україні є найбільшим виробником кодеїновмісних препаратів — джерелом так званої «аптечної наркоманії», теж нема на що скаржитись. До призначення на посаду М.Ф. Пасічника Держлікслужбою було майже зупинено виробництво кодеїновмісних препаратів. Справа наближувалась до включення таких препаратів до предметно-кількісного обліку. Такий крок означав кінець мільйонним прибуткам підприємства. В боротьбу за них на боці «ІнтерХіму» оперативно включилася Голова Асоціації «Виробники ліків України» О.А. Алексєєва. До речі, «ІнтерХім» є засновником вказаної асоціації. І ось результат: Пасічник — на посту Голови Держлікслужби, Алексєєва — його перший заступник, «ІнтерХім» продовжує виробництво небезпечних ліків, предметно-кількісний облік не потрібен ані виробнику, ані наркоманам, лише засоби масової інформації продовжують слідкувати за розвит­ком аптечної наркоманії та іноді порушують цю тему без жодних шансів на позитивні зрушення.
І це ще не все. Стаття на підтримку М.Ф. Пасічника написана його, так би мовити, «фан-клубом», і перелік «друзів» Пасічника дуже цікавий. Як я вже казала, захист «ІнтерХіму» здійснювала Асоціація «Виробників ліків України» на чолі з О.А. Алексєєвою, натепер першим заступником Пасічника. Співзасновником вказаної Асоціації є ще один виробник — ПАТ «Фармак». Власник цього підприємства — віце-президент Об’єднання організацій роботодавців медичної та мікробіологічної промисловості України (ООРММПУ). Тобто, ООРММПУ, через «Виробників України» напряму пов’язане з Алексєєвою, а через неї і з Пасічником. Отже, нічого дивного у позитивних відгуках щодо діяльності Пасічника з боку «АПАУ» та ООРММПУ, інших представників великого аптечного бізнесу немає. Для цих гравців ринку, як і для аптечних мереж, Пасічник дійсно є корисним. ГО «ВОМФАФР» є захисником інтересів та прав малого підприємництва. Тому, на жаль, позитивно оцінити роботу Пасічника та Алексєєвої — представників великого бізнесу — я не можу. Критика ж з боку ГО «ВОМФАФР» переслідує М.Ф. Пасічника з часу призначення на посаду. До відсторонення від посади Міністра охорони здоров’я Олега Мусія Пасічник намагався не звертати уваги на цю критику. Тепер вона змушує його нервувати. Саме цим я пояснюю появу статті в «Інтерфакс-Україна», яка покликана створити йому позитивний імідж.

Якби Пасічник та Алексєєва, аптечні мережі та їх поплічники хоча б перестали винищувати малий бізнес — не те щоб допомогли, а хоча б не поглиблювали кризу ФОПів на тлі економічних та соціальних труднощів, я б перша підписалася під статтею агентства «Інтерфакс-Україна»! Проте на сьогодні я не маю морального права та жодних підстав вважати роботу Держлікслужби України корисною для малого підприємництва. Час покаже, що буде далі, але я щиро сподіваюсь: саме активна позиція ГО «ВОМФАФР» приверне увагу до проблем малого підприємництва і не дасть змоги Пасічнику «під шумок реформ» остаточно поховати малий фармацевтичний бізнес.

Олег ТКАЧЕНКО, спеціально для «ВЗ»

Якщо ви знайшли помилку, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залишити коментар

Введіть текст коментаря
Вкажіть ім'я