Однією з головних причин жіночої смертності в усьому світі є рак молочної залози. В Україні упродовж останніх 20 років частота цього захворювання зросла в чотири рази — із 17 до 70 випадків на 100 тис. жінок. Та якщо в Європі п’ятирічна виживаність серед жінок із раком молочної залози становить 80-82%, у США — 91%, то в Україні — лише 56%. Для зменшення рівня смертності необхідні дві умови: якісна рання діагностика і доступна сучасна терапія. На цих питаннях зосередилися фахівці зі Швейцарії, Італії, Грузії й України, котрі приїхали до Вінниці на міжнародну конференцію з онкопластики та реконструкції молочної залози, ініційовану Подільським регіональним центром онкології.
ВЗ Скільки випадків раку молочної залози щороку діагностують в Італії і на якій стадії?
Джанкарло ПРУНЕРІ, директор відділу патології Фонду IRCCS Національного інституту раку, професор кафедри патології Школи медицини Міланського університету (Італія)Знаю, що у вашій країні ситуація інша. Через недостатній розвиток подібних програм пацієнтки звертаються по медичну допомогу із захворюванням на III-IV стадіях. Однак основою успішного лікування раку молочної залози є три фактори: рання діагностика, профілактика й відтак ефективне органозберігаюче лікування.
ВЗ Які новітні методи діагностики зараз застосовують в Італії?
— У діагностиці онкопатології нині намітився значний прогрес, зокрема триває робота над новими методами. Я, скажімо, досліджую HER2-позитивні пухлини молочної залози. HER2 — це мембранний білок, який впливає на ріст ракових клітин. Імуногістохімічний аналіз дає відповіді на питання, скільки його міститься у зразку пухлини, а це — вкрай важливий показник для своє-часної і правильної діагностики, оскільки HER2-позитивні пухлини ростуть швидше, аніж інші види раку молочної залози.
Ще один метод, над яким працюють мої колеги, — трепан-біопсія, прогресивна методика, широко застосовувана в діагностиці онкологічних захворювань. Дослідження дає можливість підтвердити наявність хвороби ще до хірургічного втручання з 95-відсотковою достовірністю, тому витісняє всі інші застарілі методи
Слід зазначити, що ми не відмовляємося й від старих методів: мамографія залишається обов’язковою і незамінною. Але важливо те, що завдяки сучасним можливостям діагностики пацієнтки, які перебувають навіть за тисячі кілометрів, можуть відправити нам результати своїх аналізів і отримати своєчасний діагноз, оскільки в Італії дуже розвинена телемедицина.
ВЗ Як, на вашу думку, допомогти українським лікарям отримати доступ до нових і найважливіших технологій у діагностиці раку молочної залози?
— Є три складові цього процесу. Перша — навчання спеціалістів. І ми готові прийняти в нашому Інституті раку українських онкологів, щоб на практиці поділитися з ними досвідом. По-друге, якщо є проблеми з діагностуванням раку молочної залози, лікарі повинні мати можливість пересилати нашим фахівцям аналізи, і тоді можна буде спільно знайти відповіді на головні питання. Й по-третє, важливо, щоб в Україні проводили тести, які зараз роблять у Європі. Для цього потрібно об’єднати зусилля політиків, лікарів і звичайних громадян. Ми можемо реалізувати багато спільних проектів, можемо безкоштовно приймати ваших лікарів у наших онкоцентрах, але держава зобов’язана ухвалювати програми для боротьби з раком. Треба нагадати політикам, що на рак може захворіти кожен. Хвороба пацієнтів не обирає.
ВЗ Чи є «золотий стандарт» у хірургічному лікуванні раку молочної залози?
Жак БЕРНЬЄ, президент Центру раку Дженолье, Голова Департаменту радіоонкології Центру раку Дженолье Женевського університету, професор (Швейцарія)ВЗ Які передові методики лікування спрацьовують, а від яких доводиться відмовлятися?
— Наукові, економічні та соціальні показники підтверджують те, що методи променевої терапії активно вдосконалюються. А працюю я саме у цій сфері. Численні дослідження показали, що на ранніх стадіях розвитку пухлини (I і II) велика частка рецидивів виникає в порожнині первинного видалення новоутворення, незалежно від проведеного післяопераційного лікування. У численних роботах, у тому числі й моїх, доведено дієвість часткового опромінення на ранніх стадіях розвитку пухлини, особливо в пацієнток у період менопаузи.
Тому нині ми активно застосовуємо так зване лікування під час операції у якості додаткової променевої терапії. Безпосередньо під час хірургічного втручання після резекції пухлини завдяки рухомому прискорювачу, розміщеному поруч із пацієнткою, здійснюємо точкову променеву терапію. Пристрій дає змогу опромінити місце від пухлини протягом 5-10 хвилин, після чого хірург завершує операцію.
За допомогою цього методу можна лікувати не всі види раку і тільки на ранніх стадіях. Але при раку молочної залози І і ІІ стадій він досить ефективний.
На сьогодні інтраопераційну променеву терапію протестовано в багатьох європейських центрах. Якщо оцінювати ефективність лікування, то частота рецидивів пухлини молочної залози згідно зі звітами групи фахівців з Мілана є дуже низькою — близько 1-2%. Щодо ускладнень, то вони майже відсутні, а естетичні результати чудові.
Нині я працюю над вивченням можливості застосування в лікуванні онконозологій імунотерапії, яка показує не гірші попередні результати, аніж хіміотерапія. Від жодних загальноприйнятих методів лікування ми не відмовляємося, підбираємо їх індивідуально для кожної пацієнтки.
ВЗ Скільки операцій-реконструкцій при мастектомії ви проводите на рік? У Грузії ця послуга платна чи безкоштовна?
Іраклій КОХРЕЇДЗЕ, завідувач кафедри онкології Університетської клініки Тбіліського державного медичного університету, професор (Грузія)На жаль, щороку в нашій країні цю патологію діагностують у 800-1000 жінок. Загальною статистикою з кількості проведених операцій із реконструкцій молочної залози я не володію, бо крім державних центрів такі медичні послуги надають і приватні заклади. Можна сказати, що всі фактично «змагаються» за пацієнта, адже вартість операції компенсує державна страховка.
ВЗ Чи можна сформувати перспективи лікування раку молочної залози на найближчі роки?
— Успіхи онкології дають надію перевести найближчим часом рак молочної залози із групи захворювань з очікуваною короткою тривалістю життя у розряд хронічної патології з прогнозованим тривалим перебігом. Більше того, за тих можливостей, які нині пропонує онкопластика, ми маємо всі шанси відновлювати молочну залозу навіть після мастектомії.
Зараз у розробці чимало експериментальних методів діагностики, що невдовзі будуть доступні кожному лікарю. Але не треба знімати відповідальності і з пацієнтів, бо не всі жінки долучаються до скринінгових програм. У Грузії діють п’ять державних програм, які стосуються онконозологій, рак молочної залози — одна із них. Та попри це, статистика виявлення пухлин на нульових стадіях досі невтішна. А як відомо, лише рання діагностика може гарантувати повне одужання.
Олеся ШУТКЕВИЧ, спеціально для «ВЗ»
